НАЗК склала протокол стосовно Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля через незаконне розголошення даних

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков склав протокол стосовно Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. Він незаконно розголосив інформацію про викривача, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків.  

Очільник Уряду, попередньо розглянувши повідомлення про корупцію від викривача, а саме працівника Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), дав доручення відповідним посадовим особам опрацювати таке повідомлення і за результатами поінформувати заявника та КМУ. 

При цьому серед посадових осіб, яким було доручено розглянути повідомлення, зазначено й Голову КРАІЛ Івана Рудого, про протиправні дії якого й повідомлялося. Дізнавшись про це, посадовець прийняв рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно викривача. Однак, відповідно до законодавства, викривача не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку його керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу. Встановивши факт таких дій, НАЗК склало протокол стосовно Голови КРАІЛ 5 січня 2024 року. 

Таким чином Прем’єр-міністр України вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172⁸ КУпАП, оскільки незаконно розголосив інформацію про викривача, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків. 

НАЗК запросило Прем’єр-міністра для ознайомлення з протоколом на 10 січня 2024 року, але він не з'явився в зазначений термін та не повідомив про причини неявки.  

Тому НАЗК скерувало протокол для розгляду до суду за місцем вчинення правопорушення. Якщо суд визнає Дениса Шмигаля винним у вчиненні адміністративного правопорушення, то на посадовця буде накладено штраф з позбавленням права обіймати певні посади на один рік, що буде підставою для внесення відомостей стосовно нього до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. 

Національне агентство наголошує, що Закон від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» встановлює заборону розкривати інформацію про особу викривача третім особам, які не залучаються до розгляду повідомлених ним фактів та тим, кого безпосередньо стосуються ці факти (ч. 1 ст. 535 Закону). Аналогічну норму містить і стаття 16 Директиви Європейського Парламенту і Ради ЄС 2019/1937 від 23.10.2019 про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Європейського Союзу. 

Україна як держава-учасниця Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції взяла на себе зобов’язання щодо здійснення ефективної скоординованої політики протидії корупції, встановлення і заохочення ефективних видів практик, спрямованих на запобігання корупції (ст. 5 Конвенції).  

Становлення інституту викривання в Україні є пріоритетом Програми Президента України, де, зокрема, зазначено: «Не боротьба з корупцією, а перемога над нею: викривач корупції перебуватиме під захистом держави та отримуватиме матеріальне заохочення» та вимагає негайного і системного реагування на порушення прав викривачів.  

Крім того, проблема ефективного захисту викривачів та посилення інституційної спроможності уповноважених на це органів також відображена в Антикорупційній стратегії, розробленій НАЗК та затвердженій Законом України від 20.06.2022 № 2322-IХ. 

Побудова доброчесного суспільства, де корупція мінімізована, є запорукою перемоги. 

НАЗК