Кого і на яких умовах погоджуються кредитувати українські банки

Ознаки кредитування, які, здавалося б, намітилися на початку 2016 р. не закріпилися. Якщо в першому кварталі обсяг розмір кредитного портфеля банківської системи зріс з 981,6 млн грн до 1017,9 млн. грн., то вже за підсумками квітня він знову скотився вниз - до 991,6 млрд. грн.

Кредитування загальмувалося як в роздробі, так і корпоративному сегменті. Хоча раніше показувало позитивну динаміку: головним чином, за рахунок одиничних кредитів, які видавали державні банки великим державним корпораціям (НАК "Нафтогаз", Укрзалізниця). А також реструктуризацій раніше наданих позик.

Навіть за рахунок перекредитування складно показати зростання цифр. Є маса клієнтів у яких зависли гроші в банках з тимчасовою адміністрацією. Знаю одного щасливця, якому контрагенти повинні 120 млн грн., але їх гроші підвисали в проблемних банках. Як він може працювати? Заліки провести не можна, до судів звертатися не має сенсу.

Сьогодні, відзначають банкіри, багато переговорів щодо повернення старих боргів або перекредитування закінчуються проханнями клієнтів про допомогу в вилучення грошей з якогось іншого банку. Тільки після цього вони готові продовжувати обговорення щодо погашення або нових позиках.

Застави більше не важливі

Загальна кредитна картина, станом на травень 2016-ого, не змінилася: гроші для кредитування у банків є, потреба клієнтів у кредитах присутня. А стимули для активізації кредитування навіть посилилися після того, як НБУ звузив можливості заробітку на його сертифікатах. Але і страх потрапити на новий неякісний актив, особливо по великих позиках, у фінансистів теж нікуди не подівся.

Банки боялися кредитувати і бояться зараз. Але логіка бізнесу змушує відновити активний пошук нових позичальників. Шукаємо баланс між бажанням знову розміщувати гроші і страхом їх втратити. І цей баланс підштовхує до дуже виборчого підходу.

Вибірковість не стосується тільки старих клієнтів. Їх тривале співробітництво, зрозумілі принципи ведення бізнесу та прогнозована платіжна дисципліна дозволяє розраховувати навіть на поступки банків.

Незважаючи на високу ціну залучених ресурсів, ми готові запропонувати таким клієнтам ставку, яка буде для нього не просто посильною. За такого клієнта банк, як правило, готовий навіть недоотримати прибуток, пропонуючи більш вигідні умови.

Але щоб сьогодні видати кредит новим позичальникам, загальний портрет яких банки малюють як сверхзакредітованних суб'єктів, одержувач грошей повинен обов'язково мати кредитну історію, прозору бізнес-модель і якісну заставу. Відсутність будь-якої зі складових автоматично знижує ймовірність задоволення кредитної заявки.

Раніше застава вважалася гарною страховкою. Сьогодні справа не тільки в заставах, а в платоспроможності клієнта і його порядності. Застави нічого не гарантують при нашій судовій системі. Оцінка клієнта - дуже складний процес. Скажу так - повинна прийти людина, якій ми зможемо дати кредит.

Бажання банків розуміти, як може повести себе позичальник при нестандартних ситуаціях, перевело для них вимогу наявності кредитної історії, як такої, з розряду однієї з вимог до категорії вагомих аргументів для кредитування. Фінансисти готові говорити не просто з "чистим" клієнтом, а з тим, хто вже c ними співпрацював.

Докладнішу інформацію можна знайти за посиланням: http://ubr.ua/