Нові штрафи для роботодавців. Скільки та за що і чому їх треба скасувати

Підприємці щораз частіше нарікають на надто високі штрафи (до 320 тис. грн) за порушення трудового законодавства, встановлені для них у січні цього року. Тепер бізнесмени наполягають, щоб урядовці пом’якшили завищені штрафи і прийняли відповідний законопроект

Зараз роботодавці платять такі штрафи за порушення трудових законів:

   96 тисяч гривень (якщо мінімальна зарплата 3200) або 30 мінімальних зарплат за кожного працівника за допуск до роботи без оформлення трудового договору, або оформлення працівника на неповний робочий час, якщо він фактично працює повний день, і виплата заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску.

   32 тисячі гривень або 10 мінімальних зарплат за кожного працівника за недотримання законних гарантій і пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Наприклад, якщо працівник повідомив про такі порушення.

   32 тисячі гривень або 10 мінімальних зарплат за кожного працівника за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Наприклад, невиплата за роботу в нічний час, роботу у вихідний або святковий день, понаднормову роботу.

   9 600 гривень або 3 мінімальні зарплати за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один  місяць, або виплата їх не повністю.

   3 мінімальні зарплати (рівень її встановлюється на день виявлення порушення) за недопущення до проведення перевірки щодо дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні.

   320 тисяч гривень за всі порушення вище, виявлені безпосередньо під час перевірки.

   3200 гривень або 1 мінімальна зарплата, якщо роботодавець порушив інші вимоги закону про працю.

Законопроект про скасування надвисоких штрафів підтримали міські ради, громадські організації і бізнес

 «Проштовхують» цей законопроект передусім керівники Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» на чолі з народним депутатом Оксаною Продан.

Не всі народні обранці й ті, хто пов’язаний прямо чи непрямо з малим і середнім бізнесом, погоджуються з ініціативою «Фортеці». Проти зниження штрафів для роботодавців виступає нардеп Олександр Дроздик. Також проти цього і представники Міністерства соціальної політики.

Не поділяють думку підприємців і в Держпраці. Там вважають, що неналежне оформлення трудових відносин (якщо законопроект таки ухвалять) буде кроком назад. Держслужба вбачає, що в 2017 році саме завдяки таким великим штрафам, бізнес дисциплінується.

І це не безпідставно, про що свідчить зростання кількості офіційно оформлених працівників.

Натомість законопроект підтримали міські ради, громадські організації та українські підприємці. Вони стверджують, що рівень штрафів — надмірний. До того ж дрібним і середнім підприємцям важко працювати, сплачуючи всі податки. Проте чимало з них обирають чесну працю, оформлюють працівників у штат. Бізнес в Україні страждає й від відсутності тривалих і дешевих кредитів.

Саме тому пропонують переглянути хоча б штрафи в Законі про працю:

    вилучити з Кодексу законів про працю неймовірні штрафи для підприємців у 320 тисяч гривень

    привести штрафи за порушення законодавства про працю у відповідність з іншими адміністративними правопорушеннями. Зокрема, за самовільне користування надрами, незаконну вирубку лісів та інше

    скасувати «податок на повітря» — обов’язкову сплату мінімального страхового внеску підприємцями на загальній системі оподаткування за періоди, коли вони не отримували доходи

    скасувати відповідальність за невчасне подання звіту, якщо це не призвело до втрати бюджетів різних рівнів чи Пенсійного фонду України

    скасувати штрафи за недопущення до незаконної перевірки

Можновладці також вважають, що практика так званих поступок бізнесу себе повністю не виправдала. У 2014 році було введено мораторій на перевірки бізнесу. У Держпраці говорять, що після цього бізнес «розслабився», і в багатьох випадках повів себе недобре, адже кількість скарг на нього зросла. Зокрема й на роботодавців з боку найманих працівників.

Був значно знижений ЄСВ (єдиний соціальний внесок), щоб спонукати бізнес вкладати гроші в зарплату, охорону праці, створення кращих умов для найманих працівників. Проте такі сподіванням були марними.

Що має змінити цей проект закону

За порушення встановлених термінів виплати зарплат більше, ніж на 1 місяць або виплату їх не повністю — відповідальність у 120% річних облікової ставки НБУ. Це замість відрахування в розмірі 3-ох мінімальних зарплат.

За невиконання мінімальних державних гарантій щодо оплати праці — штраф у розмірі 1-ї «мінімалки». Зараз це — 10 «мінімалок».

За порушення терміну надання роботодавцем документів, необхідних для отримання пенсії, або документів виданих із недостовірною інформацією — штраф 30-100 неоподаткованих мінімумів замість 300 теперішніх.

За фактичне допущення співробітника до праці без оформлення трудового контракту — штраф 100-300 неоподаткованих мінімумів громадян замість 500-1000 мінімумів.

Джерело: https://ckp.in.ua/biznes/18229