Інвентаризацію не проведено: які наслідки загрожують

Особливості інвентаризації-2023

Перелік випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим, наведено в п. 7 розд. I Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879 (далі – Положення № 879). Відразу зазначимо, що на суб’єкта господарювання (підприємство) ніякі штрафні санкції не накладаються. А от посадові особи підприємства можуть бути притягнуті за таке порушення до адміністративної та дисциплінарної відповідальності. Розглянемо докладніше ці види відповідальності, а також розкажемо, які ще негативні наслідки можуть настати для підприємства, яке проігнорувало вимоги законодавства і не провело інвентаризацію.

Види відповідальності

Адміністративна відповідальність застосовується на підставі ст. 164² КУпАП. Ця стаття передбачає штраф за несвоєчасне та неякісне проведення інвентаризації коштів і матеріальних цінностей у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн). Штраф за повторне порушення протягом року становитиме від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн). Ці санкції застосовуються до керівника підприємства, оскільки згідно із законодавством саме він є посадовою особою, відповідальною за проведення інвентаризації. Згідно зі ст. 234¹ КУпАП накладати такий штраф мають право органи держфінконтролю. На сьогодні це Державна аудиторська служба (див. постанови КМУ від 03.02.2016 № 43 і від 28.10.2015 № 868).

Зверніть увагу: оштрафувати можуть тільки посадових осіб підприємства, підконтрольного Державній аудиторській службі. Перелік підконтрольних суб’єктів можна знайти в ст. 2 Закону від 26.01.1993 № 2939-XII. До нього, наприклад, включені суб’єкти господарювання держсектора економіки, підприємства, які отримували в перевірюваному періоді кошти з бюджету, та ін.

Дисциплінарна відповідальність застосовується роботодавцем. Він може застосувати до працівників, винних у непроведенні інвентаризації або її проведенні з порушеннями, такі заходи дисциплінарного стягнення, як догана та звільнення (ст. 147 КЗпП).

За кожне порушення до працівника може бути застосоване тільки одне дисциплінарне стягнення (ст. 149 КЗпП). Найчастіше в даній ситуації виноситься догана. Адже для застосування такого дисциплінарного стягнення, як звільнення, повинні бути підстави, перелічені в КЗпП. Наприклад, у п. 3 ст. 40 КЗпП ідеться про систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором. Але одного випадку непроведення інвентаризації недостатньо для звільнення за цією підставою. Ключова ознака в згаданій нормі – систематичність. Тому, якщо працівник декілька разів допустив порушення, тоді таке звільнення можливе.

Важливі правила притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани:

• застосовується протягом місяця із дня виявлення проступка (строк перебування працівника у відпустці або на лікарняному до цього періоду не включається);
• у будь-якому разі догана може бути оформлена не пізніше 6 місяців із моменту вчинення проступка;
• оформляється наказом, з яким працівника необхідно ознайомити під підпис;
• притягнення до дисциплінарної відповідальності – право, а не обов’язок роботодавця.

Інші негативні наслідки

Крім відповідальності посадових осіб підприємства в разі ігнорування вимог Положення № 879 щодо проведення інвентаризації у випадках, коли це обов’язково, таке підприємство можуть очікувати й інші негативні наслідки. Розглянемо їх докладніше.

1. Ігнорування вимоги податкового органу щодо проведення інвентаризації.

Під час перевірок податковий орган має право вимагати від платника податків, якого він перевіряє, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей та готівки (пп. 20.1.9 Податкового кодексу, далі – ПК). Крім того, у п. 7 Положення № 879 зазначено, що обов’язковим є проведення інвентаризації на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цьому випадку її слід розпочати в строк та обсягом, що зазначені в документі цього органу, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

А невиконання вимоги податкового органу щодо проведення інвентаризації може загрожувати підприємству адміністративним арештом майна на підставі пп. 94.2.8 ПК.

Важливий момент! Застосування податківцями адмінарешту буде правомірним, лише якщо платнику податків було вручено належним чином оформлену вимогу щодо проведення інвентаризації за правилами, установленими ст. 42 ПК. Див. також роз’яснення в ЗІР, категорія 130.01 (відповідь на запитання: «Чи мають право працівники контролюючих органів у ході перевірки СГ вимагати проведення інвентаризації ОЗ, ТМЦ, коштів та зняття їх залишків?»). Тобто така вимога може бути надіслана платнику податків поштою рекомендованим листом або направлена до Електронного кабінету. А усні вимоги податківців не є правомірними.

2. Підтвердження фінзвітності аудиторським висновком.

Річна фінзвітність та річна консолідована фінзвітність підприємств, які зобов’язані її оприлюднити, має бути підтверджена аудиторськими звітами (ч. 3 ст. 14 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Якщо підприємство перед складанням річної фінансової звітності не провело інвентаризацію, то йому не вдасться отримати аудиторський звіт на підтвердження достовірності фінзвітності. Такий висновок прямо випливає з норм ст. 14 Закону від 21.12.2017 № 2258-VIII «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (далі – Закон № 2258). Адже згідно із ч. 1 ст. 14 Закону № 2258 аудиторський звіт передбачає надання впевненості користувачам шляхом вираження незалежної думки аудитора щодо відповідності в усіх істотних аспектах фінзвітності та/або консолідованої фінзвітності вимогам НП(С)БО, МСФЗ або іншим вимогам. У цьому разі вимоги п. 7 Положення № 879 не виконано, а отже, про отримання аудиторського звіту не йдеться.

А невиконання підприємством вимог законодавства про оприлюднення фінзвітності може загрожувати досить серйозними санкціями. Так, до посадових осіб підприємства може бути застосовано адміністративний штраф на підставі ст. 163¹⁶ КУпАП у розмірі від 1 000 до 2 000 НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн). Штраф за повторне порушення протягом року становитиме від 2 000 до 3 000 НМДГ (від 34 000 до 51 000 грн).

Накласти адмінштраф на посадових осіб підприємства (крім банків, небанківських фінустанов та емітентів цінних паперів) може Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ст. 244²² КУпАП).

Але увага! Під час воєнного стану цей штраф не застосовується згідно з п. 4¹ Закону від 03.03.2022 № 2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни».

3. Отримання банківських кредитів.

Якщо ваше підприємство планує отримувати кредитні кошти в банках, то непроведення інвентаризації перед складанням річної фінзвітності може побічно вплинути на рішення банку щодо надання такого кредиту.

Так, перед оформленням кредиту будь-який банк вимагатиме у вас певний пакет документів, до якого обов’язково буде включено фінансову звітність. Це цілком зрозуміло, адже перед наданням кредиту банк проводить оцінку кредитних ризиків відповідно до вимог Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління НБУ від 30.06.2016 № 351. І така оцінка здійснюється, зокрема, на підставі даних фінзвітності підприємства.

Якщо ж ваше підприємство зобов’язане оприлюднити фінзвітність, то, найімовірніше, від вас також вимагатимуть аудиторський звіт про її підтвердження. У деяких випадках банки вимагають такий аудиторський звіт і від підприємств, які не зобов’язані оприлюднювати фінзвітність. А як ми з вами вище з’ясували, якщо інвентаризацію не проведено, то й немає можливості отримати аудиторський звіт. Тож є ризик, що банк відмовить вам у наданні кредиту.