Коли на підприємстві необхідно створювати службу охорони праці

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 15.02.2019 р. № 138/0/206-19

Директорат норм та стандартів гідної праці розглянув звернення щодо створення служби охорони праці підприємства (організації, установи) залежно від чисельності працівників та умов праці і повідомляє.

Згідно із ст. 15 Закону України «Про охорону праці» на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.

На основі Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету з нагляду за охороною праці 15.11.2004 р. № 255, зареєстрованого в Мін'юсті України 01.12.2004 р. за № 1526/10125, з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці та інших факторів роботодавець розробляє і затверджує Положення про службу охорони праці відповідного підприємства, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання, функції та права її працівників відповідно до законодавства.

Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, вони носять інформаційний, рекомендаційний та необов'язковий характер.

Генеральний директор Директорату

Ю. Кузовой