Більше за темою:
Ці фахівці здійснюють процедури у справах про банкрутство, зокрема виконують функції розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів або адміністраторів у процедурі превентивної реструктуризації.
Арбітражні керуючі, під час виконання повноважень, взаємодіють як з органами державної влади, так і з юридичними та фізичними особами. Їх участь є обов’язковою у всіх судових процедурах банкрутства – саме вони забезпечують належне проведення кожного етапу справи: від аналізу фінансового стану боржника, виявлення майна та роботи з кредиторами до реалізації активів і завершення ліквідації, а також виконують інші передбачені законом обов’язкові та факультативні повноваження.
Ініціювати відкриття провадження у справі про банкрутство може, як боржник, так і кредитор.
Зокрема, підприємці, які втратили платоспроможність, або кредитори, які прагнуть повернути заборгованість, мають право звернутися до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. У такому випадку обов’язковою є участь арбітражного керуючого, призначеного господарським судом.
Загалом свідоцтво арбітражного керуючого мають понад тисячу осіб, проте лише частина з них бере участь у процедурах банкрутства.
Одним із кроків до підвищення прозорості процедур стало впровадження автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність», яка наразі перебуває в дослідній експлуатації. Більшість арбітражних керуючих вже мають до неї доступ, а з тими, хто ще не підключився, ведеться робота. Система забезпечує автоматизовану публікацію звітів, фіксацію ключової інформації та інші функції, що сприяють запобіганню конфлікту інтересів та покращенню доступу учасників до інформації про процедури.
Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснює Міністерство юстиції України. Перевірки можуть бути плановими або позаплановими – за зверненнями осіб, права та інтереси яких порушені в межах процедури. Під час дії воєнного стану планові перевірки не проводяться, однак позапланові тривають, і відповідальність арбітражних керуючих за порушення законодавства залишається невід’ємною частиною їх правового статусу.
Підставою для дисциплінарного провадження може бути, зокрема, виявлення грубих порушень законодавства або невиконання обов’язків.
Діяльність у сфері банкрутства вимагає високого рівня фахової підготовки. Щоб стати арбітражним керуючим, необхідно пройти навчання, стажування, а також скласти кваліфікаційний іспит. Протягом 2024 року відповідні свідоцтва отримали 37 осіб.
У 2025 році система іспитів буде оновлена: тестові запитання приведуть у відповідність до актуального законодавства, а сама процедура складання – адаптована до практичних потреб професії.
«Процес банкрутства має працювати прозоро, з дотриманням єдиних правил для всіх учасників. Ми поступово підвищуємо вимоги до фаховості арбітражних керуючих, вдосконалюємо інструменти контролю та фокусуємо значну увагу цифровізації процесів», – зазначила заступниця Міністерки юстиції України Вікторія Васильчук.
Для держави ефективна робота арбітражних керуючих означає прозорість економічного очищення – виведення з ринку неплатоспроможних підприємств або надання їм шансів на відновлення. Це сприяє оздоровленню бізнес-середовища, збереженню робочих місць у разі проведення санації, а також підвищенню рівня задоволення вимог кредиторів.
Ринок банкрутства постійно трансформується – як за змістом, так і за підходами. Удосконалення процедур, посилення інституційного контролю та підвищення вимог до фахової підготовки свідчать про намір держави зробити сферу неплатоспроможності більш професійною, ефективною та орієнтованою на результат.
Мін’юст
Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm