Дохід від курсових різниць при обчисленні річного доходу для цілей ТЦУ

Звіт із ТЦУ за 2018 рік

Для обчислення річного доходу (150 млн грн) платника податків від будь-якої діяльності враховується дохід від операційної курсової різниці для цілей трансфертного ціноутворення. При цьому не враховуються для обчислення обсягу господарських операцій (10 млн грн) платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення дохід від операційних курсових різниць та втрати від операційних курсових різниць.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 05.08.2019 р. № 3638/6/99-99-31-02-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо віднесення курсових різниць від перерахунку кредиторської заборгованості за поставлені в попередніх періодах товари до контрольованих операцій та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з пп. 1,5 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи; господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Кодексу для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193 (далі - Положення №21), курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Також п. 8 Положення № 21 визначено, що курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433, визначено, що дохід від операційних курсових різниць відображається у статті «Інші операційні доходи», а втрати від операційних курсових різниць - у статті «Інші операційні витрати».

Отже, для обчислення річного доходу (150 млн грн) платника податків від будь-якої діяльності враховується дохід від операційної курсової різниці для цілей трансфертного ціноутворення.

При цьому не враховуються для обчислення обсягу господарських операцій (10 млн грн) платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення дохід від операційних курсових різниць та втрати від операційних курсових різниць.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.