Чи стосується вас мораторій на проведення податкових перевірок: відповідаємо на запитання

Чим цінна ця стаття: ви дізнаєтеся про те, у яких випадках діє мораторій, які передбачено винятки та які можуть бути нюанси застосування мораторію на практиці.

Від чого допоможе захиститися: від незаконного проведення податкової перевірки, а значить, і від санкцій, які можуть застосувати до платника податків за результатами такої перевірки.

На найближчі два роки законодавці запровадили мораторій на проведення податкових перевірок Законом від 28.12.14 р. № 71-VIII (далі – Закон № 71). Щоправда, заборона стосується не всіх суб'єктів господарювання: є ціла низка винятків. Сьогодні ми розглянемо, як діє заборона на практиці, а також відповімо на запитання із ці-єї теми, які найчастіше виникають.

Загальні положення

Якою саме нормою встановлено мора­торій?

Заборону на проведення податкових перевірок установлено п. 3 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 71.

На який період установлено мораторій?

На 2015 і 2016 роки.

На кого поширюється мораторій?

Мораторій поширюється на суб'єктів господарювання, у яких дохід за попередній календарний рік становив менше 20 млн грн. Але й цих платників податків податкові органи мають право перевіряти в таких випадках:

• за дозволом КМУ;
• за заявою самого суб'єкта господарювання (наприклад, у разі його ліквідації);
• за рішенням суду;
• відповідно до вимог Кримінально-процесу­ального кодексу.

На кого не поширюється мораторій?

Мораторій не поширюється на перевірки, що стосуються:

• суб'єктів господарювання, які ввозять на митну територію України та/або проводять та/або реалізують підакцизні товари;
• дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій;
• повнота нарахування і сплати ПДФО і ЄСВ;
• відшкодування ПДВ. Зазначимо, що документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування ПДВ, заявлених у звітних періодах після 1 липня 2015 року, не проводитимуться (п. 37 під-розд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу, далі – ПК). Із цієї дати буде припинено дію пп. 78.1.8, абзацу четвертого 82.4, п. 200.11 ПК, а також дія п. 200.14 ПК у частині проведення позапланових виїзних документальних перевірок.

Крім того, із 1 липня 2015 року мораторій не поширюватиметься на перевірки єдинників другої та третьої груп (фізособи-підприємці) з питань застосування РРО. Виняток зроблено для тих єдинників, хто провадить діяльність на ринках, займається продажем товарів у дрібнороздрібній торговій мережі через засоби пересувної торгівлі.

Проте є інше звільнення, установлене п. 28 підрозд. 10 розд. ХХ ПК для єдинників другої та третьої груп (фізособи-підприємці), які в період із 1 січня по 30 червня 2015 року почали застосовувати у своїй госпдіяльності зареєстровані, опломбовані в установленому порядку і переведені у фіскальний режим РРО. Вони звільняються від проведення податкових перевірок із питань РРО з дати початку застосування РРО і до 1 січня 2017 року.

Так, щоб підприємців-єдинників не перевіряли з питань застосування РРО в період дії морато-рію, їм потрібно встигнути до кінця червня установити, зареєструвати в податковому органі й почати застосовувати у своїй діяльності РРО.

На перевірки яких контролюючих органів розповсюджується дія мораторію?

Мораторій, установлений Законом № 71, діє стосовно перевірок, які здійснюються податковими органами. Адже Закон № 71 вніс зміни до ПК та інших законів із метою проведення податкової реформи, що випливає із самої назви закону. А стосовно перевірок, які проводяться іншими контролюючими органами, діє мораторій на період січень – червень 2015 року, установлений Законом від 28.12.14 р. № 76-VIII (п. 8 розд. III). Протягом цього періоду всі інші контролюючі органи (крім органів ДФС і Держфінінспекції) можуть перевіряти суб'єктів господарювання лише з дозволу КМУ або за заявою самого суб'єкта господарювання.

Відповіді на запитання

Мораторій стосується лише тих СГ, у яких обсяг доходу не перевищує 20 млн грн. Виходячи з яких даних підприємство має розрахувати цей дохід? Чи треба із суми цього доходу виключати непрямі податки (ПДВ, акцизний податок)?

У Законі № 71 йдеться про обсяг доходу за попередній календарний рік. І оскільки стосується ця вимога податкових перевірок, то при визначенні обсягу доходу слід керуватися нормами ПК, а дані про дохід суб'єкта господарювання слід брати з його податкової звітності. Причому для мораторію в 2015 році потрібно брати дані звітності за 2014 рік, у 2016 році – за 2015 рік. Форма звітності, залежно від категорії платника податків, у кожного своя, а саме:

• для підприємств – платників податку на прибуток – це декларація з податку на прибуток (див. лист ДФС від 28.01.15 р. № 2463/7/99-99-22-02-04-17), а правила визначення обсягу доходу наведено у ст. 134 ПК;
• єдинників (юросіб і фізосіб) – зі звітності з єдиного податку (це податкова декларація платника єдиного податку – юридичної особи; податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця), а правила визначення доходу наведено у ст. 292–292¹ ПК;
• підприємців на загальній системі оподаткування – декларації про майновий стан і доходи, правила визначення доходу для цих підприємців наведено у ст. 177 ПК.

