Як можна використати від’ємне значення у звітності з ПДВ

Офіс великих платників податків ДПС звертає увагу платників на відображення та основні напрямки використання від’ємного значення в податковій декларації з ПДВ (далі – декларація).

Від’ємне значення між сумою задекларованих у звітному періоді податкових зобов’язань (ряд. 9) і сумою податкового кредиту (ряд. 17) відображають у рядку 19 декларації. Платник ПДВ може використати його за такими напрямками:

1. Погасити або зменшити податковий борг із ПДВ за його наявності (ряд. 20.1).

Згідно з п. 200.4 Податкового кодексу (далі – ПК) від’ємне значення ПДВ передусім спрямовується на погашення податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у т. ч. розстроченого або відстроченого). Водночас таке зарахування можливе лише в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ПК (тобто реєстраційного ліміту) на момент отримання контролюючим органом декларації.

При цьому, з огляду на вимоги пп. 14.1.39 та 14.1.175 ПК, податковим боргом вважається не лише несплачена сума податкових зобов’язань, а й непогашені штрафні (фінансові) санкції та пеня. Відповідно, у рядку 20.1 декларації можна врахувати суми штрафів і пені, які обліковуються в інтегрованій картці платника ПДВ, але загальна сума не може бути більшою за від’ємне значення ПДВ у рядку 19 декларації.

2. Заявити бюджетне відшкодування (далі – БВ) (ряд. 20.2) на свій поточний рахунок у банку (ряд. 20.2.1) або у сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до держбюджету (ряд. 20.2.2).

За відсутності податкового боргу з ПДВ або за наявності після погашення податкового боргу з ПДВ залишку від’ємного значення у платника виникає право повернути від’ємний ПДВ на свій поточний рахунок у банку, але за умови дотримання норм пп. «б» п. 200.4 ПК.

Згідно з цією нормою платник має право заявити від’ємне значення до БВ у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до держбюджету (у разі імпорту), в частині, що не перевищує реєстраційного ліміту на момент подання декларації до контролюючого органу.

Усі заяви на отримання БВ, подані платниками ПДВ, реєструються в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі – Реєстр заяв).

Якщо під час перевірки (камеральної чи документальної) порушень не виявлено, сума БВ вважатиметься узгодженою із дня, що настає за днем закінчення перевірки.

Контролюючий орган відображає інформацію про узгодженість БВ та його суму в Реєстрі заяв наступного робочого дня після такого узгодження. І вже операційного дня, що настає за днем відображення суми БВ у Реєстрі заяв, ця сума стає доступною Казначейству. Далі Казначейство протягом п’яти операційних днів перераховує узгоджену суму БВ на поточний банківський рахунок платника (п. 200.13 ПК).

Порядок зарахування від’ємного значення ПДВ у сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів такий самий, що й у разі повернення від’ємного значення на рахунок платника. Різниця полягає в тім, що в цьому випадку в декларації замість рядка 20.2.1 треба заповнювати рядок 20.2.2. Крім того, виникає необхідність заповнити таблицю 1 ч. «б» додатка 4 до декларації і навести в ній податкові платежі, на сплату яких буде спрямовано суму БВ.

3. Зарахувати до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 21).

Якщо у платника немає податкового боргу з ПДВ і він не подав заяву на отримання БВ, тоді від’ємне значення із рядка 19 одразу переноситься до рядка 21 декларації. При цьому зазначену в рядку 21 суму від’ємного значення ПДВ слід розкласти за періодами його виникнення в таблиці 1 додатка 2 до декларації, а наступного місяця – відобразити в рядку 16.1 декларації.

www.officevp.gov.ua