Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Цивільно-правовий договір між підприємством і фізособою: загальні вимоги

07.08.2015

Із цієї статті ви дізнаєтеся: на що підприємству необхідно звернути увагу при укладенні з фізособами цивільно-правових договорів.

Що можна зробити на практиці: узяти до уваги всі вимоги, що пред'являються законодавством до договорів, у яких сторонами є підприємство і фізособа, щоб укласти надійний договір.

Загальні вимоги до договорів, які укладає підприємство, установлені ст. 203, 638–640 Цивільного кодексу (далі – ЦК) і ст. 179–181 Господарського кодексу.

На які нюанси підприємству слід звертати увагу при укладенні цивільно-правового договору (далі – ЦПД) із фізичною особою?

Перш за все потрібно переконатися в тому, що людина, з якою ви хочете укласти договір, є повністю дієздатною (ч. 2 ст. 203 ЦК).

Цивільна дієздатність – це здатність фізичної особи своїми діями (ст. 30 ЦК):

  • придбавати цивільні права і самостійно їх реалізовувати;
  • придбавати громадянські обов'язки і самостійно їх виконувати;
  • нести відповідальність у разі невиконання своїх обов'язків.

Цивільний кодекс передбачає різні види дієздатності:

1. Часткова дієздатність (ст. 31 ЦК). Цією діє-здатністю володіють особи віком від народження і до 14 років (малолітні). Наприклад, діти мають право самостійно укладати дрібні побутові договори – робити покупки в магазині, якщо ціна невисока і придбання відповідають їх фізичному, духовному або соціальному розвитку (канцелярське приладдя, морозиво, солодощі).

2. Неповна дієздатність (ст. 32 ЦК). Цією діє-здатністю володіють особи віком від 14 до 18 років (неповнолітні). Крім укладення дрібних побутових договорів неповнолітній має право:

  • бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юрособи;
  • самостійно укладати договори банківського внеску (рахунки) і розпоряджатися внеском, зробленим на своє ім'я;
  • укладати інші договори зі згоди батьків, опікунів або усиновлювачів.

3. Повна дієздатність (ст. 34 ЦК). Людина придбаває цивільну дієздатність:

  • після досягнення повноліття, тобто у 18 років (ст. 34 ЦК);
  • до досягнення повноліття – у випадку, якщо:

а) одружується – з моменту реєстрації шлюбу (ст. 34 ЦК);

б) реєструється підприємцем після досягнення 16 років із письмової згоди батьків, усиновлювачів, опікунів або органу опіки та піклування – з моменту держреєстрації підприємцем (ст. 35 ЦК);

в) укладає трудовий договір (ст. 35 ЦК);

г) стає батьком або матір’ю, якщо цей факт підтверджений свідоцтвом про народження дитини (ст. 35 ЦК).

У двох останніх випадках (працевлаштування і народження дитини) повна дієздатність не-повнолітній особі надається:

  • за рішенням органу опіки та піклування за заявою зацікавленої особи – за наявності письмової згоди батьків, усиновлювачів або опікунів;
  • за рішенням суду – за відсутності згоди батьків, усиновлювачів або опікунів.

Як підприємству переконатися в тому, що фізособа має необхідний обсяг цивільної дієздатності на укладення того чи іншого договору?

Підтвердити свою дієздатність людина може документально. Виходячи з вищесказаного такими документами можуть бути:

1) для повнолітніх – паспорт, у якому зазначено дату народження;

2) для неповнолітніх:

  • паспорт із відміткою про реєстрацію шлюбу;
  • виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців;
  • рішення органу опіки та піклування або суду про надання неповнолітній особі повної діє-здатності.

Які відомості про фізичну особу – не підприємця необхідно зазначити в дого­ворі?

1. Відомості, що дозволяють ідентифікувати фізичну особу:

  • прізвище, ім'я, по батькові;
  • паспортні дані (п. 1 розд. I Положення, затвердженого постановою Верховної Ради від 26.06.92 р. № 2503-XII).

2. Реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи. Цей реквізит необхідний, якщо за умовами договору фізособа виступає продавцем, надає послуги або виконує роботи, а отже, надалі підприємству доведеться:

  • оплатити придбання, послуги або роботи. Частіше за все підприємства ведуть розрахунки з контрагентами в безготівковій формі, у тому числі і з фізособами. А платіжне доручення містить такий реквізит, як ідентифікаційний код для підприємств і реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних осіб;
  • утримати ПДФО, ЄСВ і військовий збір із виплат, що належать фізособі;
  • відобразити у звіті за формою № 1ДФ і звіті з ЄСВ відомості про утримані суми ПДФО та ЄСВ і виплачені фізичній особі суми доходу за договором.

