Які особливості виконання договірних зобов’язань в умовах карантину

Введення карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції Covid-19, доволі часто призводить до невиконання зобов’язань сторонами за договором.

Договірні зобов’язання можуть бути легко порушені в карантинних умовах з тих чи інших причин, які зовсім не залежать від волі сторін, адже карантин протягом майже двох років став вже звичною обставиною.

Чи можливе звільнення сторін від виконання умов договору у зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції (COVID-19)?

У 2020 року на законодавчому рівні прийнято, що карантин є форс-мажорною обставиною, це передбачено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Вище наведені доповнення дають можливість сторонам договірних правовідносин застосовувати положення законодавства та договорів про форс-мажорні обставини для звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань, яке пов’язане з тимчасовими обмеженнями у пересуванні, перевезенні, здійсненні господарської діяльності, а також іншими заборонами та обмеженнями, що встановлюються на державному та місцевих рівнях для запобігання розповсюдженню коронавірусу (COVID-19) в Україні.

Торгово-промислова палата України визнає обмежувальні заходи у зв’язку з поширенням хвороби COVID-19 форс-мажором, що впливає на можливість виконувати свої зобов’язання за договором. Водночас, це автоматично не звільняє фізичних чи юридичних осіб від відповідальної за невиконання встановлених в договорі умов, а може лише надати відтермінування їх виконання. Проте, в свою чергу звільняє від відповідальності у вигляді штрафних санкцій, пені, відшкодування збитків за не виконання обов’язків передбачених договором.

Тому, варто знати, що всі обов’язки, що передбачаються договором, повинні бути виконані, нехай і в пізніші строки.

Якщо сторона хоче заявити про звільнення від відповідальності, внаслідок невиконання зобов’язання, то в такому випадку їй обов’язково потрібно довести причинно-наслідковий зв’язок між такою обставиною та тим, що зобов’язання неможливо своєчасно виконати.

Проте, і тут є свої особливості. Так, якщо сторона вже почала доводити про причину невиконання зобов’язання у зв’язку з карантином, то для визнання та підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) уповноважена особа повинна впевнитись, що надані заявником документи свідчать про непередбачуваність та невідворотність, що чітко передбачено в «Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».

Тобто, якщо дані форс-мажорні обставини могли бути передбачені, в тому числі і введення картину, то таку обставину буде важко доводити та вважати такою, яка є форс-мажорною.

Тому, якщо є ризики невиконання зобов’язань між сторонами при укладенні договору, то слід передбачати додаткові пункти, які б дозволити виконати умови належним чином, це може бути як укладення додаткових угод, так і письмова домовленість між сторонами про обставини, які ними можуть бути передбачені.

Даний процес полегшить обов’язок доводити обставини які унеможливили виконання договору однієї сторони, та передбачить гарантії виконання іншій.

Отож, пам’ятайте, що оголошення карантину та законодавче внесення його до переліку форс-мажорних обставин автоматично не звільняє від виконання умов договору.

www.legalaid.gov.ua