НБУ зберіг облікову ставку на рівні 13 %

Розмір облікової ставки НБУ, %

Правління НБУ ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 13 %. Це рішення спрямовується на забезпечення стійкості валютного ринку та наближення інфляції на прогнозному горизонті до цілі 5 %. 

Упродовж останніх місяців інфляція очікувано пришвидшилася та наблизилася до 5 %.

Після тривалого періоду зниження інфляція в травні відновила зростання, а в червні пришвидшилася до 4,8 % у річному вимірі. Така інфляційна траєкторія була лише незначно нижчою за прогноз НБУ, опублікований в Інфляційному звіті за квітень 2024 року. Нижча, ніж очікувалося, динаміка цін на продукти харчування компенсувала суттєвіше підвищення тарифів на електроенергію для домогосподарств.  

Водночас базова інфляція (5 % р/р у червні) відповідала прогнозу НБУ. Фундаментальний ціновий тиск посилювався через збільшення витрат бізнесу на оплату праці й електроенергію. Крім того, на динаміці окремих компонентів базового індексу споживчих цін позначилося послаблення обмінного курсу гривні.  

Надалі інфляція пришвидшиться, але вже в наступному році почне знижуватися. 

Ціновий тиск зберігатиметься в наступні місяці через подальше збільшення витрат бізнесу, підвищення акцизів, а також вичерпання ефектів значних минулорічних врожаїв та негативний вплив літньої посухи на цьогорічну врожайність. Попередні оцінки інфляції в липні підтверджують її подальше прискорення.  

Водночас інфляція залишатиметься помірною – 8,5 % на кінець року за оновленим прогнозом НБУ. Цьому, зокрема, посприяють заходи НБУ із захисту гривневих доходів і заощаджень населення від інфляції та забезпечення стійкості валютного ринку. Стримуючий вплив на ціни матиме й подальша дія мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів на газ, опалення та гарячу воду.  

Зважена процентна та валютно-курсова політика НБУ, а також послаблення зовнішнього інфляційного тиску дадуть змогу сповільнити інфляцію вже у 2025 році – до 6,6 %. У 2026 році інфляція повернеться до цілі НБУ в 5 % на тлі поступової нормалізації функціонування економіки та подальшого поліпшення ситуації в енергетиці.  

Економічне відновлення триватиме, хоча буде обмеженим через вплив війни, зокрема через значні пошкодження енергосистеми.

Економічне зростання в першому півріччі тривало, хоча й сповільнилося впродовж останніх місяців внаслідок масштабних атак росії на об’єкти енергетичної інфраструктури. Однак бізнес частково адаптувався до постійних відключень електроенергії. Вагому підтримку економічній активності надавала також стабільна робота морського коридору.

Попри дефіцит електроенергії та менші порівняно з попереднім роком врожаї, НБУ навіть дещо поліпшив прогноз економічного зростання на цей рік – до 3,7 %. Це зумовлено кращими результатами І кварталу та очікуваним розширенням бюджетних стимулів, а також розбудовою розподіленої генерації, у тому числі за підтримки масштабних програм кредитування.  

Поступова нормалізація умов функціонування економіки, збереження м’якої фіскальної політики разом із розбудовою експортних шляхів і пожвавленням зовнішнього попиту сприятимуть пришвидшенню темпів зростання реального ВВП до 4–5 % у 2025–2026 роках.  

Значна міжнародна фінансова підтримка дасть змогу уряду профінансувати дефіцит бюджету, а НБУ – підтримувати комфортний рівень резервів. 

Базовий сценарій прогнозу передбачає збереження значних обсягів зовнішнього фінансування України, яке, однак, поволі скорочуватиметься в міру розширення внутрішньої спроможності покривати видатки бюджету власними ресурсами. Очікується, що в цьому році міжнародні партнери нададуть Україні близько 38 млрд дол. США пільгових кредитів і грантів, а наступного року – не менше 31 млрд дол. США.  

