• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Оскаржуємо санкції, застосовані Фондом соцзахисту інвалідів

Чим цінна ця стаття: ви дізнаєтеся, у якому порядку застосовуються санкції Фондом соціального захисту інвалідів (далі – Фонд). Тоді, використовуючи наші рекомендації, зможете відстояти свою позицію й оспорити необґрунтовано застосовані санкції, у тому числі і в суді.

Від чого допоможе захиститися: від фінансових втрат у вигляді незаконно застосованих Фондом санкцій.


Календарний рік бухгалтера чітко розпланований: визначені періоди підготовки і здачі звітів, сплати податків. Можна навіть точно сказати, коли доведеться спілкуватися з представниками того або іншого контролюючого органу. Так, у квітні та травні на зв'язок з підприємствами виходить Фонд, надсилаючи повідомні листи або претензії з вимогами сплатити штрафи за відсутність спеціально створених робочих місць для інвалідів. Поговоримо про те, як правильно діяти підприємству при отриманні таких повідомлень, а також відповімо на ваші запитання за цією темою.

Порядок працевлаштування громадян з обмеженими можливостями регулюється Законом від 21.03.91 р. № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (далі – Закон № 875).

Які обов'язки покладає на роботодавців законодавство про соціальний захист інвалідів і які санкції загрожують роботодавцеві в разі невиконання цих обов'язків?

Усі роботодавці (юрособи і фізособи-підприємці), у яких за основним місцем роботи оформлено не менше 8 працівників, повинні (ч. 1 та 9 ст. 19 Закону № 875):

  • зареєструватися у Фонді (за місцем своєї державної реєстрації). Строк реєстрації – до 1 лютого року, що настає за тим роком, коли число найманих працівників за основним місцем роботи досягло 8. Проте відповідальність за несвоєчасну реєстрацію законодавством не передбачена;
  • працевлаштувати необхідну кількість інвалідів виходячи з установленого нормативу. Норматив становить:
  • – для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 чоловік, – одне робоче місце;
  • – від 25 і більше чоловік – 4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Наприклад, при чисельності 320 чоловік у роботодавця має бути працевлаштовано 13 інвалідів (320 чол. хх 4 % = 12,8, оскільки після коми цифра біль­ше 5, то округляємо у більший бік);
  • до 1 березня року, що настає за звітним, подати до територіального відділення Фонду інвалідів звіт за формою № 10-ПІ «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затверджений наказом Мінпраці та соцполітики від 10.02.07 р. № 42 (далі – Наказ № 42). Якщо норматив не виконано, тоді в цьому звіті роботодавець самостійно розраховує суму штрафу. Неподання звіту загрожує адміністративним штрафом у розмірі від 170 до 340 грн. (ч. 2 ст. 1881 КУпАП). Протокол про адміністративне порушення складають посадові особи Державної інспекції з питань праці, а розглядають справи і накладають стягнення – місцеві суди (ст. 221, 255 КУпАП). Але зважте на таке: адмінштраф може бути застосований не пізніше ніж через 3 місяці з дня скоєння правопорушення або його виявлення, якщо правопорушення триває (ст. 38 КУпАП). Неподання звіту у строк – одномоментне порушення, а не таке, що триває. Тому, наприклад, адмінштраф за неподання звіту за 2014 рік може бути застосований тільки в період з 1 березня до 1 червня 2015 року.
  • до 15 квітня року, що настає за звітним, сплатити суму адміністративно-господарських санкцій у разі невиконання нормативу (простіше кажучи, якщо кількість працевлаштованих інвалідів менша, ніж потрібно згідно з нормативом). Від сплати санкцій звільнені підприємства, установи, організації, що повністю утримуються за рахунок бюджету (ст. 20 Закону № 875). Якщо штраф не сплатити у строк, його сума зросте: додається пеня в розмірі 120 % річної облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати штрафу. Пеня нараховується на повну суму недоїмки за весь строк затримки, тобто починаючи з 16 квітня (п. 3.1 Порядку нарахування пені, затвердженого наказом Мінпраці від 15.05.07 р. № 223, далі – Порядок № 223).
  • Чи може Фонд самостійно нарахувати штраф роботодавцеві?

Як ми з'ясували, підстава для нарахування штрафу – невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів. Документами, що підтверджують невиконання нормативу, є (п. 3.3 Порядку № 223):

  • звіт за формою № 10-ПІ;
  • рішення суду;
  • акт перевірки роботодавця відділенням Фонду.

Порядок проведення перевірок затверджений постановою правління Фонду від 31.01.07 р. № 70. Проте, незважаючи на наявність такого документа, після внесення змін до Закону № 875, які набули чинності 09.12.12 р., Фонд втратив право проводити перевірки з питань реєстрації у Фонді, подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів і виконання нормативу робочих місць (лист Фонду від 24.05.13 р. № 1/3-59/68). Зараз правом здійснювати контроль із цих питань наділена Державна інспекція з питань праці. До речі, у першому півріччі 2015 року діє мораторій на проведення перевірок суб'єктів господарювання (п. 8 розд. III Закону від 28.12.14 р. № 76-VIII).

Водночас поза компетенцією інспекції залишився контроль за нарахуванням і сплатою роботодавцями сум адміністративно-господарських санкцій і пені. Таким чином, вимоги про сплату штрафу можуть виникнути у Фонду тільки після отримання від роботодавця звіту, у якому буде розрахована сума штрафних санкцій за недотримання нормативу.

Як діятиме Фонд, якщо після подання звіту роботодавець не сплатить штраф у встановлений строк, тобто до 15 квітня?

Конкретний порядок дій Фонду у цьому випадку законодавством не прописаний. Законом № 875 тільки передбачено, що «спори, які виникають при реалізації положень ст. 19 та 20 Закону № 875, вирішуються Фондом або в судовому порядку».

На практиці Фонд може направити роботодавцеві письмову вимогу про сплату штрафу, розрахованого у звіті за формою № 10-ПІ. Якщо добровільної сплати штрафу не буде, тоді Фонд може стягнути суму штрафу й пені в судовому порядку (ч. 9 ст. 20 Закону № 875).

Подати позовну заяву до адміністративного суду дозволяється протягом 6 місяців із дня виникнення підстав, які дають право на пред'явлен­ня вимог (ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства, далі – КАС). Тобто Фонд матиме право подати позов на роботодавця-поруш­ни­ка починаючи з 16 квітня (постанова Верховного Суду України від 21.02.11 р., ЄДРСР, реєстр. № 14405504).

Що робити роботодавцеві при отриманні від Фонду письмового повідомлення або претензії про сплату штрафу?

У будь-якому випадку рекомендуємо не ігнорувати цей документ.

Якщо роботодавець згоден із санкцією (він і не намагався виконати норматив), то штраф треба сплатити. А якщо роботодавець, який не виконав норматив, ужив усіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів, тоді штраф неправомірний. У більшості випадків на практиці так і буває.

Пояснимо докладніше. Що таке адміністративно-господарські санкції? Це захід впливу на правопорушника у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу). Коли настає відповідальність? Коли суб'єкт господарювання не вжив усіх заходів, що залежать від нього, щоб уникнути правопорушення.

Отже, роботодавець, який не згоден із санкцією, повинен довести, що він зробив усі необхідне для працевлаштування інвалідів. Як показує судова практика, у цьому випадку спори про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені до Фонду вирішуються на користь роботодавця.

Як треба діяти, отримавши претензію Фонду? Рекомендуємо підготувати письмову відповідь, до якої додати документи, які підтверджують, що підприємством робилися всі можливі кроки для того, щоб уникнути порушення.

Які це можуть бути кроки? Закон № 875 не вимагає, щоб роботодавець самостійно займався пошуком інвалідів для працевлаштування на створені робочі місця. Проте ми рекомендуємо:

протягом звітного року належним чином інформувати центр зайнятості про наявність вільних місць на підприємстві, які могли б зайняти інваліди;

  • регулярно подавати звіти про наявність вакансій за формою № 3-ПН (постанова ВАСУ від 11.07.13 р., ЄДРСР, реєстр. № 32363658; постанова ВАСУ від 16.08.12 р., ЄДРСР, реєстр. № 25742935);
  • звертатися до Фонду з клопотанням про направлення йому кадрів,
  • розробити заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включити перелік таких заходів до колективного договору (за його наявності) або видати окремий внутрішній документ (наприклад – положення або наказ про заходи зі створення робочих місць для інва­лідів);
  • розміщувати оголошення про можливість працевлаштування інвалідів на вакантні місця в засобах масової інформації;
  • подавати Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою № 10-ПІ.

Якщо всі кроки було зроблено, а інваліди на створені для них робочі місця так і не були працевлаштовані, то це вже не провина роботодавця. А отже, немає підстав для застосування до нього фінансових санкцій за нестворення робочих місць для інвалідів. Саме на цій точці зору базуються судові рішення, прийняті на користь роботодавця (ухвала ВАСУ від 29.07.10 р., ЄДРСР, реєстр. № 10584705; постанова ВСУ від 02.04.13 р., ЄДРСР, реєстр. № 30604032; постанова ВСУ від 16.04.13 р., ЄДРСР, реєстр. № 31073076).

Що робити, якщо Фонд звернувся до суду з позовною заявою?

Спори з Фондом розглядаються адміністративними судами в порядку, передбаченому КАС. Розглянемо поетапно всю процедуру і підкажемо, що робити відповідачу-роботодавцеві на кожному з етапів.

Етап 1. Розгляд справи судом першої інстанції. Судом першої інстанції буде окружний адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача, тобто роботодавця.

Отже, Фонд подає до суду позовну заяву, складену згідно з вимогами ст. 106 КАС.

Протягом трьох днів із дня надходження позовної заяви суддя вирішує питання про відкриття провадження в адміністративній справі. Суддя може вирішити: відкрити позовне провадження, залишити позовну заяву без розгляду або відмовити у відкритті провадження у справі. Копія ухвали судді направляється особам, які беруть участь у справі (ст. 107 КАС).

Припустимо, роботодавець (відповідач) отримає копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі. У цій ухвалі йому буде запропоновано надати письмові заперечення проти позову. Ігнорувати цю пропозицію не варто. Від того, наскільки грамотно й обґрунтовано буде викладена ваша позиція (природно, із додаванням необхідних підтвердних документів), багато в чому залежить рішення суду.

У тексті заперечень слід зазначити:

  • найменування адміністративного суду, до якого вони подаються;
  • найменування сторін справи;
  • прізвище та ініціали судді, який розглядає справу, і номер справи.

Потім треба викласти суть заперечень, навести обставини, на яких базуються заперечення, дати посилання на докази. Також потрібно дати перелік матеріалів, що додаються.

У кінці консультації ми наводимо зразок таких заперечень. Використовуючи наш зразок, ви зможете скласти свої заперечення, виходячи з конкретних обставин справи.

Окружний адміністративний суд розглядає спір протягом місяця після відкриття провадження. Підсумком розгляду може бути повне або часткове задоволення позову або відмова в його задоволенні. Рішення суду першої інстанції набуває законної чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо така скарга не була подана.

Етап 2. Подання апеляції. Якщо рішення, винесене судом першої інстанції, не влаштовує роботодавця, треба починати його апеляційне оскарження. Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст. 186 КАС.

Апеляційна скарга подається через окружний адміністративний суд у 10-денний строк із дня оголошення ним оскаржуваної постанови або отримання копії постанови (у разі оголошення в суді тільки вступної та резолютивної частин рішення).

Не забудьте одночасно з поданням скарги до окружного адміністративного суду відправити копію скарги до суду апеляційної інстанції.

До скарги треба додати:

  • копії скарги та документів, що додаються до неї, за кількістю учасників справи;
  • платіжне доручення про сплату судового збору (розмір судового збору визначається за правилами ст. 4 Закону від 08.07.11 р. № 3674-VI і в цьому випадку становить 50 % ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви за цим спором).

Рішення апеляційного суду набуває чинності відразу після його прийняття або після закінчення 5 днів після направлення копії рішення учасникам (якщо розгляд провадився в письмовому провадженні, тобто без виклику сторін) (ст. 254 КАС).

Етап 3. У разі незгоди з рішенням апеляційного суду протягом 20 днів із дня його набуття чинності подається касаційна скарга до ВАСУ. На цьому етапі можна клопотати про припинення виконання рішення апеляційного суду (це допоможе уникнути стягнення санкцій у примусовому порядку до закінчення спору). Рішення ВАСУ набуває чинності з моменту його оголошення або після закінчення 5 днів після направлення копії рішення учасникам (якщо розгляд провадився у письмовому провадженні, тобто без виклику сторін) (ст. 254 КАС) та є остаточним.

Етап 4. Перегляд справи Верховним Судом України. Перегляд можливий тільки з виняткових обставин (ст. 237 КАС), а саме: якщо касаційна інстанція неоднаково застосувала одні й ті самі норми матеріального права, що призвело до винесення різних рішень за схожими правовідносинами, та/або якщо міжнародна судова інстанція, визнана Україною, установила факт порушення міжнародних зобов'язань при вирішенні справи.

За наявності таких підстав можна подати скаргу до ВСУ – протягом трьох місяців (але не пізніше одного року) з моменту їх виникнення (при оскарженні за підставою, пов'язаною з рішенням міжнародної судової установи, – протягом місяця з дня отримання інформації про таке рішення) можна подати скаргу до ВСУ. До скарги треба додати:

  • копії самої скарги та оскаржуваних судових рішень (за кількістю учасників у справі);
  • платіжне доручення про сплату судового збору.

Рішення ВСУ оскарженню не підлягає.

Припустимо, роботодавець отримав від Фонду соцзахисту інвалідів вимогу про сплату сум адміністративно-судових санкцій за нестворення робочих місць для інвалідів. У разі незгоди із цією вимогою питання можна вирішити із самим Фондом або довести необґрунтованість позову Фонду в ході його судового розгляду.

Судова практика за такими справами говорить про те, що суди виносять рішення на користь Фонду тільки в тих випадках, коли роботодавець відмовляв інвалідам у прийнятті на роботу, не подавав звітність про наявність робочих місць для інвалідів, не звертався до відділень Фонду з клопотанням про направлення до нього інвалідів для працевлаштування.

