Значні правочини ТОВ: коли потрібно перевіряти вартість чистих активів

Суть проблеми. Рішення про укладення правочину, який є значним для ТОВ, має прийматись на загальних зборах учасників товариства. Інакше договір із контрагентом може бути визнаний недійсним. Такою є вимога Закону від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275). У суб’єктів господарювання (далі – СГ), які укладають договори з ТОВ, нерідко виникають запитання щодо практичного застосування цієї норми.

Про що стаття? Ми розглянемо, у яких випадках і як слід отримувати схвалення загальних зборів учасників ТОВ на укладання значних правочинів, та відповімо на ваші запитання на цю тему.

Які правочини є значними для ТОВ?

Обмеження на укладання значних правочинів для ТОВ установлено ст. 44 Закону № 2275. Цією статтею (вона так і називається – «Значний правочин») передбачено, що:

• законом або статутом товариства може бути встановлений особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на здійснення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину або інших критеріїв (значні правочини);
• рішення про надання згоди на здійснення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 % вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Як бачимо, згідно із цією нормою, є дві категорії значних правочинів:

1) правочини, які названі як значні у статуті госптовариства;

2) правочини, сума яких перевищує 50 % вартості чистих активів ТОВ.

Тому, укладаючи договір з ТОВ чи ТДВ на велику суму, не полінуйтеся поцікавитися, що сказано у статуті цього товариства стосовно значних правочинів, а також зверніть увагу на співвідношення суми правочину та вартості чистих активів товариства за даними останньої фінансової звітності.

Наприклад, сума договору перевищує 50 % вартості чистих активів ТОВ, причому статут товариства нічого іншого порівняно з нормою ст. 44 Закону № 2275 не передбачає. У такому разі перед підписанням договору слід отримати згоду загальних зборів учасників ТОВ на укладання значного правочину.

Якими будуть наслідки, якщо не виконати вимоги Закону № 2275?

Припустимо, ви уклали договір з ТОВ на велику суму, але – на жаль! – не поцікавилися ні змістом статуту, ні показниками фінзвітності цього господарського товариства. А потім дізналися, що сума правочину перевищує 50 % вартості чистих активів контрагента за даними останньої фінзвітності.

Перше запитання, яке виникає у такій ситуації:

Якими можуть бути наслідки, якщо договір підписаний представником ТОВ без отримання згоди загальних зборів на укладання значного правочину?

У цьому випадку є небезпека визнання такого договору недійсним у судовому порядку на підставі ст. 203, 215 Цивільного кодексу (далі – ЦК).

Така лазівка передбачена ч. 2 ст. 46 Закону № 2275: якщо значний правочин, укладений без погодження із загальними зборами учасників товариства надалі буде схвалений загальними зборами, то він уважатиметься дійсним. Аналогічне правило закріплено й у ст. 241 ЦК, згідно з якою правочин, здійснений представником з перевищенням повноважень, може бути визнаний дійсним, якщо надалі був схвалений особою, яку він представляв.

Як бачимо, шанси відстояти договір, укладений без згоди загальних зборів учасників ТОВ, є. Однак не виключено, що доводити дійсність правочину доведеться в суді. Тому краще перевірити документи представника ТОВ до підписання договору, щоб уникнути проблем.

А чи є судова практика щодо визнання недійсними значних правочинів ТОВ? Хто може ініціювати визнання правочину недійсним?

Так, така судова практика є.

Найчастіше визнання недійсним договору, укладеного з порушенням вимог Закону № 2275, ініціює одна зі сторін. Наприклад, показовим є рішення господарського суду Одеської обл. від 20.04.2023, ЄДРСР, реєстр. № 110568083.

Ситуація була такою: ТОВ видало фізособі зворотну фіндопомогу на велику суму. Отримувачем фіндопомоги був один із учасників ТОВ (він же директор). Надалі ТОВ подало судовий позов про визнання цього договору недійсним. Причина: від імені товариства договір був підписаний за довіреністю особою, яка не отримала згоду ТОВ на цей правочин, хоча сума договору перевищувала 50 % вартості чистих активів товариства. Суд визнав цей договір недійсним.

Також ініціювати визнання договору недійсним можуть інші зацікавлені особи (наприклад, контролюючі органи, якщо під час перевірки виявлять такий договір).

Як себе убезпечити, укладаючи договір із ТОВ?

Отже, ми дізналися, якими є вимоги Закону № 2275 щодо значних правочинів ТОВ. Тепер детальніше поговоримо про те, які документи вашого контрагента – ТОВ слід вивчити до укладення договору, особливо якщо йдеться про правочин на велику суму.

