Ділова мета – підтвердження реальності господарської операції

ДФС роз’яснила, як застосовувати концепцію ділової мети при перевірках реальності господарських операцій.

Ключова позиція податківців у цьому питанні добре відома: тільки реальні дії або події, що викликають зміни в структурі активів і зобов’язань, власному капіталі підприємства, можна назвати господарською операцією. Первинні документи самі по собі не підтверджують, що господарська операція мала місце. «Паперова» операція може виявитися фіктивною. 

Але і з цілком реальними госпопераціями теж не все просто. Податківці хочуть бачити за фасадом госпоперацій реальну ділову мету (розумну економічну причину), яку переслідувало підприємство. І якщо така мета не очевидна, у контролюючих органів знову з’являються
підозри.

І тут виникає вічне запитання: чи зобов’язане підприємство кожну операцію проводити з прибутком?

Згідно з наданими роз’ясненнями ДФС це не обов’язково. Важливо, щоб підприємство мало намір отримати економічний ефект, наприклад у формі приросту або збереження активів чи їх вартості. У цілому це спрощує завдання для суб’єкта господарювання, який повинен довести реальність госпоперацій. Річ у тому, що поняття економічного ефекту не розкрите в Податковому кодексі. І цей факт податківці визнають у листіДержавноїфіскальноїслужбиУкраїнивід 21.11.16 р. № 20011/5/99-99-10-01-16.

Щоб підтвердити ділові наміри, можна пред’явити перевіряючим листування з контрагентами, угоди, накази і розпорядження керівництва, протоколи зборів власників, звіти маркетологів, працівників відділів закупівель і продажів та інші внутрішні документи на додаток до стандартного набору бухгалтерської первинки (договір, специфікація, накладна, акт виконаних робіт тощо).

Госпоперація, позбавлена ділової мети, на думку податківців, не вважається здійсненою
в рамках господарської діяльності. Отже, її результат не відображається в податковому обліку (з усіма негативними податковими наслідками, що випливають звідси).

Крім того, у Листі № 20011 податківці рекомендують при зміні головного бухгалтера перевіряти бухгалтерську документацію, щоб на нового головбуха не поклали відповідальність за дії його попередника.

Хоча в загальному випадку новий головбух і так не повинен відповідати за помилки колишнього. Адже відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів (регістрів бухгалтерського обліку) і невірогідність відображених у них даних несуть особи, які склали
і підписали ці документи (п. 8 ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV). Проте передача справ при зміні бухгалтера – це дуже важливий момент, яким ми також не радимо нехтувати.