ДФС про обов’язки податківців

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 04.08.2017 р. № 1490/6/99-99-14-03-03-15/ІПК

Про надання індивідуальної податкової консультації

Державна фіскальна служба України розглянула запит Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - запит) про надання індивідуальної податкової консультації щодо обов’язку контролюючого органу при наданні платнику податків акта документальної перевірки також надавати йому копії документів, які були використані контролюючим органом при перевірці, якщо у платника податків відсутні такі документи та йому невідомий їх зміст, та повідомляє таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 розділу 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. N 727, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 р. за N 1300/27745, (далі - Порядок), до акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки.

Усі додатки, які складені під час перевірки та містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та про опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими особами контролюючого органу, які здійснили перевірку, та платником податків або його законними представниками та додаються до двох примірників акта (довідки) документальної перевірки (пункт 2 розділу 4 Порядку).

При цьому, додатки, що містять інформацію з обмеженим доступом, службового характеру, аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок додаються лише до примірника акта (довідки) документальної перевірки, який залишається в контролюючому органі.

Один примірник акта (довідки) документальної перевірки з відповідними додатками у день його підписання (або відмови від підписання) вручається (надсилається) платнику податків або його законному представнику (пункт 3 розділу 5 Порядку).

Водночас, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку цього платника податків. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу (пункт 86.7 статті 86 Кодексу).

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об’єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб’єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 5 розділу 2 Порядку).

При цьому, згідно з підпунктом 2 пункту 4 розділу 2 Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів.

Отже, діючим податковим законодавством України визначено, які додатки та документи надаються (надсилаються) контролюючим органом платнику податків з актом (довідкою) перевірки. При цьому, обов’язок контролюючого органу щодо надання платнику податків копій документів, які були використані цим контролюючим органом при перевірці, з підстави, що у платника податків відсутні ці документи та йому невідомий їх зміст, нормативно-правовими актами України не визначений.

Водночас, згідно з частиною першою статті 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року N 2657-ХІІ "Про інформацію" зі змінами (далі - Закон N 2657-ХІІ) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

При цьому, право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб’єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом (частини перша, друга статті 7 Закону N 2657-ХІІ).

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України від 13 січня 2011 року N 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон N 2939-VI).

Згідно з частиною першою статті 5 Закону N 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.