Якщо ж ситуація зворотна (фізособа є покупцем або замовником послуг чи робіт, тобто оплату отримуватиме підприємство), тоді сторони на свій розсуд вирішують, зазначати в договорі реєстраційний номер облікової картки платника податку – фізособи чи ні.

3. Місце проживання фізичної особи. Місцем проживання є житло, у якому людина проживає постійно або тимчасово. Вона може мати декілька таких місць (ст. 29 ЦК). Тому бажано зазначити зареєстроване місце проживання (місце прописки). Чому це важливо? Наприклад, підприємство виконає роботи, зазначені в договорі, а засновник-фізособа порушить свої договірні зобов'язання з оплати цих робіт. У цьому випадку підприємство буде змушене звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором. Згідно зі ст. 109 Цивільного проце-суального кодексу такий позов подається до суду за місцезнаходженням фізособи-відповідача. А місцезнаходженням фізособи вважається її зареєстроване місце проживання.

Викласти дані про фізичну особу в договорі можна таким чином:

<...>

5. Реквізити сторін

Виконавець:

Федоренко Сергій Костянтинович

Паспорт серії АГ 777777, виданий Жовтневим РО УМВС України у Дніпропетровській області 18.07.14 р.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи 8907898907.

49000, м. Дніпропетровськ, вул. Паторжин-сь­кого, 245

(підпис) С. К. Федоренко

<...>

Як у самому ЦПД слід відобразити бажання фізичної особи укласти договір?

Бажання фізичної особи укласти той чи інший договір можна відобразити в «шапці» договору таким чином:

«Товариство з обмеженою відповідальністю «Грамофон» в особі директора Шаповаленка Р. Ю., який діє на підставі статуту (далі – Виконавець), з однієї сторони, і Романенко Володимир Олександрович, який діє на підставі вільного волевиявлення (далі – Замовник), з другої сторони, уклали цей договір про нижченаведене...».

Чи треба підприємству повідомляти податкову інспекцію про укладення ЦПД із фізособою?

Ні, не треба. Чинне законодавство не передбачає такого обов’язку для підприємств. Повідомляти фіскальні органи слід виключно про укладені з фізособами трудові договори (ст. 24 КЗпП).

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
28.04.2026
Як визначати код УКТЗЕД у податковій накладній
Код УКТЗЕД є обов’язковим реквізитом податкової накладної, тому помилка в ньому може призвести до серйозних податкових ризиків для платника ПДВ. У статті розповімо, як правильно визначати код УКТЗЕД у разі постачання товарів (зокрема імпортних), придбаних в Україні або ввезених в Україну до 31...
27.03.2026
Відповідальність за порушення у сфері використання РРО
У статті розповімо, які штрафи установлено за порушення у сфері застосування РРО під час воєнного стану та яке «воєнне» звільнення від відповідальності ще діє. У статті розкажемо, які заходи відповідальності передбачено за різні порушення у сфері застосування РРО, здійснення розрахунків ...
06.04.2026
Відповідальність за порушення законодавства про працю
У статті розповімо, які види відповідальності передбачено за порушення законодавства про працю та хто саме може бути притягнутий до відповідальності. Дотримання вимог трудового законодавства – один із ключових обов’язків як працівника, так і роботодавця. За порушення цих вимог передбачен...
Нове
29.04.2026
Розрахунок норми тривалості робочого часу – 2026
У статті наводимо розрахунок норми тривалості робочого часу на 2026 рік за п’ятиденного та шестиденного робочого тижня з урахуванням продовження воєнного стану до кінця 2026 року. Облік робочого часу є важливою частиною організації праці, тому роботодавці мають розраховувати норму його тривало...
29.04.2026
Відповідальність роботодавця за несплату цільового внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю
У статті розглянуто, яку відповідальність може бути застосовано до роботодавця, що не сплатив цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю протягом строку, встановленого законодавством, або не подав звіт з цього внеску. Норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю – 20...
29.04.2026
Норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю: коли зарплатний критерій вважається виконаним
У статті наведено правила, яких необхідно дотримуватися роботодавцям при розрахунку нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю, а також розглянуто три практичні ситуації, які доволі часто трапляються на практиці. Норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю – 2026: правила, звітніст...
Кращі матеріали