• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Стягнення аліментів та інших сум із працівника підприємства

Стаття-підказка: розказано про статус виконавчого листа, про роботу державного виконавця з виконавчим листом, про дії підприємства при отриманні постанови держвиконавця про звернення стягнення на зарплату працівника для погашення заборгованості за аліментами та іншими платежами. А також про можливість проводити утримання із зарплати сумісника і дії підприємства в разі звільнення працівника-боржника.

Що таке виконавчий лист, і як із ним працює держвиконавець

Припустимо, до суду надійшла позовна заява від фізичної або юридичної особи, органу державної влади або місцевого самоврядування з вимогою стягнути з боржника аліменти або інші грошові суми. Суд розглянув позовну заяву і прийняв рішення стягнути ці суми з боржника, а потім видав стягувачеві виконавчий лист для пред'явлення державному виконавцеві.

Виконавчий лист – це виконавчий документ, виданий судом та отриманий стягувачем для примусового виконання рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону від 21.04.99 р. № 606-XIV, далі – Закон № 606). Вимоги до оформлення виконавчого листа встановлено ст. 18 Закону № 606.

Отримавши від стягувача виконавчий лист, держвиконавець протягом трьох робочих днів виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, у якому боржникові дається строк для добровільного виконання рішення – 7 днів (п. 1 ч. 1 ст. 19, ч. 2 ст. 25 Закону № 606).

Виконавчий лист зберігатиметься у справі виконавчого провадження (п. 7.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін’юсту від 02.04.12 р. № 512/5, далі – Інструкція № 512/5). Держвиконавець винесе і направить підприємству постанову про звернення стягнення на зарплату боржника, залишивши у себе копію для контролю (ч. 3 ст. 68 Закону № 606; п. 7.3 Інструкції № 512/5).

У яких випадках держвиконавець надсилає роботодавцеві постанову про звернення стягнення на зарплату боржника?

Можливість утримання заборгованості із зарплати боржника передбачено ч. 1 ст. 127 КЗпП. Але тільки у випадках, коли (ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 68 Закону № 606):

  • боржник у встановлений держвиконавцем 7-денний строк не сплатив добровільно суму, що підлягає стягненню;
  • у боржника відсутні рахунки в банках і недостатньо майна для погашення заборгованості;
  • стягнення стосується періодичних платежів (аліментів);
  • сума, що підлягає стягненню, не перевищує 3 654 грн. (3 розміри мінімальної заробітної плати, яка станом на 1 серпня 2015 року становить 1 218 грн.).

Як повинна бути оформлена постанова держвиконавця, надіслана на підприємство?

Постанова має бути підписана держвиконавцем, скріпена печаткою органу державної виконавчої служби і містити (пп. 7.3.1, 7.3.2 Інструкції № 512/5):

  • повне найменування і місцезнаходження підприємства, якому направляється постанова;
  • розмір відрахувань (утримань);
  • реквізити рахунка, на який необхідно перераховувати утримані кошти, або реквізити адресата для перерахування коштів поштовим переказом;
  • порядок стягнення суми боргу. Якщо строк платежу не встановлено, тоді гроші треба перераховувати отримувачеві до 10-го числа кожного місяця, що настає за звітним (ч. 1 ст. 69 Закону № 606);
  • вимогу направляти звіти про відрахування (утримання) і платежі із зазначенням їх періодичності та адреси, на яку відправлено гроші. Звіт подається кожні 6 місяців, або після закінчення строку виплат, або при звільненні боржника за єдиною формою, наведеною в додатку 2 до Інструкції № 512/5 (ч. 1 ст. 69 Закону № 606, п. 7.8 Інструкції № 512/5).

А якщо боржник працює за сумісництвом на декількох підприємствах, куди пришлють постанову?

У цьому випадку держвиконавець виносить окремі (для кожного підприємства) постанови про звернення стягнення на зарплату працівника-боржника. У кожному буде зазначено конкретний розмір відрахувань (утримань). Тоді гроші утримуватимуться із заробітку за кожним місцем роботи (п. 7.6 Інструкції № 512/5).

Зверніть увагу: якщо ви отримали постанову стосовно працівника-сумісника, то пересилати таку постанову на його основне місце роботи не треба. Адже з постанови ясно, кому вона направлена (зазначено конкретного роботодавця). А повідомляти держвиконавця про наявність у працівника основного місця роботи чинним законодавством не передбачено.

Дії підприємства після отримання постанови держвиконавця

Розглянемо декілька варіантів.

Варіант 1. Працівник уже звільнився

Треба сповістити держвиконавця про неможливість виконати винесену ним постанову, оскільки боржник звільнився з підприємства. Це можна зробити, надіславши держвиконавцеві (державній виконавчій службі) лист, до якого додати засвідчену копію наказу про звільнення працівника-боржника.

Варіант 2. Працівник уже погасив заборгованість

Виконання рішення суду є підставою для завершення виконавчого провадження (ст. 49 Закону № 606). Якщо з будь-яких причин держвиконавець не в курсі, що боржник уже погасив заборгованість, запропонуйте своєму працівникові:

  • невідкладно звернутися до держвиконавця і надати платіжні документи, що підтверджують погашення боргу, щоб держвиконавець виніс постанову про закриття виконавчого провадження;
  • написати на ім’я роботодавця заяву про повне погашення заборгованості, до якої додати копію документа, що підтверджує оплату (наприклад, ксерокопії квитанцій банку).

Потім підприємство може звернутися із запитом до держвиконавця (державної виконавчої служби) з приводу того, що робити в цьому випадку. І додати до такого запиту копії платіжних документів, що підтверджують погашення працівником боргу (ч. 2 ст. 6 Закону № 606).

Варіант 3. Працівник ще не погасив заборгованість

Постанова держвиконавця про звернення стягнення на зарплату є обов'язковою для виконання підприємством (ч. 1 ст. 5 Закону № 606). Тому бухгалтерові доведеться проводити утримання (відрахування) із заробітної плати працівника.

Порядок обліку постанов про звернення стягнення на зарплату працівників законодавчо не встановлено. Тому кожне підприємство має право вести облік таких постанов у зручній для себе формі.

Скільки можна утримати із зарплати боржника

Розмір відрахувань (утримань) із заробітної плати обмежено (ст. 128 КЗпП, ст. 26 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, ст. 70 Закону № 606). При кожній виплаті зарплати загальний розмір усіх відрахувань (утримань) не може перевищувати:

  • 20 % зарплати, що належить до виплати працівникові (загальне правило);
  • 50 % – при виплаті за кількома виконавчими документами із зарплати боржника, що відбуває покарання у вигляді виправних робіт, і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей;
  • 70 % – при стягненні аліментів.

Утримання (відрахування) проводяться із суми «чистої» зарплати. Тобто із суми, яка підлягає виплаті працівникові на руки після утримання ПДФО та ЄСВ (ч. 1 ст. 70 Закону № 606).

Нерідкі випадки, коли працівник згоден на разове повне погашення заборгованості за рахунок своєї зарплати (це не стосується аліментів).

У такій ситуації рекомендуємо взяти у працівника заяву, у якій він просить не враховувати встановлений законом розмір обмежень і провести погашення заборгованості в повній сумі одним платежем із заробітної плати, що належить йому за поточний місяць.

Із яких виплат не можна проводитиутримання (відрахування)

Чинним законодавством визначено виплати, на які стягнення не може бути звернене (ст. 73 Закону № 606), зокрема це:

  • вихідна допомога;
  • компенсація за невикористану відпустку (крім випадків, коли працівник отримує при звільненні компенсацію за відпустку, не використану протягом декількох років);
  • відшкодування витрат на відрядження;
  • гарантійні виплати працівникові у зв'язку з переведенням на роботу в іншу місцевість;
  • польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші суми, які виплачуються замість квартирних і добових;
  • разові виплати за рахунок коштів соціального страхування (допомога по вагітності та пологах, одноразова допомога при народженні дитини, допомога по догляду за дитиною до 3 років, допомога на лікування, допомога на поховання);
  • суми неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги.

Як діяти, якщо працівник-боржник звільняється

Припустимо, працівник, із зарплати якого бухгалтер проводить утримання, звільнився за своєю ініціативою або був звільнений за ініціативою роботодавця. У такому разі протягом 3 календарних днів підприємство подає держвиконавцеві Звіт про здійснення відрахувань і виплат (додаток 2 до Інструкції № 512/5) за період із моменту подання останнього звіту по дату звільнення працівника.

Якщо підприємству відоме нове місце роботи боржника (наприклад, при звільненні за п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП – переведенні на інше підприємство), то сповістити про це держвиконавця підприємство може (але не зобов'язане) у супровідному листі до вищезгаданого звіту.

ВИСНОВКИ

Постанова про звернення стягнення на зарплату працівника є важливим документом, виконання якого контролюватиметься держвиконавцем (п. 7.4 Інструкції № 512/5).

Несвоєчасне подання або неподання звіту може бути розцінене як невиконання законних вимог державного виконавця. Це чревато для посадових осіб підприємства штрафом у розмірі від 20 до 70 НМДГ (від 340 до 1 190 грн.) на підставі ст. 18813 КУпАП.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали

Стягнення аліментів та інших сум із працівника підприємства