Адмінарешт майна: що треба знати платнику податків

Чим цінна ця стаття: ви дізнаєтеся, у яких випадках податкова інспекція може накласти адмінарешт на майно платника податків, які існують види адмінарешту, який строк їх дії.

Від чого допоможе захиститися: від необґрунтованого обмеження в розпорядженні власним майном через механізм накладення на нього адмінарешту.

Податковий кодекс (далі – ПК) передбачає право податкової інспекції застосувати стосовно платника податків адміністративний арешт майна. І податкова інспекція досить часто лякає платника податків цією санкцією (не завжди обґрунтовано). Щоб ви знали, у яких саме випадках адміністративний арешт може бути застосовано, а в яких – ні, ми розповімо детально про цю процедуру (підстави, строки, вид ад-мінарешту тощо).

Що таке адмінарешт, які бувають види адмінарешту

Адміністративний арешт майна – це винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, який полягає в забороні платнику податків розпоряджатися і користуватися власним майном, на яке накладено арешт (п. 94.1, 94.3 ПК).

Адмінарешт може бути (п. 94.5 ПК):

• повним, коли платнику податків заборонено розпоряджатися (наприклад, продавати або здавати в оренду) чи користуватися (наприклад, для ведення госпдіяльності) власним майном. Виникає запитання: хто відповідатиме, якщо за час адмінарешту майно втратить свої функціо-нальні або споживчі якості? Ризик покладено на податкову інспекцію, яка прийняла рішення про застосування адмінарешту. Це означає, що якщо в результаті адмінарешту і пов'язаних з ним заборон стане неможливим використовувати майно за цільовим призначенням, платник податків зможе отримати компенсацію його вартості від держави. На практиці повний адмінарешт найчастіше застосовується щодо нерухомого або рухомого майна чи іншого майна, строк придатності якого не обмежено;
• умовним, коли платник податків може користуватися власним майном, на яке накладено адмінарешт, але відчужувати його (продавати майно або поставляти товар) може тільки після отримання дозволу начальника податкової інспекції (чи його заступника). Умовний арешт найчастіше застосовують до товарів, що швидко псуються, або товарів з обмеженим строком придатності.

За яких обставинможуть застосувати адмінарешт

Перелік підстав для адмінарешту майна платника податків є вичерпним. Цей перелік наведено:

• у п. 94.2 ПК (сім підпунктів);
• у п. 3.1 Порядку, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.13 р. № 568 (далі – Порядок № 568). Тут у переліку 8 пунктів, але підстави названо ті самі, що в ПК.

Для зручності наведемо тут усі законні підстави для накладення адмінарешту на майно платника податків – як суб'єкта господарювання, так і звичайної фізособи:

1. Якщо підприємство або підприємець:

• порушує правила відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі;
• відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або не допускає до проведення такої перевірки посадових осіб податкової інспекції. Нагадаємо, що підстави для призначення документальних перевірок платника податків передбачено п. 77.1 (для планових перевірок) і п. 78.1 (для позапланових перевірок) ПК;
• не має дозволу (ліцензії) на провадження господарської діяльності, а також не має РРО, зареєстрованого належним чином (крім випадків, визначених законодавством);
• відмовляється від проведення перевірки стану схоронності майна, яке перебуває в податковій заставі;
• не допускає податкового керуючого до складання акта опису майна, що передається в податкову заставу;відмовляється від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, засобів;не надає для перевірки документи, їх копії (за їх наявності).

2. Якщо фізособа:

• має податковий борг і виїжджає за кордон;
• не має реєстрації як платник податків в органі ДФС, якщо така реєстрація обов'язкова згідно з ПК;переводить майно за межі України, приховує або передає іншим особам майно після отримання податкового повідомлення-рішення чи за наявності податкового боргу.

На яке майно можуть накласти адмінарешт

Адмінарешт може бути накладено (п. 94.4 ПК):

• на все майно (рухоме та нерухоме, сировина, матеріали, товари, кошти) платника податків – підприємства;
• на все майно, що належить підприємцеві або простій фізособі, за винятком майна, на яке не може бути звернено стягнення. Перелік такого майна наведено в додатку до Закону від 21.04.99 р. № 606-XIV.

Хто приймає рішенняпро адмінарешт

Рішення про застосування арешту платника податків приймається (п. 94.4, 94.10 ПК; п. 2.3, 4.1, 4.2 Порядку № 568):

• щодо майна – податковою інспекцією;
• щодо коштів на рахунках у банку – адміністративним судом.

Який порядок накладення адмінарешту на майно

Прийняття рішення

Рішення про накладення арешту на майно платника податків приймає начальник податкової інспекції (або його заступник) за основним місцем обліку платника податків або за зареєстрованим місцем проживання фізособи.

У рішенні буде сказано про тимчасову заборону платнику податків на операції з відчуження майна (не можна укладати правочини з передачею права власності на майно, наприклад продавати нерухомість або автотранспорт, поставляти товар).

Таке рішення вручається під розписку посадовим особам підприємства чи підприємцю або направляється рекомендованим листом із повідомленням про вручення на податкову адресу:

• платнику податків;
• іншим особам, які використовують майно, що належить цьому платнику податків (наприклад, орендареві або комісіонеру).

Нагадаємо, що згідно зі ст. 45 ПК податковою адресою є:

• для підприємства – місцезнаходження, зазначене в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР).
• для підприємця – зареєстроване місце проживання, за яким він перебуває на обліку в податковій інспекції;
• для простої фізособи – зареєстроване місце проживання (місце прописки).

Строк дії адмінарешту

Строк адмінарешту становить 96 годин із дати прийняття такого рішення (без урахування вихідних і святкових днів) (п. 4.2 Порядку № 568). Наприклад, рішення про застосування адмін-арешту прийнято начальником податкової інспекції 05.01.15 р. (понеділок) о 15.00. Значить, 96-годинний строк дії арешту протриває з 15.00 05.01.15 р. до 15.00 12.01.15 р. без урахування часу:

• з 00.00 до 24.00 07.01.15 р. (святковий день – Різдво);
• з 00.00 10.01.15 р. по 24.00 11.01.15 р. (вихідні дні – субота і неділя).

Перевірка судом

Рішення начальника (заступника начальника) податкової інспекції про застосування адмінарешту підлягає обов'язковій перевірці судом протягом 96 годин.

Зокрема, протягом 24 годин із моменту прийняття рішення про застосування адмінарешту податкова інспекція зобов'язана звернутися до адміністративного суду за місцезнаходженням (податковою адресою) платника податків із поданням про підтвердження обґрунтованості застосування адмінарешту майна платника податків. Наприклад, якщо адмінарешт застосовано 05.01.15 р. (понеділок) о 15.00, то звернутися до суду з поданням податкова інспекція зобов'язана не пізніше 15.00 06.01.15 р.

Адміністративний окружний суд розглядає подання податкової інспекції за скороченою процедурою, передбаченою ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС). Тобто суд зобов'язаний прийняти рішення за таким поданням протягом 96 годин із дати застосування адмінарешту майна платника податків. Наприклад, податкова інспекція звернулася до окружного адміністративного суду з поданням о 12.00 06.01.15 р. Значить, рішення за таким зверненням має бути прийнято судом протягом трьох днів, тобто до 12.00 09.01.15 р., а не до закінчення строку дії арешту – до 12.00 12.01.15 р.

Окружний адміністративний суд повинен розглядати подання податкової інспекції за участю податкової інспекції та платника податків. З урахуванням стислих строків, установлених КАС для розгляду подання, суд сповіщає платника податків про дату розгляду подання, як правило, телефонограмою або факсом за номером телефону, зазначеним у поданні податкової інспекції (ч. 1 ст. 33 КАС). А податкова інспекція в поданні зазначить номер телефону платника податків, який є в базі даних податкової інспекції.

Якщо подання про підтвердження обґрунтованості застосування адмінарешту не відповідає вимогам, установленим ч. 3 ст. 1833 КАС, адміністративний суд може повернути податковій інспекції подання для усунення недоліків. Але сповіщати платника податків про повернення подання суд не зобов'язаний.

Важливий момент! Після усунення недоліків податкова інспекція має право повторно звернутися з поданням, але не пізніше 48 годин із дати застосування адмінарешту. А якщо податкова інспекція не встигає усунути недоліки (що не рідкість через стислі строки) первісного подання, то адміністративний арешт припиняється після закінчення встановленого строку його дії. Тобто через 96 годин після його застосування (без святкових і вихідних днів).

Як діяти платнику податків, який отримав рішенняпро адмінарешт майна

Отже, платник податків дізнався про застосування податковою інспекцією адмінарешту його майна. Радимо не пускати справу на самоплив, а самостійно отримати в окружному адміністративному суді таку інформацію:

• чи подавалося податковою інспекцією подання про підтвердження обґрунтованості застосованого адмінарешту;
• якщо таке подання подано, то прийнято це подання до розгляду чи ні;
• якщо подання прийнято, на яку дату призначено його розгляд.

Отримати цю інформацію платник податків може або з'явившись до адміністративного суду, або телефоном. Адресу та телефон суду можна дізнатися на офіційному веб-сайті http://www.court.gov.ua.

Якщо подання податкової інспекції прийнято до розгляду, то потрібно брати участь у судовому засіданні під час його розгляду. Адже в цьому випадку платник податків, який уважає застосування адмінарешту необґгрунтованим, зможе захистити свої права, довівши свою правоту і необґгрунтованість дій податкової інспекції.