Що стосується суми непрямих податків (це ПДВ та акцизний податок), то Закон № 71 прямо про них не згадує. Проте за загальним правилом у податковій звітності відображається сума оподатковуваного доходу без суми непрямих податків. А для визначення розміру доходу слід використовувати дані, зазначені в податковій звітності, тобто без суми непрямих податків.

Чи поширюється мораторій на перевірки новостворених у 2015 році СГ: адже ще не відомий їхній річний обсяг доходу?

На жаль, у Законі № 71 нічого не сказано із цього приводу. Проте, на нашу думку, мораторій має поширюватися на новостворених СГ. Адже в них обсяг річного доходу ще не задекларовано, а отже, немає підстав стверджувати, що він перевищує 20 млн грн.

Підприємство має обороти до 20 млн грн., займається оптовою торгівлею підакцизними товарами (тобто перепродає куплені на території України підакцизні товари, у тому числі за посередницькими договорами, уроздріб цими товарами не торгує), при цьому не є платником акцизного податку. Чи поширюється мораторій на перевірки такого підприємства?

Ні, не поширюється. Пояснимо чому. Як ми відзначили на початку консультації, мораторій не поширюється на суб'єктів господарювання, які реалізують підакцизні товари. Реалізацією підакцизних товарів (продукції) згідно з пп. 14.1.212 ПК уважаються будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) за договорами купівлі-продажу, міни, постачання та іншими господарськими й цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) чи без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатне відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, а також роздрібна торгівля підакцизни-ми товарами.

Як бачимо, це поняття охоплює не лише роздрібну реалізацію підакцизних товарів, але й оптову торгівлю та посередницькі операції з підакцизними товарами. Згідно із правилами, установленими ст. 212 ПК, платниками акцизного податку є не всі СГ, які мають справу з підакцизними товарами. Проте в цьому випадку це не відіграє жодної ролі – у Законі № 71 не йдеться про акцизний податок, мораторій не поширюється на будь-які випадки реалізації підакцизних товарів (незалежно від того, є СГ платником акцизного податку чи ні).

Підприємство, яке має обсяг доходу за минулий рік менше 20 млн грн., провадить ліцензійований вид діяльності. Чи мають право податкові органи зараз провести на цьому підприємстві комплексну планову перевірку?

Перевірка може бути проведена з питань дотримання норм ліцензійного законодавства. Роз'яснення ДФС із цього питання наведено в листі від 25.02.15 р. № 6296/7/99-99-22-07-03-17. Проте якщо ви здійснюєте операції з підакцизними товарами, то в податкового органу будуть усі підстави перевірити у вас не лише наявність ліцензії.

Чи поширюється мораторій на перевірки РРО, зокрема на проведення контрольних закупівель?

Так, поширюється, але з урахуванням обмежень, про які ми говорили в першій частині консультації. Адже в Законі № 71 йдеться про всі види перевірок, у тому числі й про фактичні перевірки, під час яких на практиці найчастіше перевіряють застосування РРО. Контрольна розрахункова операція (так звана контрольна закупівля) може проводитися перед початком фактичної перевірки (п. 80.4 ПК). А раз фактичні перевірки під забороною, то й контрольні розрахункові операції не мають проводитися.

Проте не варто забувати про винятки. Скажімо, якщо обсяг вашого доходу за рік – понад 20 млн грн. або ж ви займаєтеся реалізацією підакцизних товарів, то проведення у вас фактичної перевірки та контрольної закупівлі буде цілком правомірним.

Чи мають право податкові органи цього року направляти запити про надання інформації тим платникам податків, на яких поширюється мораторій?

Так, мають право. Адже запроваджений Законом № 71 мораторій стосується проведення податкових перевірок і не стосується інших функцій податкової служби (зокрема, збирання й отримання податкової інформації – не під забороною). Слід розуміти, що направлення запиту про надання податкової інформації та проведення перевірки – це дві різні дії, вони регламентуються різними нормами ПК (гл. 7 і 8 розд. II ПК відповідно). Тому направлення такого запиту платнику податків, захищеному мораторієм від перевірок, є абсолютно правомірним.

Як слід діяти підприємству, якщо за всіма критеріями на нього поширюється мораторій, установлений Законом № 71, а на порозі – перевіряючі з податкової?

У цьому випадку підприємство має право не допустити контролерів до перевірки. Але перш ніж це зробити, рекомендуємо вам уважно вивчити направлення на перевірку: там має бути зазначено, зокрема, вид перевірки, її мету та підстави (п. 81.1 ПК). Тоді ви зможете зрозуміти, із чим саме до вас завітали перевіряючі. Крім того, загляньте ще раз до норм законодавства, які регламентують мораторій (п. 3 розд. II Закону № 71). Можливо, у вашому випадку діє виняток із правил (через вид діяльності чи якісь обставини).

Не забувайте, що незаконне недопущення до проведення перевірки може обернутися для підприємства серйозними неприємностями у вигляді адміністративного арешту активів на підставі пп. 94.2.3 ПК. А посадових осіб підприємства може бути притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 188²³ КУпАП за перешкоджання посадовим особам органів ДФС у проведенні перевірок (штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ).

Завдяки мораторію податкові органи цього та наступного року не зможуть проводити перевірки в багатьох суб'єктів господарювання. Проте є винятки із правил. Тому якщо до вас прийшли з перевіркою із податкової, не поспішайте давати візитерам від воріт поворот. Спочатку переконайтеся в тому, що ви точно під захистом мораторію.