Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Чи можна стягнути збитки з акціонерів неплатоспроможного банку?

Редакція

12.05.2016 197 0 0

Зараз Україна переживає фінансову кризу, який безпосередньо впливає на всю банківську систему країни. 69 банків перебувають на стадії ліквідації, а ще в 5-ти введена тимчасова адміністрація. Сотні тисяч людей розраховують на повернення своїх грошей, звертаючись з відповідними вимогами до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, або захищають свої порушені права в суді. Серед судових способів захисту поширені позови про відшкодування шкоди до власників істотної участі в банках. Чи дійсно будь-який власник істотної участі повинен відшкодувати збиток і що зобов'язані довести вкладники, щоб розраховувати на отримання грошей?

Хто може нести відповідальність

За правилами ст.58 закону «Про банки і банківську діяльність», пов’язана з банком особа несе відповідальність своїм майном за заподіяння шкоди й доведення банку до неплатоспроможності.

Пов’язаними особами в розумінні цього закону є ті акціонери, які самостійно чи спільно з іншими особами володіють 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу. Власниками істотної участі також визнаються особи, які мають незалежну від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність фінустанови, що, безперечно, має підтверджуватися офіційними документами.

Проаналізуємо більш детально, які повноваження надає акціонеру володіння 10% акцій та яким чином такий акціонер може впливати на діяльність банку.

З огляду на положення закону «Про акціонерні товариства» власники 10% і більше акцій банку можуть реалізувати своє право на управління банком шляхом:

• ініціювання скликання позачергових загальних зборів;

• здійснення впливу на формування порядку денного загальних зборів;

• участі та голосування на загальних зборах (чергових та позачергових);

• використання можливості не частіше 2-х разів на рік вимагати проведення аудиторської перевірки банку, а також спеціальної перевірки його фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, завдяки принципу колективності щодо прийняття рішень загальними зборами один окремий учасник навіть за умови володіння 10% і більше акцій має достатньо обмежені права й реальні можливості впливати на діяльність банку. Адже реалізація наданих йому законом повноважень залежить від дій інших акціонерів.

Тому впевнено говорити про реальний вплив можна лише у випадку, коли акціонер здійснює контроль над банком, що передбачає володіння 50% + одна акція. Саме за таким показником визначається кворум загальних зборів, що уможливлює прийняття рішень з будь-яких питань діяльності банку.

Але навіть за умови володіння контрольним пакетом акцій можливість притягнення до цивільно-правової відповідальності за неплатоспроможність банку та заподіяння шкоди не є однозначною.

Детальніше дивись за посиланням: http://zib.com.ua/

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали