Моніторинг основних подій в економіці України: травень 2024 року

Мінекономіки оприлюднило Моніторинг основних подій в економіці України (травень 2024 року). 

Так, у травні 2024 року знову посилилася дія таких негативних чинників як інтенсивність бойових дій, обстріли інфраструктурних об’єктів, що насамперед вплинуло на скорочення виробництва та споживання електроенергії. 

Проте бізнес у цілому впорався із цими викликами завдяки: високому рівню адаптивності до складних умов функціонування і наявному досвіду реагування на такі виклики; високим темпам експорту в умовах стабільної роботи Українського морського коридору; високому попиту на будівельні послуги в умовах бюджетного фінансування відновлення інфраструктури. 

Водночас значний дефіцит кваліфікованих кадрів, а також невизначеність щодо подальшого перебігу бойових дій та умов мобілізації̈ співробітників додатково ускладнювали економічну діяльність підприємств. 

За оцінками Мінекономіки негативні чинники, зокрема зменшення виробництва електроенергії та її дефіцит, переважили баланс впливу на ВВП. У підсумку за січень – травень 2024 року зростання ВВП оцінюється на рівні 4,3 % [±1 %] («мінус» 0,4 % за січень – травень 2023 року). Ця оцінка наведена з урахуванням оперативної оцінки Держстату щодо зростання реального ВВП на 6,5 % у І кварталі 2024 року порівняно з І кварталом 2023 року, що вище, ніж попередньо оцінювалося Мінекономіки (зростання на 4,5 %). 

Надходження до держбюджету в травні 2024 року порівняно з травнем 2023 року без урахування міжнародної фінансової допомоги зросли на 0,6 % і становили 229,1 млрд грн (із урахуванням міжнародної фінансової допомоги доходи держбюджету в цілому становили 229,2 млрд грн) на фоні триваючого пожвавлення економічної активності. Витрати держбюджету збільшилися на 7 % і становили 390,4 млрд грн (у квітні збільшилися на 6,5 %). У травні дефіцит держбюджету становив 161,1 млрд грн або 4,1 млрд дол. США – 70,3 % від загального обсягу доходів держбюджету (у травні 2023 року дефіцит держбюджету становив 91,3 млрд грн або 2,5 млрд дол. США – 33,4 % від загального обсягу доходів держбюджету). 

З урахуванням міжнародної фінансової допомоги за п’ять місяців 2024 року доходи держбюджету в цілому становили 1 075 млрд грн, видатки – 1 545,8 млрд грн, дефіцит держбюджету – 466,9 млрд грн або 11,8 млрд дол. США – 43,4 % від загального обсягу доходів держбюджету (за п’ять місяців 2023 року дефіцит держбюджету становив 341,9 млрд грн або 9,3 млрд дол. США – 32,2 % від загального обсягу доходів держбюджету). 

Упродовж травня ситуація на валютному ринку залишалася контрольованою та характеризувалася збільшенням як середньоденного чистого попиту за безготівковими операціями клієнтів (на 44 % порівняно з квітнем), так і середньоденного чистого попиту за власними операціями банків (на 17 % відповідно) на фоні нових кроків валютної лібералізації, ухвалених на початку травня, що згенерувало додатковий попит на іноземну валюту. За цих умов НБУ збільшив чистий продаж валюти – від'ємне сальдо було найбільшим з початку цього року та становило 3,1 млрд дол. США за місяць («мінус» 2,3 млрд дол. США в попередньому місяці). Такі обсяги інтервенцій НБУ та боргові виплати країни (0,65 млрд дол. США) за поточних обсягів надходжень на валютні рахунки Уряду в НБУ (у травні надійшло 0,14 млрд дол. США) зумовили скорочення міжнародних резервів на 3,4 млрд дол. США або на 7,9 % до 39 млрд дол. США в еквіваленті, проте їх обсяг лишається достатнім для забезпечення фінансування імпорту майбутнього періоду впродовж 5,1 місяця. 

Цінова ситуація на споживчому ринку в травні залишалася стабільною – споживча інфляція становила 0,6 % (0,2 % місяцем раніше), річні темпи – 3,3 % (3,2 % відповідно), що є нижчими за цільовий діапазон НБУ (5 % ± 1 в. п.). Загалом зростання споживчих цін за підсумком п’яти місяців 2024 року становило 2 %. 

Незначне прискорення інфляційних процесів у травні, переважно зумовлено збігом у часі низки чинників немонетарного характеру, зокрема збереженням впливу витратності виробництва, а також посиленням тиску з боку сезонності на продовольчому ринку в передлітній місяць. Зовнішні чинники також створювали інфляційний фон – через попереднє зростання світових цін на енергоносії продовжували зростати, хоч і меншими темпами, внутрішні ціни на паливо та мастила (на 1,1 % порівняно з 3,7 % місяцем раніше). Водночас головними антиінфляційними чинниками залишалися: пригнічений попит через значну міграцію населення; незмінність тарифів на комунальні послуги, які в умовах війни утримуються стабільними завдяки рішенням Уряду; жорсткі поточні монетарні умови. 

Мінекономіки

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm