• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Залучаємо фінансування

06.04.2020 140 0 0

Антикризові інструменти: застосовуємо прямо зараз!


Акценти статті: як при скороченні надходжень від реалізації товарів/послуг не допустити порушень у графіку платежів підприємства.


Гроші – це кров підприємства, будь-який збій у платежах або їх недостатність украй шкідливі для «організму» підприємства. У кризових ситуаціях, до яких можна віднести і запровадження карантину (надзвичайної ситуації) в Україні, підприємства часто вимушені зупиняти повністю або частково свою господарську діяльність. Це може призвести до повного або часткового припинення вхідних грошових потоків – надходжень від покупців за товари/послуги. У свою чергу, і підприємство зобов'язане платити своїм постачальникам (підрядникам), працівникам, бюджету та іншим кредиторам. Тому під час кризи існує ризик неплатежів, і підприємства шукають додаткові джерела фінансування.

Уважаємо, що під фінансуванням можна розуміти як пряме надходження грошей на підприємство, так і можливість не заплатити зайвого або заплатити пізніше. Проаналізуємо деякі з можливих варіантів.

Активізуємо надходження від дебіторів

У кризовий період служби підприємства (у першу чергу збут, юристи) повинні максимально тісно працювати з покупцями з питань оплати раніше поставлених товарів/послуг. Результатом мають бути не тільки отримання оплати в планові строки за недавніми відвантаженнями, але й оплата давніх боргів. Тут усі методи хороші, аж до звернення до суду.

Працюємо з кредиторкою

Як би жорстко це не звучало, але інтереси свого підприємства завжди в пріоритеті. Тому при розгляді списку платежів кожне підприємство аналізує щоденні платежі на кредиторів з точки зору «а що мені буде, якщо я не заплачу?».

У результаті такого аналізу отримуємо заборгованості, які погасити необхідно. І тут беззастережно на першому місці – оплата праці працівників. Нагадаємо, що за порушення строків виплати зарплати більше ніж за один місяць підприємству «належить» штраф у розмірі 3 мінімальних зарплат (ст. 265 КЗпП). А директор (або підприємець), який допустив необґрунтовану невиплату зарплати більше ніж за один місяць, несе кримінальну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 500 до 1 000 НМДГ (від 8 500 до 17 000 грн) згідно зі ст. 175 Кримінального кодексу.

Одночасно з виплатою зарплати не забувайте сплачувати ЄСВ і податки, адже відповідальність за їх несплату також велика. Зокрема, за ЄСВ: фінансовий штраф за ст. 25 Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464) (20 % суми недоплати + пеня), адміністративний штраф на директора або роботодавця-підприємця за ст. 1651 КУпАП (штраф від 30 до 40 НМДГ) і кримінальна відповідальність за ст. 2121 Кримінального кодексу (мінімальний штраф у розмірі від 1 000 до 2 000 НМДГ, якщо сума несплати становить більше 1 051 000 грн).

Майте на увазі! З 1 березня по 30 квітня 2020 року штрафні санкції за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ і пеня не нараховуються (п. 9–11 розд. VIII Закону № 2464 у редакції Закону від 17.03.20 р. № 533-IX). Але попереджаємо, що якщо ЄСВ нарахований, але не сплачений, працівникам такий місяць не зараховується до страхового стажу. Також банк не пропустить платежі із зарплати без платіжки на сплату ЄСВ (лист НБУ від 23.03.20 р. № 57-0009/14994)

А чи можна взагалі не сплачувати ЄСВ із зарплати працівників у березні – квітні 2020 року?

Ні, не можна. Можливість не сплачувати ЄСВ за березень і квітень 2020 року передбачена тільки для фізосіб-підприємців (у т. ч. на єдиному податку), інших самозайнятих осіб, членів фермерських господарств – за себе (п. 9–10 розд. VIII Закону № 2464).

За несплату ПДФО і військового збору загрожує фінансовий штраф за ст. 127 Податкового кодексу (далі – ПК) (у розмірі від 25 до 75 % несплачених сум), адміністративний штраф, що накладається на директора/роботодавця-підприємця за ст. 1634 КУпАП (від 34 до 51 грн) і кримінальна відповідальність за ст. 212 Кримінального кодексу (сума штрафу від 3 000 до 5 000 НМДГ, якщо несплата становила від 3 153 000 грн).

Після того як розібралися з платежами, пов'яза­ними з виплатою зарплати, ділимо гроші між усіма іншими кредиторами, у тому числі бюджетом. Адже нерідко буває так, що штрафи за господарським договором значно вищі, ніж штрафи за податками.

При цьому, звичайно, не забуваємо, що недоїмка за податками чревата адміністративним арештом активів і податковою заставою (ст. 88–99 ПК), а для спрощенців може стати причиною втрати статусу платника єдиного податку першої – четвертої груп (податковий борг протягом двох кварталів – пп. 8 пп. 298.2.3 ПК, невідповідність критеріям, установленим для єдинників четвертої групи, – пп. 291.51.3 ПК).

Водночас підприємство може скористатися розстроченням податкових зобов'язань або податкового боргу (ст. 100 ПК). Це дозволить не платити відразу всю суму узгоджених податкових зобов'язань за поданими деклараціями, а заплатити її частинами, наприклад із розстроченням до кінця року. Але за розстрочення доведеться заплатити проценти у розмірі 12 % річних (ставка НБУ 10 %, помножена на 120 % – п. 100.1 ПК). Розстрочення бажано отримати в проміжок часу між поданням декларації й останнім днем платежу. Тоді не виникне податковий борг і підприємство не потрапить ще й на штрафи за ст. 126 ПК (10 або 20 % від суми боргу при його несвоєчасній сплаті).

До речі! Штрафи за несплату ПДВ на період загальнодержавного карантину не скасовуються (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПК). Тому при недостатності грошей розстрочення може стати одним із варіантів фінансування підприємства.

Кредит у банку

Якщо зовсім туго з грошима, можна звернутися до банку за отриманням кредиту. Підприємство може отримати кредит овердрафт (коли банк проводить платежі в сумах, які перевищують залишок коштів на поточному рахунку підприємства).

Якщо ж у підприємства вже є банківський кредит, то не виключено, що в період карантину банк запропонує позичальникам так звані кредитні канікули.

Наприклад, «ПриватБанк» оголосив кредитні канікули для клієнтів малого і середнього бізнесу і підприємців на період з 1 березня по 31 травня 2020 року. Причому як за кредитами без простроченої заборгованості, так і за кредитами, які не були погашені вчасно. Вимога про обов'язкове щомісячне обнулення лімітів перенесена на кінець травня 2020 року. Про порядок запровадження кредитних канікул за цим та іншими кредитними продуктами клієнти малого і середнього бізнесу отримають персональні повідомлення, у яких банком буде наведена докладна інформація про нові умови погашення кредитів у зазначений період. Для клієнтів, у яких виникають фінансові труднощі, пов'язані з наслідками пандемії, «ПриватБанк» також пропонує програми реструктуризації, що передбачають кредитні канікули і можливість розстрочення чергових платежів. Крім того, щоб допомогти клієнтам подолати фінансові труднощі, «ПриватБанк» не нараховуватиме штрафні санкції за прострочення платежів: усі кошти, що сплачуватимуться клієнтами, будуть спрямовані на погашення тіла кредиту і процентів (https://privatbank.ua/ru/news/archivе). Аналогічні дії вчиняють і інші банки.

Допомога від власників

Хто ж ще може допомогти підприємству, як не його власники? Від власників підприємство може отримати кошти як внески до статутного та/або додаткового капіталу, поворотну фінансову допомогу (далі – ПФД), безповоротну фінансову допомогу (далі – БФП). Розглянемо ці варіанти докладніше.

Внески до статутного капіталу

Можливість збільшити статутний капітал (далі – СК) підприємства передбачена законодавством і повинна бути зафіксована у статуті підприємства.

Для прикладу візьмемо товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ), оскільки це найбільш розповсюджена організаційно-правова форма підприємства в Україні. Спиратимемося на норми Закону від 06.02.18 р. № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275).

Так, ст. 18 Закону № 2275 передбачає можливість збільшення СК ТОВ за рахунок додаткових вкладів власників та/або третіх осіб (нових учасників). Рішення учасників про збільшення СК закріплюється у протоколі загальних зборів ТОВ. Причому закон допускає, що вклади можуть бути внесені до того, як держреєстратору будуть подані документи, що підтверджують збільшення розміру СК. Суворо кажучи, закон вимагає так би мовити двоетапної процедури. На першому етапі прийняли рішення про збільшення СК і фактично внесли додаткові вклади. А на другому етапі прийняли рішення про затвердження результатів збільшення СК і подали його реєстраторові. На практиці ж усе відбувається по-старому: приймають рішення про збільшення СК і подають інформацію з протоколом держреєстратору. Після чого вже фактично вносять гроші до СК. Нагадаємо, сума збільшення СК – нічим не обмежена.

Надалі власники підприємства можуть продати свої корпоративні права або прийняти рішення про зменшення СК з поверненням унесених сум, але ця процедура морочливіша (ст. 19 Закону № 2275).

А що з податками?

У разі збільшення СК рахунки доходів підприємства не порушуються (зареєстрували збільшення СК: Дт 46 – Кт 40, внесли гроші: Дт 30, 31 – Кт 46).Отже, і на об'єкт обкладення податком на прибуток ця операція не впливає. Також ця операція не збільшує об'єкт обкладення єдиним податком (пп. 292.11.8 ПК).

Вклади до додаткового капіталу

За рахунок вкладів можна збільшити додатковий капітал. У такому разі говорять про додаткові вклади до капіталу або про вклади до додаткового капіталу, що, по суті, одне й те саме.

Такий варіант фінансування підприємства його власниками на практиці використовується все частіше. Ця операція прямо не передбачена чинним законодавством, але й не заборонена ним. Бажано (але не обов'язково!), щоб процедура внесення додаткових вкладів до капіталу була прописана у статуті підприємства. Але якщо цього немає, усе можна описати в протоколі загальних зборів учасників.

Увага! Робити такі вклади можуть тільки власники (учасники) господарських товариств (ТОВ, акціонерних товариств), від інших осіб такі надходження розглядатимуться як безповоротна фінансова допомога з відповідними податковими наслідками.

Додаткові вклади до капіталу не порушують ні розмір СК, ні пропорції часток власників. Такі додаткові вклади може робити хтось один із власників, декілька власників або вони всі. Немає обмежень ні за сумою вкладу, ні за його видом (гроші, матеріальні цінності).

У бухгалтерському обліку надходження додаткових вкладів до капіталу може бути відображене як Дт 30, 31 – Кт 422 «Інший вкладений капітал».

У податковому обліку такі зарахування не впливають на податок на прибуток отримувача, оскільки у бухобліку не порушуються рахунки доходів (клас 7). Податкова служба із цим погоджується (ІПК від 08.05.19 р. № 2045/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Для єдинників ситуація не така однозначна. ДПС наполягала на тому, що такі вклади повинні потрапляти під обкладення єдиним податком (лист ДПС від 08.12.19 р. № 2067/5/99-00-04-04-03-16). А ось на думку Мінфіну, такі вклади єдиним податком не обкладаються (лист від 08.12.19 р. № 11210-09-62/32343).

Проте! Слід розуміти, що процедури повернення таких вкладів – немає. І якщо його повертати, наприклад, фізичній особі, то у такої особи може виникнути інший дохід, який обкладається ПДФО (18 %) військовим збором (1,5 %).

ПФД

Надати підприємству безпроцентну ПФД може хто завгодно – фізична або юридична особа, резидент або нерезидент. Найчастіше «допомагають» власники, хоча й не обов'язково.

З позиції Цивільного кодексу (далі – ЦК) (гл. 71, ст. 1046–1053) ПФД – це виплата за договором безпроцентної позики. Такий договір укладається у простій письмовій формі, не вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення, але може бути оформлений у нотаріуса за бажанням сторін.

У договорі рекомендуємо прямо зазначити, що позика (ПФД) надається без нарахування процентів (лист Мін’юсту від 14.04.04 р. № 19-5-375). Така «безплатність» позики гарантує, що кредитор не надає платні фінансові послуги в розумінні ст. 4 Закону від 12.07.01 р. № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги». Також у договорі слід зазначити строк повернення позики, що закріпить його поворотність. Причому щоб уникнути процедури дисконтування, строк повернення позики не має бути більше 12 місяців від найближчої дати балансу (тобто заборгованість не повинна бути довгостроковою).

У бухобліку сторін (кредитора й отримувача) операції з отримання і повернення фіндопомоги не порушують фінансовий результат до оподаткування (в операціях не задіяні рахунки доходів (7-й клас рахунків), витрат (8-й та/або 9-й класи рахунків), а також рахунок 79 «Фінансові результати»). Такі суми відображаються на рахунках поточної (субрахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами») або довгострокової заборгованості (субрахунок 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті», субрахунок 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті»).

З позиції ПК (пп. 14.1.258) ПФД – це сума грошей, отримана платником у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або будь-якої іншої плати за користування грошима, але вимагає повернення грошей кредиторові.

Для цілей податку на прибуток отримання й повернення фінансової допомоги ніяк не порушує об'єкт оподаткування і не впливає на суму податку (ІПК ДПС від 01.02.19 р. № 356/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 26.03.19 р. № 1260/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 11.12.18 р. № 5184/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

А ось єдинникам важливо, щоб повернення такої фіндопомоги відбулося не пізніше 12 місяців з моменту її фактичного отримання. Інакше суму допомоги доведеться включити до бази обкладення єдиним податком (пп. 292.11.3 ПК).

Увага! При поверненні фізособі раніше отриманої від неї фіндопомоги не забудьте відобразити цю виплату у формі № 1ДФ (код ознаки доходу – «153»), хоча ця виплата і не включається до складу оподатковуваного доходу фізособи (пп. 165.1.31 ПК).

БФП

У загальному випадку надавати й отримувати безповоротну фіндопомогу може будь-яка особа – фізична або юридична, резидент або нерезидент.

З позиції ЦК (гл. 55, ст. 717–728) БФП надається за договором дарування, оскільки його предметом можуть бути, зокрема. гроші (ст. 718 ЦК). Такий договір укладається у письмовій формі, а якщо сума дарування перевищує 50 НМДГ (850 грн), тоді договір підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 719 ЦК). Якщо такий договір не був посвідчений нотаріально, він уважається недійсним (нікчемним) згідно зі ст. 220 ЦК. Визнати дійсність договору можна в суді, якщо сторони виконали свої договірні зобов'язання (п. 13 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.09 р. № 9).

Якщо назвати договір дарування інакше, наприклад договір про надання БФП, то за правилами ст. 8 ЦК до нього все одно будуть застосовні ті норми ЦК, які встановлені для договору дарування, оскільки це подібний договір (принцип аналогії закону).

У бухгалтерському обліку сума БФП визнається:

  • у дарувальника – іншими витратами періоду (п. 29 П(С)БО 16, субрахунок 977 «Інші витрати діяльності»).
  • в отримувача – іншими доходами (п. 7 П(С)БО 15, субрахунок 746 «Інші доходи»).

Таким чином, і в дарувальника, і в отримувача сума БФП бере участь у формуванні фінрезультату до оподаткування (в операціях задіяні рахунки доходів (7-й клас рахунків), витрат (8-й та/або 9-й класи рахунків), а також рахунок 79 «Фінансові результати»).

З позиції ПК (пп. 14.1.258) БФП – це сума грошей, передана платникові згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

При обчисленні податку на прибуток платники цього податку використовують дані бухгалтерського обліку – фінрезультат до оподаткування з урахуванням коригувань, винятковий перелік яких установлено розд. III і підрозд. 4 розд. ХХ ПК (ст. 134 ПК).

У сторони, що отримує (платника податку на прибуток), ніяких коригувань при нарахуванні податку на прибуток немає, усе беремо як у бухобліку.

У сторони, що перераховує (платника податку на прибуток), може бути коригування (пп. 140.5.10 ПК) на збільшення фінансового результату, якщо отримувач – неплатник податку на прибуток (наприклад, єдинник). Але таке коригування робиться, дарувальник має річний дохід більше 20 млн грн (тобто зобов'язаний застосовувати коригування). Якщо ж дарувальник має річний дохід до 20 млн грн і прийняв рішення не застосовувати коригування (і повідомив про це податкову), тоді при обчисленні податку на прибуток він використовує тільки дані бухгалтерського обліку.

На замітку! Питання оподаткування БФП розглянуті в ІПК ДПС від 19.02.20 р. № 664/6/99-00-07-02-02-06/ІПК, від 21.08.19 р. № 3930/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 30.09.19 р. № 475/6/99-00-07-02-02-15/ІПК, від 01.10.19 р. № 506/6/99-00-07-02-02-15/ІПК, від 28.12.19 р. № 2222/6/99-00-07-02-02-15/ІПК.

У єдинників сума отриманої БФП потрапляє до бази (доходу) обкладення єдиним податком (адже п. 292.11 ПК не містить винятків для цих сум).

Обмеження за готівкою

Видача/отримання поворотної або безповоротної фіндопомоги, вклади грошима до СК підприємства або додатково вкладеного капіталу можуть здійснюватися в безготівковій або готівковій формі.

Коли ви приймаєте готівку в касу підприємства (видаєте з каси), слід пам'ятати про обмеження, установлені п. 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148. А саме – сума готівкових розрахунків за день має становити:

  • з однією фізособою – не більше 50 000 грн на день;
  • з одним суб'єктом господарювання (підприємством або підприємцем) – не більше 10 000 грн.

Відповідальність! За порушення обмежень за готівковими розрахунками посадовим особам підприємства загрожує штраф у розмірі від 1 700 до 3 400 грн (ст. 16315 КУпАП).

Отримання позик, вкладів у готівковій формі дозволяє відразу використовувати ці гроші на потреби підприємства (виплату зарплати, видачу підзвітних сум тощо) без здачі в банк.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2592 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали