Визначаємо майбутнє: пенсійна реформа – стосується кожного

Колапс існуючої пенсійної системи вимагає впровадження стратегічних, прагматично виважених та результативних змін для забезпечення її збалансованості та функціонування.

Розбалансованість пенсійної системи призвела до тотального зубожіння пенсіонерів, втрати довіри громадян до власної держави та до катастрофічного рівня дефіциту Пенсійного фонду, який у 2016 році складав 145 мільярдів гривень (або шість відсотків ВВП). Це більше, ніж ми витрачаємо на власну оборону – що є просто неприпустимим в той час, коли країна воює.

Вихід із ситуації лише один – проведення пенсійної реформи.

В умовах, за яких українські пенсіонери опинились на межі виживання, метою пенсійної реформи є відновлення  соціальної справедливості пенсійного забезпечення та диференціації пенсії у прямій залежності  від тривалості стажу та рівня заробітку людини.

Наступним етапом на цьому шляху стане осучаснення пенсій для сьогоднішніх пенсіонерів. Останнє таке осучаснення проводилося ще у 2012 році, за параметрами 2007 року.

Це буде не разовим підняттям пенсій – механізм осучаснення закріплений у Законопроекті як обов’язковий щорічний захід, в прозорому режимі, з чіткою прив’язкою до показників зростання середньої заробітної плати та рівня інфляції.

Стратегічним завданням пенсійної реформи є усунення диспропорцій у самій програмі пенсійного забезпечення, створення системи, яка поверне довіру людей до держави та досягнення бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду протягом десяти років – для забезпечення самодостатності солідарного рівня пенсійної системи.

Що зроблено

Проблеми пенсійної системи України носять системний характер, саме тому Урядом було обрано комплексний підхід до їхнього вирішення. Першим кроком стала відв’язка мінімальної заробітної плати від прожиткового мінімуму, підвищення розміру мінімальних заробітних плат до рівня 3200 гривень та внесення змін до трудового законодавства в частині посилення відповідальності недобросовісних працедавців.

Усунення прив’язки розміру прожиткового мінімуму до мінімальної зарплати дозволило провести суттєве підняття рівня оплати праці, та, у свою чергу, забезпечило надходження ресурсів для подальших змін.

Підняття рівня мінімальної зарплати збільшило власні надходження до Пенсійного фонду – адже сьогодні 4,5 мільйони людей платять внески у мінімальному розмірі, і з них 47 тисяч є керівниками приватних підприємств.

Одночасно із цим було проведено зміни у трудовому законодавстві, що посилили відповідальність недобросовісних роботодавців, які порушували законеі права своїх працівників, не оформлюючи їх офіційно на підприємствах.

Зазначені кроки зменшили детінізацію ринку праці, забезпечили перехід коштів з тіні в економіку, збільшили кількість платників ЄСВ та надали державі ресурс для проведення наступних змін у пенсійній системі.

Так, станом на сьогодні власні надходження Пенсійного фонду зросли на 11 мільярдів гривень понад план. Це означає, що у розпорядженні Уряду вже наявний ресурс для здійснення наступного кроку пенсійної реформи – осучаснення пенсій.

Що буде зроблено

Зміни стосуватимуться усіх – як існуючих пенсіонерів так і молоде покоління. Кожен громадянин матиме право брати участь у пенсійній програмі – це добровільний вибір кожного.

Зміни для тих, хто вже вийшов на пенсію:

   проведення осучаснення пенсій за прозорою формулою на основі сучасних економічних показників (розмір середньої заробітної плати та рівень інфляції);

   осучаснення пенсій в автоматичному режимі. Уряд бере на себе зобов’язання проводити щорічне осучаснення пенсій, з прив’язкою до рівня росту середньої заробітної плати та рівня інфляції – відтепер збільшення пенсій не буде проводитися у ручному режимі;

   працюючі пенсіонери отримуватимуть 100% своєї пенсії – зменшення розміру пенсії для них на 15% буде скасовано;

Зміни для тих, хто планує вийти на пенсію:

   повернення довіри до держави через встановлення прозорих та єдиних правил для усіх – розмір пенсії залежатиме виключно від тривалості страхового стажу та розміру сплачених внесків;

   можливість обирати вік виходу на пенсію, продовжуючи працювати та збільшуючи розмір пенсії з кожним відкладеним роком;

   зарахування трудового стажу (до 2000 року) до страхового – періоди трудового та страхового стажу є рівнозначними при нарахуванні пенсій;

   мотивація офіційно працювати – збільшення ролі стажу у пенсійному забезпеченні зацікавить працівників відстоювати власні права на чесну працю та соціальний захист.

Докладніше: http://www.msp.gov.ua/news/13412.html