Чи може фізособа-єдинник видавати позики?

У лютому 2015 року підприємець-єдинник видав безпроцентну позику фіз-особі строком на 9 календарних місяців. У серпні 2015 року закінчується строк договору позики та від позичальника мають надійти назад гроші. Із роз'яснення контролюючого органу (ЗІР, категорія 107.04) виходить, що фізособі-єдиннику доведеться сплатити з таких надходжень єдиний податок за ставкою 15 % (як із доходу, отриманого від забороненої діяльності – фінансового посередництва) і перейти на загальну систему оподаткування. Чи це так?

Ні, не так. Контролюючий орган у цьому випадку не має рації.

Кошти, які повертаються від позичальника, взагалі не можуть вважатися доходом кредитора. Адже в цьому випадку йдеться про повернення суми, яка раніше належала підприємцеві та вже була обкладена єдиним податком.

Проте фахівці контролюючого органу (див. згадане роз'яснення в ЗІР) вважають: надаючи поворотну фінансову допомогу (далі – ПФД), єдинник провадить діяльність у сфері фінансового посередництва (код 64 у Національному класифікаторі України ДК 009:2010, затвердженому наказом Держспоживстандарту від 11.10.10 р. № 457). А такий вид діяльності заборонено для всіх єдинників (пп. 6 пп. 291.5 Податкового кодексу, далі – ПК).

Давайте розберемося, на якій же підставі податківці роблять такі несприятливі для фізособи-єдинника висновки.

Як відомо, правовою основою для видачі ПФД є договір позики (ст. 1046–1053 Цивільного кодексу). При цьому цивільне законодавство не встановлює будь-яких обмежень щодо сторін такого договору. А ось згідно із ч. 1 ст. 4 Закону від 12.07.01 р. № 2664-III (далі – Закон № 2664) передача грошей у борг є фінансовою послугою. Наданням таких фінансових послуг можуть займатися фінансові установи, а якщо це прямо передбачено законом, то й підприємці (ч. 1 ст. 5 Закону № 2664).

Очевидно, у контролюючих органів склався логічний ланцюжок: надавши в борг гроші, єдинник надав фінансову послугу, а отже – зайнявся фінансовим посередництвом.

Давайте уточнимо, що ж таке фінансове посередництво.

Згідно із ч. 3 ст. 333 Господарського кодексу фінансовим посередництвом є діяльність, пов'язана з отриманням і перерозподілом фінансових коштів, окрім випадків, передбачених законодавством. При цьому таке посередництво має здійснюватися установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

Погодьтеся, що щонайменше дивно ставити в один ряд із такими фінансовими установами фізособу-єдинника, яка дала гроші в борг іншій фізособі, не вимагаючи сплати процентів. Нехай навіть вона оформила при цьому договір позики.

А що таке фінансова послуга?

Як випливає з п. 5 ст. 1 Закону № 2664, фінансова послуга – це операція з фінансовими активами в інтересах третіх осіб, мета якої – отримання прибутку чи збереження реальної вартості фінансових активів.

Юридичним особам, які за своїм правовим статусом не є фінустановами, було роз'яснено (п. 1 розпорядження Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг від 31.03.06 р. № 5555), що вони можуть давати в борг грошові кошти (за винятком видачі фінансового кредиту), беручи до уваги законодавство України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом. Тобто давати гроші в борг під процент мають право лише фінансові установи. Решта юросіб можуть надавати тільки безпроцентні позики.

У названому розпорядженні не було роз'яснень для позичальників-фізосіб. Але для них можна зробити аналогічні висновки. Причому висновки можна посилити такими аргументами:

• по-перше, договір безпроцентної позики не має своєю метою отримання прибутку. Значить, не виконується одна з основних умов, «завдяки» яким операція може вважатися фінансовою послугою;
• по-друге, говорити про збереження реальної вартості фінансових активів за наданими безпроцентними позиками в умовах постійної інфляції навіть не має сенсу.

Таким чином, як ясно з вищенаведених законодавчих норм, надати безпроцентну позику може будь-яка особа, у тому числі й підприємець. Ця операція не буде фінансовою послугою та не може класифікуватися як фінансове посередництво. Відповідно, для єдинників така «діяльність» (такий випадок) ніяк не підпадає під заборонену. Тому не варто контролюючим органам, як кажуть, напускати туману.

Наостанок зазначимо, що в листі ДПС від 11.02.13 р. № 1990/6/17-1216 фіскальщики дійшли правильних висновків: сума поверненої ПФД не включається до доходу платника єдиного податку. Тобто доходу у кредитора за такою операцією не може бути – не те що від фінансового посередництва, його не може бути в принципі! А надати кошти в борг під проценти мають право лише фінансові установи.

Тому рекомендуємо кредитору – підприємцеві-єдиннику звернутися до органів ДФС за індивідуальним роз'ясненням. Не забудьте у зверненні послатися на вищеназваний лист ДПС. І завжди пам'ятайте, що ЗІР – це тільки загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, а не нормативний документ.