Позивач – підприємець; відповідач – орган ДПС.
З 19.06.19 р. по 03.07.19 р. органом ДФС була проведена документальна планова виїзна перевірка підприємця на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.17 р. по 31.12.18 р., дотримання законодавства про працю, правильність нарахування, обчислення і сплати ЄСВ, виконання вимог валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки був складений акт від 17.07.19 р. На підставі акта орган ДФС виніс 4 податкових повідомлення-рішення (далі – ППР), 2 рішення про застосування фінансових санкцій і 2 вимоги про погашення боргу з ЄСВ. Зокрема, орган ДФС виніс ППР, яким нараховано штраф згідно з п. 117.1 Податкового кодексу (далі – ПК) у розмірі 170 грн. Підприємця оштрафували за те, що він не подав повідомлення за формою № 20-ОПП з інформацією про використання у своїй господарській діяльності об'єктів оподаткування (транспортних засобів, складу). Підприємець не погодився з вищезгаданими рішеннями органу ДФС і звернувся до суду. Рішенням суду першої інстанції в задоволенні вимог позивача було відмовлено. Тоді він звернувся зі скаргою до апеляційного суду.
Позивач (підприємець). Просить скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Відповідач (орган ДПС). Уважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і просить залишити його без змін.
Апеляційний суд не задовольнив скаргу позивача. Рішення суду першої інстанції суд залишив без змін (Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду України від 20.02.20 р., ЄДРСР, реєстр. № 87799094).
- Згідно з п. 63.3 ПК з метою податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юросіб, відокремлених підрозділів юросіб, місцем проживання (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого і нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
- Відповідно до п. 22.1 ПК об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг), а також інші об'єкти, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового боргу.
- Згідно з п. 8.1, 8.4 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.11 р. № 1588, платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування й об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, як того вимагає названий Порядок.
- Повідомлення за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення або відкриття об'єктів оподаткування до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У цій справі позивач не повідомив своєчасно контролюючий орган за своїм основним місцем обліку про об'єкти оподаткування, що є у нього.
- Згідно з п. 117.1 ПК за неподання у строки та у випадках, передбачених ПК, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження або внесення інших змін до облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік або внесення змін, подання інформації з помилками або в неповному обсязі, неподання відомостей про осіб, відповідальних за ведення бухобліку та/або складання податкової звітності, згідно з вимогами ПК, на самозайнятих осіб накладається штраф у розмірі 170 грн [з 23.05.20 р. штрафи, установлені п. 117.1 ПК, збільшено вдвічі, докладніше див. «Відповідальність за неподання форми № 20-ОПП». – Ред.]
- Виходячи з вищезгаданого судом установлено, що відповідачем правомірно прийнято ППР, яким нараховано штраф у розмірі 170 грн за порушення позивачем вимоги п. 117.1 ПК.
Якщо платник податків не подав повідомлення за формою № 20-ОПП про декілька об'єктів, контролюючий орган накладає один штраф за всі незазначені об'єкти, а не за кожний із них