Держслужба зайнятості в Україні підлаштується під бізнес

Біржам праці українські підприємства будуть диктувати які саме фахівці їм потрібні. Днями Об'єднання організацій роботодавців, Федерація роботодавця і Держслужба зайнятості підписали меморандум, що передбачає більш тісне співробітництво у справі підготовки персоналу.

У структурі Держслужби зайнятості на рівні областей створюються спеціальні підрозділи, які будуть збирати інформацію про реальних потреб місцевих ринків праці і шукати потрібні кадри.

Наприклад, центральні офіси великих торгових мереж знаходяться, як правило, в столиці. І як буде розвиватися мережа в регіонах, знає тільки топ-менеджмент.

Служба вже системно працює з найбільшими державними підприємствами — «Укрзалізницею«, «Укроборонпромом«, «Укроборонсервісом«. На черзі — торгівля, послуги і виробництво.

Бізнесу не вистачає кваліфікованих інженерних кадрів. У тому числі, для обслуговування агропідприємств. «Немає навіть агрономів з досвідом роботи. Вузи не дослухаються до вимог реального ринку праці і зв'язок між теоретичним і практичним навчанням втрачена. Тому наша служба намагається бути максимально корисною роботодавцю.

Станом на 28 березня 2017 року, кількість вакансій у базі даних Державної служби зайнятості (ДСЗ) склало 199 тисяч. Це на 60% більше, ніж за той же період минулого року.

Якщо в минулому році служба співпрацювала зі 165 тисячами роботодавців, які надали нам 919 тис. вакансій, то до кінця поточного року ми плануємо значно збільшити ці показники.

ДСЗ відкрила по всій Україні 11 центрів професійної підготовки. Найпотужніші з них розташовані в Харкові, Рівному та Одесі. Крім навчальних класів та майстерень з сучасним обладнанням, там є гуртожитку для іногородніх. Наприклад, якщо в регіоні зникає попит на якусь професію, ми пропонуємо людині за рахунок коштів Фонду соціального страхування поїхати в такий центр і отримати нову спеціальність, яка дозволить йому швидко працевлаштуватися.

З 100 переучених 90 знаходять роботу. Диплом державного зразка можуть видати за 86 професій, починаючи від таких екзотичних як коваль, бондар, майстер лозоплетіння або вишивання до водіїв, слюсарів і ІТ-фахівців.

Підприємства готові брати участь, в тому числі фінансовий, створення спеціальної бази професій. Адже дефіцит кваліфікованих кадрів тільки наростає. Багато хто вже виїхали за кордон на великі зарплати, і відтік умів і робочих рук продовжується.

Підприємствам потрібні навички роботи з новим обладнанням і робітники високої кваліфікації. І якщо раніше підприємці тільки заявляли про величезний розрив між знаннями, одержуваними у ВУЗах і училищах і сучасними вимогами бізнесу, то тепер вони змушені інвестувати гроші в навчання молодих фахівців. Інакше на їх майданчиках просто нікому буде працювати. Держслужба теж зацікавлена в тому, щоб догодити потенційним роботодавцям. Адже в цьому випадку вона зможе заощадити на допомогу по безробіттю.

Джерело: http://hyser.com.ua/