Орендар сплачує за користування земельною ділянкою за КЕКВ 2240
25.05.2018 798 0 1
Як визначено у Податковому кодексі (далі – ПК):
- земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72);
- плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп. 14.1.147).
Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар – використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі», далі – Закон № 161).
Істотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди, строк дії договору, орендна плата із зазначенням її розміру (ст. 15 Закону № 161). За згодою сторін у договорі можуть наводитися й інші умови. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування ділянкою.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої ділянки (ст. 288 ПК). Договір оренди земель державної та комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою постановою КМУ від 03.03.04 р. № 220.
Плата за користування земельною ділянкою здійснюється орендарем за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» (пп. 2.2.46 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.12 р. № 333).
Отже, плата за землю у вигляді орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється за КЕКВ 2240.
Лист Казначейства від 06.04.18 р. № 16-08/367-5806.
Коментарі до матеріалу