• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Індексація зарплати-2016: як мінімізувати витрати й уникнути порушень

Згідно із законом усі працівники мають право на індексацію своїх доходів, отриманих у вигляді заробітної плати. Загальний порядок проведення індексації установлений Кабміном. Але з 01.12.15 р. уряд дав можливість комерційним підприємствам у колективному договорі встановлювати свій порядок індексації доходів працівників – за умови застосування норм не нижче передбачених законодавством. Про те, як раціонально скористатися таким дозволом, та про інші питання індексації ми розповімо в цій консультації.

Індексація обов’язкова для всіх

Індексувати доходи своїх найманих працівників зобов’язані всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичні особи – підприємці (далі – роботодавці) (п. 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078, далі – Порядок № 1078).

Ця вимога є цілком легітимною. Адже повноваження щодо встановлення правил індексації доходів населення надано Кабміну ст. 6 Закону від 03.07.91 р. № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон № 1282).

Закон № 1282 та Порядок № 1078 – інструменти для забезпечення державних гарантій, викладених у ст. 18 Закону від 05.10.2000 р. № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». Цією статтею передбачено індексацію доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності в умовах зростання цін. Ми не знайдемо у вищеназваному Законі будь-якої деталізації щодо місця отримання доходів. Тому про індексацію має пам’ятати кожний роботодавець. На виконанні цих вимог наполягає Держінспекція з праці. Розглянемо, як уникнути порушень у цій сфері – залежно від умов оплати праці.

Індексація на підприємствах без держрегулювання розміру зарплати

Той факт, що підприємство є недотаційним і розмір його витрат на оплату праці не регламентується державою, дає свободу дій власнику або уповноваженому органу. Припустимо, на оплату праці заплановано суму, яка дозволяє виплачувати працівникам крім окладів та обов’язкових надбавок та доплат (наприклад, за шкідливі умови праці, установлені законодавством для окремих галузей чи професій) також премії. У цьому випадку невиплата індексації – лише результат небажання бухгалтерських служб займатися цим. Адже суму премії можна зменшити на суму індексації. Загальна сума витрат підприємства при цьому не зміниться і не буде підстав для хвилювання з приводу того, що порушено законодавчі вимоги.

Інша справа, коли підприємство з тих чи інших причин виплачує працівникам лише оклади на рівні мінімальної зарплати. Тоді індексація – це додаткові витрати, від яких не можна відмовитись.

На практиці у роботодавців часто виникає запитання:

Чи можна уникнути індексації?

Так, можна. Для цього підприємство має «усього лише» в безперервному режимі підвищувати оклади працівників. При цьому якщо у працівника право на індексацію:

  • ще не виникло – розмір підвищення не має значення;
  • уже виникло – підвищувати оклади доведеться в сумі, не меншій ніж сума відповідної індексації.

Місяць підвищення окладу раніше називався базовим. І хоча такої назви вже немає, механізм виникнення права на індексацію не змінився. У базовому місяці індекс споживчих цін (далі – ІСЦ) умовно приймається за 100 %, тому індексація не проводиться.

Якщо буде перевищено поріг індексації, то працівник матиме право на індексацію. Але не в тому місяці, індекс якого привів до перевищення порогу, а в наступному місяці після опублікування такого індексу.

Приклад 1
Зарплата працівникам підприємства була підвищена в грудні 2015 року. Поріг індексації (103 %) був перевищений, коли до розрахунку приросту ІСЦ включили індекс квітня. Цей індекс було оприлюднено в травні. Тобто право на індексацію зарплати в розмірі 5,1 % виникне у працівників лише в червні.

Як бачимо, уже на початку травня (не пізніше 10-го числа – це граничний термін оприлюднення ІСЦ за попередній місяць) роботодавець знає про очікувані додаткові витрати. І він може уникнути цих витрат. Наприклад, підвищити оклади починаючи з травня на 5 грн. Нехай наказ про підвищення окладів з травня в цьому випадку буде прийнятий не до початку місяця, а в першій декаді травня. Усе одно травень стає базовим місяцем. Це означає, що індексація в травні не проводиться, а розрахунок ІСЦ почнеться з нульової відмітки – з індексу червня (місяця, що настає за базовим).

Зрозуміло, що зробити таку «операцію» слід своєчасно. Тому виправити ситуацію за минулі роки таким чином неможливо. І ті підприємства, що накопичували та не виплачували суми індексації декілька років, можуть або сподіватися на те, що перевіряючі до них не дійдуть, а працівники не звернуться до суду, або почати виплачувати індексацію.

Важливий нюанс. Починаючи з 01.12.15 р. місяцем підвищення доходів, ІСЦ якого умовно дорівнює 100 %, є місяць, у якому були підвищені оклади. Тоді як до цієї дати базовим міг бути визначений місяць підвищення інших постійних складових зарплати без підвищення окладу (наприклад, надбавки за вислугу років чи доплати за класність тощо). Це одне із нововведень, що з’явилося в Порядку № 1078 після внесення до нього змін постановою КМУ від 09.12.15 р. № 1013 (далі – Постанова № 1013). Про цю та інші зміни ми поговоримо пізніше.

Індексація на підприємствах, що отримують кошти з бюджету

Дотації з місцевих бюджетів отримують переважно підприємства комунальної власності. У деяких випадках вони утримуються за рахунок таких дотацій (наприклад, місцеві ЗМІ, заклади культури тощо).

Складаючи постатейний план використання бюджетних коштів, такі підприємства мають включати суму індексації до видатків на оплату праці. А далі можливі ситуації, коли коштів бюджету не вистачить для покриття таких витрат, якщо суми індексації будуть значними. Що робити? Постійно підвищувати оклади (див. вище), щоб уникнути індексації? Це може бути проблематично.

У Законі № 1282 з 01.01.15 р., а в Порядку № 1078 з 01.12.15 р. є норма, якою передбачено проводити індексацію грошових доходів населення в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

Кабмін більше року обіцяв розробити особливий порядок індексації в умовах обмеженого бюджетного фінансування, але цього так і не відбулося. Тому механізм зменшення сум індексації в разі необхідності кожний роботодавець розробляє сам.

Отже, щоб попередити претензії з боку працівників, варто розробити та внести до колдоговору механізм обмеження сум індексації в разі недостатнього бюджетного фінансування.

До речі, для деяких дотаційних підприємств суми дотацій залежать не від витрат на оплату праці, а від інших показників (наприклад, дотація надається як компенсація різниці в ціні, як сума, необхідна для виконання бюджетної програми тощо). За такими підприємствами залишається право самостійно планувати витрати на оплату праці. І тому вони можуть скористатися рекомендаціями, викладеними в попередньому розділі консультації (щодо постійного підвищення окладів).

Зауважимо, що уникнути індексації шляхом постійного підвищення окладів навряд чи вдасться підприємствам державної форми власності, для працівників яких центральні органи влади встановлюють фіксовані оклади. Можливо, владі слід звернути на це увагу та надати керівникам підприємств можливість установлювати оклади в межах мінімальних та максимальних розмірів.

Як слід було відреагувати на останні законодавчі зміни

Із 01.12.15 р. – із прийняттям Постанови № 1013 – окремі пункти Порядку № 1078 суттєво змінилися. Постанова № 1013 увела також «додаткові» нововведення.

Так, комерційним підприємствам було надано право самостійно вирішувати питання індексації доходів. Їм дозволено у зв’язку зі зростанням рівня інфляції підвищувати зарплату працівникам у порядку, зафіксованому в колективному договорі, але не нижче норм, визначених Законом № 1282 та положень Порядку № 1078 (останній абзац п. 5 Порядку № 1078).

Розглянемо суть таких змін та можливі дії роботодавця.

1. Який місяць уважається «базовим» (місяцем підвищення доходів)?

Визначити місяць підвищення доходів із встановленням для нього умовного ІСЦ в розмірі 100 % та почати розрахунок ІСЦ з наступного місяця можливо лише після підвищення окладів або місячних тарифних ставок.

