Передача майна від районів у комунальну власність громад

Процес передачі об’єктів спільної власності територіальних громад у власність ОТГ в кожній області, районі, де утворилися ОТГ, відбувається по-різному. Особливо питання виникають щодо розподілу майна спільної власності тергромад у районах, які повністю покриті ОТГ. БК і Закон № 280 зобов’язує районні ради (інформаціяза посиланням):

1) передавати сільським, селищним та міським радам об’єкти спільної власності тергромад, які знаходяться на їхній території і задовольняють колективні потреби лише цих територіальних громад, за зверненням відповідної сільської, селищної або міської ради (абзаци перший – третій п. 10 розд. V Закону № 280 – норма діє для всіх, а не лише для ОТГ);

2) передати ОТГ усі бюджетні установи, розташовані на території цих громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного БК (п. 39 розд. VІ «Прикінцеві та перехідні положення» БК, п. 7 розд. ІV Закону № 280).

Увага! Процес передачі майна в описаних вище випадках ніяк не прив’язаний до процедури місцевих виборів, а тому тергромади можуть як раніше, так і зараз, приймати це майно в комунальну власність.

Ініціатором передачі може бути будь-яка сторона процесу, адже це не заборонено законом.

Процедура також не надто складна: уповноважений орган ради, яка ініціювала процес, надсилає пропозицію іншій раді, яка ухвалює відповідне рішення. За результатами цих рішень радою, яка приймає майно, утворюється спільна комісія і складається передавальний акт.

Для окремих видів майна передаванню має передувати інвентаризація (це передбачено п. 7 Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.14 р. № 879). Варто пам’ятати, що передача, наприклад, об’єктів нерухомого майна потребує здійснення держреєстрації. Для вчинення реєстраційних дій держреєстратору треба подати рішення ради та акт приймання-передачі майна.

Нерідко ОМС затверджують порядки передачі такого майна, що допомагає унормувати всередині самих ОМС відповідної територіальної громади чи району, який підрозділ чи посадові особи і за що відповідають у відповідному процесі. Але затвердження окремого порядку не є обов’язковим, оскільки не вимагається законом. Такий документ просто організаційно полегшує процедури передачі майна.

Потреба в передачі об’єктів визначається індивідуально, залежно від їх призначення та кола отримувачів послуг. Наприклад, лікарні здійснюють обслуговування мешканців усього району, а також мешканців ОТГ, тому їх передача не буде доцільною та обґрунтованою. А от передача дошкільних навчальних закладів, шкіл та ФАПів у власність ОТГ є обґрунтованою та виправданою. У разі передачі юросіб зі спільної власності громад до власності ОТГ до їхніх статутних документів потрібно буде внести зміни.

Є й інші випадки, коли територіальна громада може повернути своє майно з управління районної ради. Це стосується ситуацій, коли сільські ради ухвалювали рішення про передачу майна тергромади в управління органу, що представляє спільні інтереси тергромад району. Це могло бути спричинено, наприклад, тим, що сільська рада на момент ухвалення рішення не мала спроможності управляти цим майном чи надавати якусь послугу (забезпечувати потребу) своїх мешканців.

Якщо в сільської ради чи її правонаступника – ОТГ з’явилася спроможність прийняти на себе відповідні повноваження разом із видатками на їх забезпечення, тергромада може повернути в управління своє майно.

Як зрозуміти, що майно було передано конкретною радою громади в управління районній раді? Дуже просто: зі старих рішень чи просто з назви. Скажімо, якщо школа називається «Школа такого-то ступеню Р-ської сільської ради», але перебуває в управлінні району, то це саме той випадок, коли немає спільної власності, а було делегування окремих повноважень сільської чи селищної ради районній. І це рішення можна змінити.

Головне – розуміти, що співпраця громад дає можливість об’єднувати їх ресурси на договірних засадах для досягнення спільних цілей та розв’язання спільних проблем.