Коли заборгованість працівника перед підприємством можна погасити шляхом утримань із зарплати

Яку заборгованість можна погасити за рахунок зарплати

Статтею 127 КЗпП передбачено випадки, коли заборгованість працівника перед суб’єктом господарювання можна погасити за рахунок утримань із зарплати такого працівника. Зокрема, це робиться:

• для повернення авансів та зайво виплачених сум: авансу, виданого в рахунок заробітної плати; сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або у зв’язку з переведенням на роботу до іншої місцевості; на господарські потреби. У цих випадках (якщо працівник не оспорює підстав для такого утримання та суму) власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування із зарплати протягом місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;
• для повернення відпусткових, виданих за невідпрацьовані дні, – у разі звільнення працівника до закінчення того робочого року, за який йому вже надано відпустку. Винятки: випадки, коли працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених у п. 3, 5, 6 ст. 36 і п. 1, 2 і 5 ст. 40 КЗпП, у зв’язку з направленням на навчання або виходом на пенсію;
• для відшкодування збитків, завданих суб’єкту господарювання з вини працівника (порядок такого відшкодування регулюється ст. 136 КЗпП). При цьому сума утримань не повинна перевищувати середнього місячного заробітку працівника. У цьому випадку керівництво має видати розпорядження про стягнення протягом 2 тижнів із дня виявлення завданої працівником шкоди, а почати його виконання – не раніше ніж через 7 днів із дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник заперечує проти стягнення або суми, суб’єкт господарювання має право звернутися до суду.

Алгоритм дій

У випадках, коли утримання із зарплати здійснюються за згодою працівника (не в судовому порядку), підприємству слід належним чином оформити необхідні документи. Розкажемо, як саме треба діяти.

Крок перший. Потрібно документально підтвердити суму зайвої виплати (завданого збитку). Для повернення зайво виплачених сум таким документом може бути бухгалтерська довідка чи доповідна записка тощо. Якщо ж на підприємстві виявлено знищення, псування майна, тоді сума нестачі може бути підтверджена актом інвентаризації.

Крок другий. Якщо йдеться про завдання шкоди, перш за все потрібно встановити винних осіб. Для цього за розпоряджєенням керівника слід провести службове розслідування, взяти з матеріально відповідальних та інших осіб письмові пояснення. А якщо особи відмовляються від пояснень, про це потрібно скласти акт.

Крок третій. Ознайомити під розписку працівника із документом, на основі якого здійснюватиметься відрахування із зарплати. Таким документом, як правило, є наказ керівника (див. зразок).
 

Зверніть увагу: на вивчення наказу працівникові дається 7 днів. Працівник може підписати цей документ із зауваженнями, наприклад: «Із сумою відрахування не погоджуюся» або «На відрахування із зарплати не згоден». У такому випадку підприємство не має права здійснити відрахування за розпорядженням керівництва. Питання доведеться вирішувати в суді.

Обмеження розміру відрахувань із зарплати та заборони

Обмеження розміру відрахувань із зарплати встановлено ст. 128 КЗпП. Зокрема, при кожній виплаті зарплати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати:

• 20 % суми, яка належить до виплати працівникові, а в окремих випадках – 50 %;
• 70 % – у випадку відрахування із зарплати під час виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.

У ст. 129 КЗпП не наведено конкретного переліку виплат, відрахування з яких заборонено. Водночас у цій статті йдеться про недопустимість здійснення відрахування із вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно із законодавством не звертається стягнення. Перелік виплат, на які не звертається стягнення, установлено ст. 73 Закону від 21.04.99 р. № 606-XIV (далі – Закон № 606) (див. таблицю).

Перелік виплат, на які не звертається стягнення

Приклад
Під час звільнення працівника (матеріально відповідальна особа) у серпні 2016 року:

• виявлено недостачу на суму 511 грн. (працівник визнав свою вину);
• нараховано компенсацію за невикористану відпустку за період 2014–2016 рр. у розмірі 8 700 грн.

Середній місячний заробіток працівника становить 6 500 грн.

У даному випадку сума відшкодування (511 грн.) не перевищує середнього місячного заробітку працівника, а отже, її можна утримати за наказом керівника підприємства. Погасити недостачу можна за рахунок нарахованої компенсації за невикористану відпустку. Підстава – наказ керівника, акт інвентаризації.

Висновки

Під час утримання із зарплати працівника сум для покриття збитків, завданих підприємству, слід керуватися нормами КЗпП. Зокрема, потрібно враховувати допустимий розмір відрахування, обмеження та заборони, передбачені ст. 128–129 КЗпП та ст. 73 Закону № 606. Дуже важливо оформити необхідні документи, отримати згоду працівника на відрахування із його зарплати (без його згоди доведеться звертатися до суду). Дотримання законодавчих вимог дозволить підприємству уникнути конфліктних ситуацій із працівником та контролюючими органами.