Відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:
Господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
Правова сутність договорів комісії встановлена положеннями Цивільного кодексу України, а саме: за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Отож, комісійні договори між українськими підприємствами не підпадають під визначення контрольованих як такі, що здійснюються між резидентами, незалежно від того, чи є вони пов'язаними особами.
При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності продаж товару на умовах комісії не передбачає переходу права власності на такий товар від комісіонера-резидента до покупця-нерезидента, відповідно, такі операції не підпадають під визначення контрольованих.
Але, для комітента, у разі досягнення критеріїв, встановлених пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, операції з продажу товарів підпадають під визначення контрольованих, якщо:
У цьому випадку комітент-резидент зобов'язаний в установлений термін подати звіт про контрольовані операції, здійснені протягом звітного податкового періоду.
Відділ комунікацій ГУ ДФС у Вінницькій області
Джерело: http://vin.sfs.gov.ua/media-ark/news-...