Крок 1. Знайомимося зі статутом контрагента

Відкриваємо статут ТОВ та шукаємо там обмеження на укладання тих чи інших категорій договорів.

Вище ми з вами з’ясували, що статут ТОВ може містити окремі обмеження, яких немає у Законі № 2275.

Наприклад, без прив’язки до вартості чистих активів товариства у статуті може бути зазначено, що правочини на суму, яка перевищує 50 000 грн, можуть укладатися лише після схвалення загальними зборами учасників ТОВ. Або навпаки, що товариство довіряє укладення таких правочинів керівникові підприємства без отримання схвалення загальних зборів учасників. Або що повноваження щодо схвалення таких правочинів передані наглядовій раді.

А у тих ТОВ, які працюють на підставі Модельного статуту (затверджений постановою КМУ від 27.09.2019 № 367), до статуту може бути включена така умова (п. 40 Модельного статуту):

«Правочин, за яким вартість майна, робіт чи послуг, що є його предметом, перевищує 50 % вартості чистих активів ТОВ відповідно до останньої затвердженої фінзвітності, якщо при цьому він не відповідає будь-якому іншому визначеному статутом критерію значного правочину, уважається схваленим ТОВ і не потребує прийняття окремого рішення загальних зборів учасників щодо надання згоди на його вчинення».

Крок 2. Вивчаємо фінзвітність контрагента

До кроку 2 ми переходимо в разі, якщо зі змісту статуту зрозуміло, що для значних правочинів необхідно схвалення загальних зборів учасників ТОВ.

Нагадуємо: контрагент має надати вам свою останню затверджену фінансову звітність (ст. 44 Закону № 2275).

Показники фінзвітності нам потрібні, щоб зрозуміти, чи не перевищує сума угоди 50 % вартості чистих активів ТОВ. Якщо не перевищує, можна укладати договір. А якщо перевищує, то переходимо до кроку 3.

Крок 3. Аналізуємо рішення загальних зборів учасників ТОВ

Для укладання договору на значну суму контрагент має пред’явити протокол загальних зборів учасників ТОВ (ч. 4 ст. 33 Закону № 2275) або рішення учасника, якщо у ТОВ є один учасник (ст. 37 Закону № 2275).

Порядок проведення загальних зборів ТОВ установлено ст. 29–37 Закону № 2275. На загальних зборах ведеться протокол, який має фіксувати хід загальних зборів та прийняті рішення. Цей протокол має бути підписаний головою загальних зборів учасників або іншою уповноваженою зборами особою (ч. 4 ст. 33 Закону № 2275). Також протокол може бути підписаний кожним із учасників ТОВ, який брав участь у голосуванні (але це вже не обов’язково, лише за бажанням учасників).

Протокол складається у довільній формі (затвердженої форми немає). Зазвичай у протоколі відображають таку інформацію:

• дату та місце проведення зборів;
• перелік учасників ТОВ, присутніх на зборах;
• порядок денний;
• результати голосування з кожного питання порядку денного;
• чіткі формулювання рішень, ухвалених зборами. У нашому випадку суть рішення полягає у наданні згоди на укладення конкретного договору (добре, якщо зазначено предмет цього договору, найменування контрагента та суму договору).

На всі ці моменти у протоколі (рішенні учасника ТОВ) варто звернути увагу.

Відповіді на актуальні запитання

Тепер розглянемо запитання, які ви ставили нам на консультаційній лінії із цієї теми.

1. Укладаємо договір із приватним підприємством на велику суму. Чи маємо ми вимагати у них фінзвітність та перевірити вартість чистих активів? Чи на приватні підприємства вимоги Закону № 2275 не поширюються?

На приватні підприємства (далі – ПП) вимоги Закону № 2275 не поширюються. Це прямо випливає зі ст. 1 Закону № 2275, де визначено сферу його застосування – закон визначає правовий статус ТОВ та ТДВ, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників. А от приватних підприємств Закон № 2275 не стосується.

Тому отримувати згоду засновників ПП на укладання договору, якщо сума правочину перевищує 50 % вартості чистих активів цього підприємства, не потрібно. Отже, і перевіряти фінзвітність ПП немає необхідності.

Діяльність ПП регламентується нормами ЦК та ст. 113 Господарського кодексу (далі – ХК). Ніяких вимог до схвалення значних правочинів у цих нормах немає.

