Актуальні роз’яснення у ЗІР
Відповіді: ЄСВ, ПДФО і військовий збір
|
Категорія |
Тема роз’яснення. Запитання |
Відповідь |
|
1
|
2
|
3
|
|
ЄСВ
|
||
|
301.04
|
Порядок обчислення та сплати ЄСВ. У який спосіб можна подати заяву про повернення платнику надміру та/або помилково сплачених сум ЄСВ?
|
Відповідно до п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.16 р. № 6 (далі – Порядок), повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний небюджетний рахунок за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» (далі – рахунок 3719); 2) помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719; 3) помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету; 4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України на рахунок 3719. Згідно з абзацом першим п. 6 Порядку повернення сум ЄСВ здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява). У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку, Заява подається до фіскального органу, на рахунок якого сплачено суми ЄСВ, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку (абзац другий п. 6 Порядку). У разі невідповідності Заяви формі, визначеній у додатку 1 до Порядку Заява залишається без задоволення (абзац третій п. 7 Порядку). У випадку, передбаченому пп. 3 п. 5 Порядку, Заява подається до фіскального органу за місцем обліку помилково сплачених сум ЄСВ у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення (абзац третій п. 6 Порядку). У разі надходження Заяви від страхувальників, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату таких коштів на рахунок 3719 (абзац п’ятий п. 6 Порядку). Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум ЄСВ одним із таких способів:
Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі Державної фіскальної служби України за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/login. Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки. |
|
|
|
Меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, заяву, запит тощо) до відповідного контролюючого органу. Детально дізнатись про роботу меню «Листування з ДФС» Електронного кабінету можна, ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету. Протягом одного робочого дня після надсилання електронної Заяви до контролюючого органу платника буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в контролюючому органі, до якого дану Заяву направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в контролюючому органі платник може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету |
|
301.04.02
|
Чи звільняється від сплати ЄСВ фізособа-підприємець у зв’язку із призовом на строкову військову службу?
|
Правові та організаційні засади забезпечення збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), умови, порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює збір та ведення обліку, визначено Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» <...> (далі – Закон № 2464). Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної з веденням обліку, умовами та порядком нарахування та сплати ЄСВ. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина перша ст. 2 Закону № 2464). Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄСВ є ФОП, в тому числі ФОП – платники ЕП. Для ФОП – платників ЄП ЄСВ нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464). Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 ЄСВ для ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Платники ЄСВ, зазначені, зокрема у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20-го числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464). Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник ЄСВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ. Таким чином ФОП, призвані на строкову військову службу, зобов’язані сплачувати ЄСВ на загальних підставах |
|
301.10
|
Інші питання. В який термін контролюючий орган погоджує платнику ЄВ довідку за формою згідно з додатком 2 до Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати?
|
Відповідно до п. 5 Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.13 р. № 453 (далі – Порядок № 453), платникам, які звертаються до органів доходів і зборів за погодженням довідки-розрахунку, у якій сума перерахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) менша ніж 1/3 (починаючи з 01.01.16 р. – менша ніж 1/5) суми коштів на виплату заробітної плати, зазначеної в грошовому чеку та/або платіжному дорученні, та/або іншому розрахунковому документі, у зв’язку із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та які протягом попереднього року не допустили порушень законодавства про нарахування та сплату єдиного внеску, за рішенням керівника контролюючого органу, надається довідка про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 453 (далі – Довідка). Контролюючий орган погоджує Довідку у термін, визначений ст. 20 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» <...>, – не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання звернення |
|
ПДФО та військовий збір
|
||
|
103.02
|
Порядок оподаткування. Яким чином буде визначатися база для нарахування ПДФО, якщо заробітна плата нараховується та виплачується в іноземній валюті найманому працівнику – нерезиденту, а саме: за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування зарплати чи на момент її виплати?
|
Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов’язань за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України (далі – НБУ) відповідно до Закону № 2473 заходів захисту. Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків, визначених частиною другою ст. 5 Закону № 2473 (частина друга ст. 5 Закону № 2473). Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону № 2473 порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ. Відповідно до п. 52 розд. VI Положення «Про здійснення операцій із валютними цінностями», затвердженого постановою Правління НБУ від 2 січня 2019 року № 2 <...>, дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні та представництва міжнародних організацій на території України мають право здійснювати розрахунки в готівковій іноземній валюті, одержаній з власних поточних рахунків, для оплати праці (уключаючи доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) власним співробітникам, якщо останні не є громадянами України або не проживають у ній постійно та акредитовані в Міністерстві закордонних справ України. |
|
|
|
Відповідно до п. 124 розд. Х Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 2 січня 2019 року № 5 <...> (далі – Положення № 5), за поточними рахунками в іноземній валюті офіційних представництв, представництв юридичних осіб – нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю (уключаючи представництва іноземних банків), установ (груп управління програмами або проектами міжнародної допомоги та міжнародної технічної допомоги) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства, зокрема з оплати праці (уключаючи доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) працівникам офіційних представництв, якщо такі працівники не є громадянами України/не проживають в ній постійно та акредитовані в Міністерстві закордонних справ України і працюють в Україні згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) шляхом переказу на рахунки цих осіб, відкриті в банках України або виплати готівкою. При цьому офіційні представництва мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для оплати праці (уключаючи доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) працівникам, які не є громадянами України/не проживають в ній постійно та акредитовані в Міністерстві закордонних справ України і працюють в Україні згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) (за умови документального підтвердження розрахунку витрат) (п. 125 розд. Х Положення № 5). Згідно з п. 164.4 ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України <...> (далі – ПКУ) під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. Відповідно до пп. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів). Згідно з п. 164.6 ст. 164 ПКУ для обчислення бази оподаткування використовується нарахована заробітна плата. Враховуючи викладене, при нарахуванні та виплаті заробітної плати в іноземній валюті найманому працівнику – нерезиденту такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування таких доходів |
|
103.02
|
|
Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» <...> (далі – Закон № 3674). Відповідно до ст. 1 Закону № 3674 судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом № 3674. Судовий збір включається до складу судових витрат. Згідно з п. 1 ст. 133 гл. 8 розд. І Цивільного процесуального кодексу <...> судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних із розглядом справи. |
|
|
|
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України <...> (далі – ПКУ), згідно з п. 162.1 ст. 162 ПКУ якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Статтею 165 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються відповідно до закону за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПКУ (пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 ПКУ, та військовий збір за ставкою 1,5 відс., визначеною пп. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ та пп. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Враховуючи викладене, сума судового збору, яка відшкодовується фізичній особі за рішенням суду юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах |
|
103.04
|
Чи підлягає обкладенню ПДФО сума страхового відшкодування, яка виплачується фізособі за пошкоджене застраховане рухоме майно?
|
Відповідно до пп. «в» пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 розд. IV Податкового кодексу <...> до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання такої умови: під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати |
Коментарі до матеріалу