Аванс та зарплату не можна затримувати через тимчасову відсутність бухгалтера

Конкретні терміни виплати зарплати встановлюють підприємства, організації самостійно в колдоговорі або іншому нормативному акті роботодавця

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 19.11.2019 р. N 1680/0/206-19

Щодо строків виплати зарплати та допомоги від ФСС

Директоратом норм та стандартів гідної праці Міністерства соціальної політики розглянуто лист щодо строків виплати заробітної плати і в межах компетенції повідомляється.

1 - 3. Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами регулює Закон України «Про оплату праці».

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оплату праці» терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами самостійно в колективному договорі або нормативному акті роботодавця з дотриманням норм законодавства.

При цьому заробітна плата має виплачуватись не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів - з 1 по 15 число, а другою половиною - з 16 по 30 (31).

Тобто заробітна плата за першу половину місяця має виплачуватись у період не пізніше з 16 по 22 число, а за другу половину - з 1 по 7 число наступного місяця.

Наприклад, дата виплати заробітної плати за першу половину місяця - 16 число, а за другу - 1 число; дата виплати заробітної плати за першу половину місяця - 22 число, а за другу половину - 6 число тощо.

Конкретні терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами, організаціями самостійно в колективному договорі або іншому нормативному акті роботодавця.

Частиною другою статті 24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що у разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

При цьому наступна виплата заробітної плати має проводитись у дні, визначені колективним договором або іншим нормативним актом підприємства, незалежно від перебування у відпустці головного бухгалтера чи від того, що у зв’язку з виробничою потребою одного разу було здійснено виплату раніше.

4. Відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) матеріальне забезпечення за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначається та надається за місцем роботи.

Фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду соціального страхування України (стаття 34 Закону).

Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності визначено статтею 32 Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 32 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), виплачується у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

Отже, після надходження фінансування від Фонду соціального страхування України роботодавець здійснює виплату матеріального забезпечення у найближчий строк виплати заробітної плати (за першу або за другу половину місяця).

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.

Керівник експертної групи з
питань оплати праці в
бюджетній сфері та грошового
забезпечення Директорату

А. Литвин