А ось вивчити зміст статуту ПП радимо: адже у статуті може бути зафіксована заборона для керівника на укладання тих чи інших видів договорів (за предметною ознакою або за сумою договору) без схвалення власника. Такі обмеження СГ найчастіше включають до свого статуту. І тоді вже під час укладання договору слід відштовхуватися від змісту статуту ПП.

2. Перевірили документи ТОВ (статут та фінзвітність) і переконалися, що укладений нами договір є значним для цього ТОВ, виходячи з вартості його чистих активів. Чи можемо ми уникнути необхідності отримувати згоду загальних зборів на укладання договору, якщо «розіб’ємо» цей значний правочин на кілька незначних? Тобто укласти кілька договорів на суми, що не перевищують граничну для цього контрагента суму.

Уникнути таким чином норми Закону № 2275 – не можна. А все тому, що у ч. 4 ст. 44 Закону № 2275 цей момент чітко виписано. Тут сказано таке: якщо замість кількох правочинів товариство могло здійснити один значний правочин, то кожний із цих правочинів уважається значним.

Іншими словами, схитрувати за допомогою «подрібнення» правочину не вдасться. У цьому випадку краще не ризикувати, а отримати згоду на укладання договору у загальних зборів товариства.

3. Перед укладанням договору з ТОВ ми попросили контрагентів пред’явити статут та фінзвітність. Вони передали нам завірені копії цих документів, з яких випливає, що правочин не є значним для цього ТОВ, тобто отримувати згоду загальних зборів не потрібно. Якщо згодом з’ясується, що в цих копіях були перекручені дані і насправді йшлося про значний правочин, чи буде договір визнано недійсним?

Ні. Для сторони, яку ввели в оману, надавши недостовірні дані, такі наслідки, як визнання договору недійсним, не настануть.

Справа в тому, що в Законі № 2275 є норма, яка захищає СГ від недобросовісних контрагентів. Це ч. 3 ст. 46 Закону № 2275. Тут закріплено таке правило: до відносин щодо схвалення значного правочину застосовується правило абзацу другого ч. 3 ст. 92 ЦК. А це правило свідчить: у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юрособи не мають юридичної сили, крім випадків, коли юрособа доведе, що третя особа знала або за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Іншими словами, якщо ви, укладаючи договір із ТОВ, не знали, що для цього ТОВ договір є значним, і не могли цього знати, то такий договір уважатиметься дійсним. Надані копії документів будуть доказом, що дані були фальсифіковані контрагентом.

Крім того, щоб убезпечити себе від несумлінних дій контрагента, можна також включити до договору відповідну умову. Наприклад, формулювання може бути таким:

«Сторони підтверджують, що на момент підписання цей договір не є значним у розумінні ст. 44 Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» для жодної зі сторін договору».

4. Укладаємо договір постачання з покупцем - ТОВ. Договір довгостроковий – на кілька років. Перед укладанням договору запросили у них фінзвітність і тепер точно знаємо, більше якої суми ми не маємо права постачати товар без схвалення правочину загальними зборами учасників ТОВ. Однак у самому договорі загальну суму не зазначаємо, тобто працюємо в рамках цього договору у «позамовному» порядку: на кожну партію товару покупець надсилає нам замовлення, а ми на підставі цього замовлення відвантажуємо товар (за умовами договору замовлення та накладні є невід’ємною частиною договору). Сума першої замовленої партії товару не перевищує дозволеної для цього ТОВ суми (не перевищує 50 % вартості його чистих активів). Чи потрібно перед кожним наступним постачанням вимагати у цього контрагента документи на підтвердження вартості його чистих активів? Чи достатньо того, що ми перевірили документи перед укладанням договору?

Ситуація є досить спірною. За загальним правилом, закріпленим у ст. 44 Закону № 2275, перевіряти вартість чистих активів ТОВ потрібно перед укладанням договору, а в період виконання цього договору немає потреби знову вимагати документи та стежити, як змінився стан чистих активів ТОВ.

Однак у цій ситуації, на наш погляд, не зовсім правильно сформульовані умови договору поставки – відсутня загальна сума договору. Адже сума договору – одна з істотних умов господарського договору виходячи з вимог ч. 3 ст. 180 ГК. Відповідно до цієї норми, сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Без цих умов є ризик визнання договору недійсним чи неукладеним.

Тому підприємству, можливо, варто укласти договір постачання на менш тривалий строк і визначити у ньому загальну суму поставки (не більше 50 % вартості чистих активів ТОВ).

А потім поставивши контрагенту товар на обумовлену договором суму, укласти новий договір (і перед його укладанням перевірити вартість чистих активів контрагента).