Протягом року не забувайте робити кроки, які наступного року дозволять вам уникнути санкцій за нестворення робочих місць для інвалідів.

Зразок.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

49005, м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Янгеля, 4

Позивач: Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лагуна»

Суддя: Іванов А. А.

Справа № 817/12/15

Заперечення проти адміністративного позову про стягнення сум адміністративно-господарських санкцій і пені в загальній сумі 27 528,34 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лагуна» (далі – ТОВ «Лагуна» або Відповідач), ознайомившись з адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – Позивач) про стягнення сум адміністративно-господарських санкцій і пені в загальній сумі 27 528,34 грн., із позовними вимогами не згодне за такими підставами.

В адміністративному позові Позивач посилається на те, що ТОВ «Лагуна» не виконано норматив із працевлаштування інвалідів у 2014 році, чим порушено вимоги ст. 19 та 20 Закону України від 21.03.91 р. № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі – Закон № 875), і в строк до 15.04.15 р. самостійно не сплачено суми адміністративно-господарських санкцій за те, що робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, не зайняті інвалідами, у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві на загальну суму 27 528,34 грн., уключаючи пеню в розмірі 62,52 грн.

Згідно з поданим ТОВ «Лагуна» 29.01.15 р. звітом за формою № 10-ПІ «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ «Лагуна» за 2014 рік становить 278 працівників; кількість штатних працівників – інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону № 875, становить 11 чоловік, фактично в ТОВ «Лагуна» в 2014 році працювало 8 інвалідів.

Відповідно до статті 18 Закону № 875 права інвалідів на працевлаштування й отримання оплачуваної роботи, зокрема з умовою про виконання роботи вдома, реалізується шляхом їх безпосереднього звернення на підприємства, до установ, організацій або до державної служби зайнятості. Державна служба зайнятості здійснює пошук відповідної роботи згідно з рекомендацією МСЕК, кваліфікацією, що є в інваліда, та знаннями (ст. 181 Закону № 875).

Відповідачем вимоги Закону № 875-XII виконано в повному обсязі:

у колективному договорі зафіксовано перелік робочих місць, на яких може використовуватися праця інвалідів (додаток 1 до заперечень);

протягом 2014 року Відповідач регулярно інформував державну службу зайнятості про наявні вільні робочі місця й вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів, що підтверджується щомісячними звітами про наявність вакансій форми № 3-ПН, які подаються в період із лютого по грудень 2014 року (додаток 2 до заперечень);

розміщував інформацію про наявність вакансій у газеті «Місто» (номери з рекламними оголошеннями № 24, № 45, № 61, № 89 за 2014 рік додаються, додаток 3 до заперечень).

Незважаючи на вжиті Відповідачем заходи, інваліди до ТОВ «Лагуна» для працевлаштування державною службою зайнятості не направлялися і самостійно не зверталися. Позивачем не подано документальних підтверджень фактів відмови Відповідачем у працевлаштуванні направлених на роботу інвалідів.

Виходячи з норм Закону № 875 обов’язок роботодавців створити робочі місця для інвалідів не супроводжується обов’язком їх працевлаштувати. Зазначений Закон покладає на підприємство обов’язок створити (пристосувати) належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів і повідомити про це органи, перелічені в ч. 1 ст. 18 Закону, а ті, у свою чергу, зобов’язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини другої ст. 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, якщо не доведуть, що ними вжиті всі належні заходи для недопущення господарського порушення.

ТОВ «Лагуна» були вжиті всі необхідні заходи для виконання нормативу робочих місць із праце-влаштування інвалідів, проте протягом 2014 року Товариство фактично не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів з незалежних від нього причин: через відсутність інвалідів, які потребують роботи у Відповідача, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Оскільки Відповідачем не порушено норм чинного законодавства, застосування до нього адміністративно-господарських санкцій і пені є безпідставним. Таким чином, уважаємо позовні вимоги Позивача необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. 2, ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 11, ч. 3 ст. 49, ст. 158, ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 218 Господарського кодексу України, ст. 18–20 Закону України від 21.03.91 р. № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»

ПРОСИМО суд:

1. Долучити письмові заперечення ТОВ «Лагуна» (із додатками) до матеріалів справи № 817/12/15.

2. Відмовити в задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені в загальній сумі 27 528,34 грн.

Додатки:

1. Виписка з колективного договору (2 стор.).

2. Копії звітів до служби зайнятості форми № 3-ПН (12 стор.).

3. Газета «Місто» за 2014 рік № 33, № 78, № 111.

Директор ТОВ «Лагуна» (підпис) В. Б. Терехов

20.04.15 р.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали

Оскаржуємо санкції, застосовані Фондом соцзахисту інвалідів