Якщо таке підвищення відбулося, слід визначити загальну суму підвищення зарплати, включаючи підвищення окладів та пов’язане з цим зростання інших постійних складових зарплати. Якщо працівник уже мав право на індексацію, її суму слід зменшити на загальну величину підвищення зарплати.

Проте в колективному договорі підприємства навряд чи можна передбачити якісь інші правила (наприклад, ті, що діяли раніше, щоб визначати місяцем підвищення окладів місяці, у яких без підвищення окладів зростали інші постійні складові зарплати). Причина – після визнання того чи іншого місяця таким, у якому підвищено доходи, зарплата за цей місяць не індексується, а розрахунок ІСЦ починається заново. Тому відсоток індексації може бути меншим у порівнянні з тим, що діяв, якби «ноу-хау» не було введено.

2. Як змінюється розмір індексації?

У продовження першого пункту зазначимо, що сума індексації, зменшена на розмір підвищення доходу, раніше називалася фіксованою сумою індексації (далі – ФСІ). І її розмір не змінювався, якщо наступне підвищення виявлялося меншим за ФСІ: працівник отримував і підвищений оклад, і незмінну ФСІ. Зараз ситуація інша – після кожного зростання окладів попередній розмір індексації зменшується.

У цьому випадку роботодавець за узгодженням із колективом (це має найти відображення в колдоговорі) вправі прийняти рішення користуватися положеннями з цього питання, що діяли до внесення змін до Порядку № 1078.

3. Як індексувати доходи новоприйнятих та переведених працівників?

Для таких працівників індексація здійснюється з наступного місяця після підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник (п. 102 Порядку № 1078).

Як розуміти слова «посада, яку займає працівник»? Займає чи займе, коли його приймуть на роботу? Тут маємо декілька версій трактування цієї норми експертами.

Одна із версій – уважати, що «уже займає». Тоді починати індексацію слід у разі підвищення окладу, яке відбудеться після прийняття або переведення на цю посаду нового працівника. Розрахунок ІСЦ починають з індексу місяця, що настає за місяцем підвищення окладу. Наприклад, прийняли (перевели на посаду) у травні, а останнє підвищення окладу за цією посадою відбулося в квітні. Квітневе підвищення – не привід для індексації доходів нового працівника, адже в квітні він ще не обіймав цю посаду. Він має дочекатися підвищення в статусі працівника цього підприємства.

Така версія найбільш безболісна для бухгалтера на підконтрольних ревізорам підприємствах (обвинувачень у зайвих видатках не буде) та вигідна для власника (уповноваженої особи) з точки зору економії видатків, але дещо дискримінаційна по відношенню до нового працівника.

Виходить, що навіть у випадку зростання індексу інфляції право на індексацію доходів у такого працівника не з’явиться до чергового підвищення окладів. До того ж такий підхід не відповідає нормі про надання державної гарантії щодо підтримки купівельної спроможності громадян у разі зростання цін. Додамо, що в такій самій ситуації опиняться й працівники, що вийшли на роботу після відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 чи 6 років.

Інша версія – розуміти слово «займає» як процес. Тобто «зараз займе» (це версія, до якої схиляється більшість експертів). Тоді індексацію для новачків слід проводити в такому самому порядку, що й для інших працівників, які посідають таку саму посаду. Тобто орієнтуватися на місяць підвищення їх окладів.

Є варіант обійти спірне питання: зафіксувати в колдоговорі обраний підприємством метод розрахунку ІСЦ. Але пам’ятаємо: розрахована з таким ІСЦ сума індексації не може бути нижчою за встановлену законодавством.

А якщо працівника прийнято або переведено на «новостворену» посаду? У цьому випадку експерти пропонують прирівняти місяць початку роботи на цій посаді до місяця підвищення доходів. Такий підхід підтримано в листі Мінсоцполітики від 14.06.2016 р. № 263/10/136-16. У цьому випадку розрахунок ІСЦ наростаючим підсумком має починатися з індексу місяця, що настає за місяцем, у якому працівника було прийнято на таку посаду.

