Як звільнити працівника за прогул?

Відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір у разі скоєння працівником прогулу, у тому числі у разі відсутності його на роботі більше трьох годин протягом робочого дня.

Згідно із судовою практикою, прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин підряд або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Звільнення за вчинення прогулу (у тому числі за відсутність на роботі  більше трьох годин протягом робочого дня)  є дисциплінарним стягненням і повинно здійснюватися із додержанням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.

По-перше, необхідно задокументувати факт відсутності працівника на роботі (доповідна записка безпосереднього начальника працівника про відсутність працівника на роботі, акт про відсутність на робочому місці, підписаний комісією, що складається не менше, ніж з трьох осіб, пояснення працівників тощо). Факт відсутності працівника на робочому місці обов’язково має бути відображений у табелі обліку робочого часу.

По-друге, роботодавцю необхідно мати докази відсутності працівника на роботі саме без поважних причин. У разі відсутності працівника на роботі, необхідно відправити на його домашню адресу лист з повідомленням про вручення, з вимогою надати письмове пояснення відсутності на роботі (із встановленням оптимального строку для відповіді). У випадку відмови працівника дати пояснення з приводу відсутності на роботі або неотримання відповіді на лист, складається відповідний акт, підписаний комісією не менше, ніж з трьох осіб.

По-третє, при наявності на підприємстві первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, для його звільнення за прогул необхідна згода виборного органу первинної профспілкової організації.

Звільнення працівника за прогул є правом, а не обов’язком власника або уповноваженого ним органу. Отже, у разі звільнення  працівника за п.4 ст. 40 КЗпП, у день видання наказу про звільнення працівника слід направити йому копію наказу про звільнення, лист із пропозицією з’явитися за трудовою книжкою та отриманням усіх належних йому сум. Лист рекомендується направити на домашню адресу працівника із повідомленням про вручення та описом вкладення.

Згідно з ч.3 ст. 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Джерело: http://vn.dsp.gov.ua/novini-upravlinn...