Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Як домогтися відшкодування надмірно виплаченої заробітної плати

03.05.2024

Відповідно до ст. 127 КЗпП відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. 

Зокрема відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) роботодавця  для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми. 

Не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (ст. 1215 Цивільного кодексу) 

Таким чином, роботодавець має право  видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку , встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми. Для відрахування таких сум згода працівника не потрібна. Його заперечення також не можуть перешкоджати відрахуванню. 

Пропуск зазначеного строку означає неможливість не тільки видання наказу (розпорядження) про відрахування із заробітної плати, але й стягнення суми заборгованості працівника перед підприємством взагалі, оскільки власник у цьому випадку позбавлений права звернутися з позовом до суду. 

Також звертаємо увагу, що лічильними помилками вважаються помилки, пов’язані з процесом обчислення. Наприклад, це може бути неправильність в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період, тощо (ч. 24 постанови Пленуму Верховного Суду від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»). 

Не можуть вважатися лічильними не пов’язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору. 

Згідно до ст. 128 КЗпП при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, – 50 % заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. 

Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення (ст. 129 КЗпП). 

Роботодавець може стягнути зайво виплачену зарплату з винних осіб або списати зайво виплачену суму до складу витрат і не стягувати її з винних осіб. Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників визначені ст. 130 КЗпП. 

Згідно з ч. 1 ст. 132 КЗпП, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку 

Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником встановлений ст. 136 КЗпП. 

Покриття шкоди працівниками у розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками – за розпорядженням вищестоящого у порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. 

Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого у порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди та звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається у порядку, передбаченому законодавством. 

У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. 

Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди у судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого у порядку підлеглості органу. 

Що стосується добровільного відшкодування зайво виплаченої заробітної плати самим працівником, законодавство не встановлює з цього приводу обмежень. Водночас це має бути саме вільне і добровільне волевиявлення самого працівника без тиску та примусу. 

Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. 

Східне МУ Держпраці


Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
19.08.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Президент підписав Закон про «замороження» кредитів для аграріїв Сумісництво: обмеження, особливості та необхідні дії роботодавця Уряд дозволив бронювати 100 % працівників критично важливих підприємств на прифронтових територіях Трудовий договір і...
02.06.2025
Важливе у травні для платників ПДВ
Ознайомлюйтеся з важливими матеріалами для платників ПДВ у травні. Більше за темою: Спецпроєкт «ПДВ: ситуації з практики» Спецпроєкт «Електронне адміністрування ПДВ: правила, ризики, рішення» Спецпроєкт «Особливості оподаткування ПДВ в умовах воєнного часу»...
08.07.2025
З 5 липня в Україні відновлюється обов’язкове подання статистичної звітності
Президент 3 липня підписав Закон від 18.06.2025 № 4505-IX, він офіційно опублікований 5 липня і з цього дня набув чинності. Верховна Рада підтримала зміни до п. 1 Закону від 03.03.2022 № 2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнн...
Нове
22.08.2025
Якщо бізнес постраждав внаслідок війни – отримайте тимчасове звільнення від податкових обов’язків
Право на звільнення мають юридичні та фізичні особи, які постраждали від російської агресії і не можуть виконувати свої податкові обов’язки через її наслідки. Детальніше див. нижче. Більше за темою: Опубліковано перелік ТОТ і територій ведення бойових дій: як скористатися податковими піл...
22.08.2025
Списання кредиторської заборгованості, яка виникла внаслідок діяльності ФОП: що з оподаткуванням
Оскільки кредиторська заборгованість ФОП перед юрособою виникла внаслідок проведення госпдіяльності (отримання товару без подальшої оплати його вартості), то дохід у вигляді списаної кредиторської заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу ФОП. Водночас, якщо списання кр...
22.08.2025
Для повторного звільнення після поновлення не можна використовувати ту саму підставу: судове рішення
Недотримання процедури звільнення працівника після його поновлення на роботі за рішенням суду є порушенням трудового законодавства та підставою для його поновлення на роботі. Роботодавець зобов’язаний заново здійснити нове персональне попередження працівника про наступне вивільнення не пізніше...
Кращі матеріали