Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Якщо податкова адреса не збігається з місцем провадження діяльності: що з РРО?

17.09.2019

Насамперед нагадаємо: податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (п. 45.2 Податкового кодексу). Водночас згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Місцезнаходження юридичної особи може не збігатися з місцем провадження господарської діяльності.

Пояснення – у листі ДФС від 30.07.19 р. № 36336/6/99-99-14-05-01-15 (див. нижче). 

Проаналізуємо відповіді контролерів.

Щодо проведення розрахунків у касі сільгосппідприємства за продукцію власного виробництва (запитання 1 та 2)

У відповіді на ці запитання фахівці ДФС посилаються на п. 1 ст. 9 Закону від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі – Закон № 265), в якому визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються в разі здійснення торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Ураховуючи зазначене, якщо сільськогосподарське підприємство здійснює реалізацію продукції власного виробництва за готівку та розрахунок проводиться в касі з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, то застосування РРО є необов’язковим.

Як бачимо, позиція ДФС ґрунтується саме на ознаці «продукція власного виробництва». І податкова адреса та місце провадження діяльності тут не має значення.

Нагадаємо, до продукції власного виробництва належить продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили (ЗІР, категорія 109.03). На сьогодні контролери замовчують про те, що слід розуміти під єдиним технологічним процесом.

Свого часу Мін’юст (див. лист від 15.05.15 р. № 490-0-2-15/8.1) та Держкомпідприємництва (див. лист від 13.11.09 р. № 14014) пропонували в аналізованій ситуації орієнтуватися на визначення терміна «повний технологічний цикл виробництва», наведене у ст. 1 Закону від 19.12.95 р. № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Зокрема, повний технологічний цикл виробництва – сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених цим Законом), акредитованих відповідно до законодавства.

Зміст поняття продукції власного виробництва можна віднайти лише в одному нормативному акті – Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями, затвердженому постановою КМУ від 05.09.96 р. № 1061. Згідно з п. 2 цього Порядку продукцією власного виробництва визнається продукція, яка була повністю вироблена або піддана достатній переробці чи обробці підприємством із використанням власного або орендованого майна. 

Щодо відпуску продукції та в разі якщо місце проведення розрахунків та місце отримання товару не збігається з фактичним місцем відпуску товару (запитання 3)

Пункт 12 ст. 9 Закону № 265 передбачає: якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються, то РРО не застосовується.
Отже, якщо сплату за продукцію власного виробництва було проведено в бухгалтерії сільськогосподарського підприємства або касі відокремленого підрозділу, а відпуск товару – за адресою складу (виробничої дільниці тощо), то РРО в такому разі не застосовується.


Державна фіскальна служба України 

ЛИСТ 

від 30.07.19 р. № 36336/6/99-99-14-05-01-15


Громадська організація «Всеукраїнський бухгалтерський клуб»

Державна фіскальна служба України розглянула лист ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» від 11.06.19 р. № 1036/0016ВБК (вх. ДФС № 25336/6 від 26.06.19 р.) щодо проведення розрахунків сільськогосподарськими підприємствами за продукцію власного виробництва без використання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) і повідомляє.

Щодо проведення розрахунків у касі сільськогосподарського підприємства за продукцію власного виробництва (питання 1 та 2)

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та безготівковій формі.
Статтею 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій із роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.

Водночас п. 1 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ та організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Ураховуючи зазначене, якщо сільськогосподарське підприємство здійснює реалізацію продукції власного виробництва за готівку та розрахунок проводиться у касі з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, то в такому випадку застосування РРО не є обов’язковим.

Щодо відпуску продукції та в разі якщо місце проведення розрахунків та місце отримання товару не збігається з фактичним місцем відпуску товару (питання 3)

Пункт 12 ст. 9 Закону № 265 передбачає, що якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються, то РРО не застосовується.
Отже, якщо сплата за продукцію власного виробництва була проведена в бухгалтерії сільськогосподарського підприємства або касі відокремленого підрозділу, а відпуск товару проведено за адресою складу (виробничої дільниці тощо), то РРО в такому випадку не застосовується.

Перший заступник Голови

С. БІЛАН

Коментарі до матеріалу
Популярне
14.07.2026
20 ключових новин: підсумки тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Зміни Мінекономіки до критичності підприємств набрали чинності Мінрозвитку оновило критерії важливості підприємств: діє з 03.07.2026 З 03.07.2026 набрали чинності нові критерії від Мінцифри Міноборони скасувало критерії важливості підприємств Через сумісникі...
02.06.2026
Кабмін оновив правила бронювання військовозобов’язаних: нові вимоги для підприємств
Уряд ухвалив Постанову, яка змінює порядок бронювання військовозобов’язаних та перегляду статусу критично важливих підприємств. Документ встановлює нові строки й критерії для бізнесу. Детальніше читайте в цьому матеріалі. Більше за темою: Бронювання працівників за добу: коли можливо Інформац...
04.05.2026
Лікарняні та декретні по-новому: Кабмін змінив Порядок № 1266
Кабмін змінив Порядок № 1266 щодо розрахунку лікарняних і декретних, уточнивши правила для ФОП, самозайнятих осіб та членів фермерських господарств.  Більше за темою: Лікарняні та декретні для підприємців Чи враховується під час обчислення лікарняних матеріальна допомога, нарахована в мі...
Нове
16.07.2026
Придбання ліцензії чи дозволу: особливості відображення витрат у податковому обліку
Витрати на придбання дозволу чи ліцензії на здійснення певного виду діяльності, включаючи витрати на розроблення технічної документації чи експертного висновку для їх отримання, визнаються нематеріальними активами шляхом включення таких витрат до їх первісної вартості. Більше за темою: Повернення т...
16.07.2026
Інтернет-торгівля: яку адресу вказувати у заявах за формами № 1-РРО та № 1-ПРРО
Торгівля через інтернет-магазин (сайт) є певним різновидом торгівлі поза торговельними або офісними приміщеннями. Розглянемо, що має вказати як адресу суб&;єкт господарювання. Більше за темою: Інтернет-торгівля Форма № 20-ОПП: правила та практика Суб’єкт господарювання, який має намір за...
16.07.2026
ФОП доглядає дитину до трьох років: що з ЄСВ
Фізособи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку і продовжують отримувати допомогу при народженні дитини, звільняються від обов’язку сплати за себе ЄСВ до завершення виплати такої допомоги. Більше за...
Кращі матеріали