ППР винесене незаконно

Результати податкових перевірок та відображення їх в обліку

Сторони спору

Позивач – ТОВ, відповідач – орган ДФС

Обставини справи

Органом ДФС була проведена камеральна перевірка ПДВ-звітності ТОВ за липень 2016 року. За результатами перевірки складено акт від 14.12.16 р., у якому зафіксовано, що платник податків порушив строк сплати грошового зобов'язання з ПДВ, установлений у п. 54.3 та 57.1 Податкового кодексу (далі – ПК). У зв'язку з такими порушеннями орган ДФС виніс два податкових повідомлення-рішення (далі – ППР), згідно з яким на ТОВ був накладений штраф на загальну суму 13 595,04 грн. З рішенням податкової ТОВ не погодилося і звернулося до суду з вимогою скасувати ППР. Суд першої та апеляційної інстанції задовольнив вимоги позивача. Тоді орган ДФС звернувся із касаційною скаргою до ВСУ.

Позиції сторін

Відповідач (орган ДФС). Предметом камеральної перевірки серед іншого є своєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов'язання виключно на підставі даних, які зберігаються (обробляються) у відповідних інформаційних базах. Тому спірні ППР, винесені за результатами камеральної перевірки, були винесені законно.

На чиєму боці суд

Суд (Постанова ВСУ від 11.12.18 р., ЄДРСР, реєстр. № 78626413) не задовольнив вимоги органу ДФС, залишивши в силі рішення суду першої та апеляційної інстанції. Суд визнав, що ППР було винесене незаконно.

Аргументи суду

1. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків і даних системи електронного адміністрування (далі – СЕА) ПДВ (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриваються рахунки платників у СЕА ПДВ, даних ЄРПН і даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних і даних СЕА реалізації пального (пп. 75.1.1 ПК).

2. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків і його присутність під час камеральної перевірки не обов'язкова (ст. 76 ПК).

3. Мета камеральної перевірки – виявити в поданій звітності, в інших даних СЕА, зокрема в ЄРПН, арифметичні та/або методологічні помилки або інші відомості, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про порушення строків, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, за що відповідальність передбачена ст. 120, 120¹, 120² ПК.

4. З 01.01.17 р. пп. 75.1.1 ПК доповнено абзацом другим згідно із Законом від 21.12.16 р. № 1797-VIII такого змісту: «Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації ПН або РК до ПН у ЄРПН, акцизних накладних та/або РК до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у ПН та/або своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, які зберігаються (обробляються) у відповідних інформаційних базах».

5. Підставою для застосування до позивача штрафних санкцій зі спірних ППР служили висновки відповідача про те, що податкове зобов'язання з ПДВ погашене позивачем з порушенням строків, установлених для сплати грошових зобов'язань із цього податку. Проте в грудні 2016 року, коли проводилася камеральна перевірка ТОВ, в органу ДФС ще не було повноважень досліджувати своєчасність сплати платником податків податкових зобов'язань у рамках цієї перевірки. Таким чином, відповідач вийшов за межі предмета камеральної перевірки і прийняв протиправні ППР про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату таких зобов'язань.

Висновок

До 01.01.17 р. дослідження своєчасності сплати платником податків податкових зобов'язань не могло бути предметом камеральної перевірки. Тому до цієї дати у ДФС були відсутні повноваження штрафувати платників податків за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань за результатами камеральної перевірки