MLI в Україні: податкові наслідки для бізнесу

Дивіденди нерезиденту: як уникнути подвійного оподаткування

Нагадаємо, Верховна Рада України ратифікувала Багатосторонню конвенцію MLI (Multilateral Instrument). Які наслідки матиме цей документ для бізнесу – далі.

Трохи роз’яснень термінів

Україна уклала з багатьма країнами міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування (англ. Double taxation treaties, далі – DTT). Їх актуальний перелік регулярно доводиться листами Державної фіскальної служби України. Сьогодні багато положень таких DTT безповоротно застаріли, що дає змогу використовувати їх для агресивної оптимізації податкових платежів. І це стосується не тільки України, а й світу загалом.

Щоб актуалізувати ці DTT, які побудовані на основі типової модельної конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР), потрібно було б багато часу. У зв’язку з цим цивілізований світ вибрав інший шлях. ОЕСР розробила Багатосторонню конвенцію – MLI, яка передбачала низку типових змін до DTT. Країни приєднуються до неї через підписання протоколу, де деталізують, з якими країнами бажають застосовувати MLI, а також положення MLI, що погоджуються застосовувати. Водночас конкретні положення MLI в рамках того або іншого DTT застосовуються тільки в тому випадку, якщо обидві країни – сторони такого DTT вибрали їх. Спростити завдання пошуку допомагає спеціальна таблиця, розміщена на сайті ОЕСР, яка наочно показує, які країни за якими статтями MLI збігаються.

Головні положення MLI, які вибрала Україна

Головними положеннями MLI, які вибрала Україна, є:

• Тест основної мети (Principal purpose test, далі – PPT) (ст. 7 MLI). Він не дозволяє використовувати звільнення, встановлені DTT (зокрема, знижені ставки податку на репатріацію (англ. Withholding tax, далі – WHT), у тому випадку, якщо однією з основних цілей операції є отримання таких звільнень. Однак PPT не є тестом на бенефіціарність, прирівнювати їх не можна. Останній буде застосовувати податкова служба з метою донарахувань WHT паралельно.

Робити висновок про те, чи дотримується ця умова, будуть податкові органи. Водночас, зважаючи на практику податкових перевірок, в Україні можемо очікувати, що ДФСУ не надто заглиблюватиметься в те, мав платник на меті оптимізувати податок чи ні, а почне масово донараховувати платникам WHT. Як можна захистити себе від цього? Насамперед через збір усіх можливих доказів, що конкретна модель бізнесу, пов’язана з виплатами за кордон, викликана лише економічними та іншими обставинами.

• Прибуток від продажу акцій та інших порівнянних прав (сюди входять і корпоративні права, відмінні від цінних паперів), вартість яких більш ніж на 50% протягом останніх 365 днів перед таким продажем формується за рахунок нерухомості, розташованої на території України. Це правило встановлено ст. 9 MLI. Його аналоги і до MLI вже містилися в низці DTT (а саме, у ст. 13 Capital gains). Воно передбачає, що прибутки від продажу таких акцій/прав повинні оподатковуватися в Україні в тому випадку, якщо переважна частина вартості таких прав формується за рахунок нерухомості в цій самій країні.

Однак, якщо покупцем корпоративних прав, які відповідають зазначеним вище умовам, є інша компанія – резидент України, це правило застосовується. Якщо і продавцем, і покупцем є нерезиденти, багато чого залежатиме від локальних правил, які в світлі таких змін будуть встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Цей висновок певною мірою доповнює попередній. Складно передбачити, чи буде ДФСУ активно застосовувати це правило до моменту, поки в ПКУ не буде внесено відповідні зміни. Водночас такий ризик є. Прямих обмежень на це немає, і цьому сприяє зафіксований у ст. 3 ПКУ пріоритет міжнародних договорів над локальними правилами. Також зауважимо, що законопроект, який модифікує ПКУ під правила BEPS, передбачав зміни, у тому числі, під правила про продаж акцій/корпоративних прав, що розглядаються.

http://devisu.ua