4. Як проводити подальшу індексацію?

В абзаці другому п. 3 Постанови № 1013 сказано, що для проведення подальшої індексації обчислення ІСЦ починається із січня 2016 року.

Цей абзац розташований після абзацу із вказівками щодо проведення індексації в бюджетних установах і тому сприймається як такий, що стосується лише бюджетних установ. Проте абзац другий п. 3 не містить прямого посилання на абзац перший. Не конкретизовано також, що означає «у подальшому». Після чого використовується запропонований підхід? Мабуть, після набрання чинності Постанови № 1013, тобто після 01.12.15 р.

Тому абзацом «другим» може скористатися і комерційне підприємство, зазначивши це також у колдоговорі. Якщо ж підприємство вирішить не використовувати положення абзацу другого, тоді в колдоговорі доцільно вказати, що підприємство продовжує дотримуватися положень Порядку № 1078 без урахування вимог Постанови № 1013 відносно подальших розрахунків ІСЦ починаючи з індексу січня 2016 року. Це дозволить пояснити контролерам, чому ці вимоги не виконуються підприємством.

Підприємства, що вирішать скористатися абзацом другим п. 3 Постанови № 1013, мають звернути увагу на таке. Застосування цієї норми не означає, що можна припинити виплату індексації, на яку працівник мав право в грудні 2015 року. Щоб її скасувати, слід підвищити оклади, при цьому сума підвищення окладів разом з іншими постійними складовими зарплати має дорівнювати сумі індексації або перевищувати її. Якщо підвищення не відбулося, ці суми фіксуються, а до них додаватимуться суми поточної індексації, розрахованої починаючи з ІСЦ січня 2016 року.

Приклад 2
Останнього разу зарплата працівника підвищувалася в січні 2015 року. Порівняємо в табличному вигляді суми індексації, на які матиме право працівник у 2016 році в разі застосування норми абзацу другого п. 3 Постанови № 1013 і в противному разі.

Порівняння сум індексації з урахуванням вимог Постанови № 1013

Місяць

Суми індексації в межах прожиткового мінімуму без застосування абзацу другого Постанови № 1013

Суми індексації в межах прожиткового мінімуму із застосуванням абзацу другого Постанови № 1013

Сума індексації, зафіксована на кінець 2015 року

Сума поточної індексації, визначеної починаючи з ІСЦ січня 2016 року

Разом

%

сума

%

сума

ІСЦ

Розрахунки

%

сума

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

2015 рік

Січень

Базовий місяць, індексація не проводиться

Грудень

35,9

494,70

35,9

494,70

494,70

2016 рік

Січень

37,9

522,30

 

494,70

100,9

100,9

Поріг не перевищено, індексація не проводиться

494,70

Лютий

37,9

522,30

 

494,70

99,6

100,5
(1,009 х 0,996 х 100)

494,70

Березень

37,9

522,30

 

494,70

101,0

101,5
(1,009 х 0,996 х 1,01)

494,70

Квітень

37,9

522,30

 

494,70

103,5

105,1
(1,009 х 0,996 х 1,01 х 1,035 х 100)

Поріг перевищено, індексація не проводиться, на відповідний відсоток індексуватимуться доходи червня

494,70

Травень

37,9

549,60

 

494,70

100,1

100,1

Поріг не перевищено, індексація не проводиться

494,70

Червень

45,9

665,55

 

494,70

99,8

 

5,1

74,00

568,65

Липень

45,9

665,55

 

494,70

 

 

5,1

74,00

568,65

Серпень

45,9

665,55

 

494,70

 

 

5,1

74,00

568,65

Усього

5 129,94

 –

4 674,20

Коментарі до матеріалу

Відсортовано: по часу за популярністю

Всього коментарів 2

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

810 грн. / квартал

Купити

Кращі матеріали

Індексація зарплати-2016: як мінімізувати витрати й уникнути порушень