Такі обсяги зовнішніх надходжень разом із збільшенням внутрішніх залучень дадуть змогу профінансувати значний дефіцит бюджету – близько 23 % ВВП у 2024 році та 18 % у 2025 році. Зі свого боку, НБУ матиме можливість підтримувати достатній обсяг міжнародних резервів для забезпечення стійкості валютного ринку та помірної інфляції.

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни.

Тривалість та характер російської агресії й надалі матимуть значний вплив на інфляційні процеси та економічний розвиток України. Тривала війна високої інтенсивності унеможливлюватиме повернення економіки до нормальних умов функціонування та ускладнюватиме закріплення інфляції на рівні цілі НБУ.  

Зберігаються й інші ризики, більшість із яких також прямо чи опосередковано пов’язані з перебігом війни, зокрема: 

• виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності; 
• перенесення на ціни окремих нових податків для бізнесу, запровадження яких наразі дискутується на державному рівні; 
• подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції;
• поглиблення негативних міграційних тенденцій.

Зберігається також ризик суттєвішого зниження обсягів підтримки України міжнародними партнерами, зокрема внаслідок електоральних циклів у багатьох країнах.  

Водночас є ймовірність реалізації низки позитивних сценаріїв, пов’язаних із подальшим розширенням експортних можливостей, пришвидшенням євроінтеграційних процесів, реалізацією масштабної програми відновлення України, швидшими темпами відновлювальних робіт в енергетиці.  

Крім того, практична реалізація механізму Extraordinary Revenue Acceleration Loans (ERA), забезпеченого майбутніми доходами від знерухомлених російських активів, може надати Україні додатковий фінансовий ресурс із 2025 року. Це зменшить ризики для своєчасного та ритмічного надходження міжнародного фінансування.  

Ураховуючи необхідність забезпечення стійкості валютного ринку та наближення інфляції до цілі 5 % на прогнозному горизонті, Правління НБУ вирішило зберегти облікову ставку на рівні 13 %.

Попри поступове зниження ставок за гривневими депозитами та ОВДП, їхня дохідність наразі забезпечує захист гривневих заощаджень населення від інфляції. Зокрема, ставки за цими інструментами перевищують як прогнозований НБУ рівень інфляції, так і рівень інфляційних очікувань домогосподарств.  

Водночас у червні зростання обсягів строкових гривневих депозитів населення призупинилося. Ураховуючи, що подальше пришвидшення інфляції може призвести до погіршення очікувань та зниження реальної дохідності гривневих інструментів, доцільним є збереження облікової ставки на рівні 13 %.  

НБУ також зберігатиме активну присутність на валютному ринку для покриття структурного дефіциту валюти, підтримання двосторонніх курсових коливань і згладжування надмірної волатильності. НБУ прагне забезпечити такий стан валютного ринку, який дасть змогу зберігати контроль над інфляційними очікуваннями та досягти цілі з інфляції на прогнозному горизонті.  

Базовий сценарій прогнозу передбачає відновлення циклу зниження облікової ставки лише на початку 2025 року. Однак НБУ гнучко реагуватиме на зміни в балансі ризиків для інфляції й валютного ринку.

Якщо ризики для інфляційного розвитку та валютного ринку послабляться, зокрема внаслідок можливого отримання Україною більших обсягів фінансової підтримки, НБУ розгляне можливість швидшого відновлення циклу зниження облікової ставки. Водночас у разі суттєвого зростання цінового тиску та появи ризиків розбалансування очікувань НБУ буде готовий посилити монетарну політику.

Збереження облікової ставки на рівні 13 % річних затверджено рішенням Правління НБУ від 25.07.2024 № 272-рш «Про розмір облікової ставки», що набирає чинності з 26 липня 2024 року.

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням НБУ цього рішення, буде оприлюднено 5 серпня 2024 року.  

НБУ

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm