Нарахування ЗЕД-пені призупиняється із дня направлення поштою позову до МКАС при ТПП України

Топ-добірка судових рішень для захисту від штрафів

Суть спору

Публічне акціонерне товариство (далі – ПАТ) звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (далі – ППР), згідно з яким йому нарахована пеня за порушення строків надходження резидентові валютної виручки, адже ПАТ своєчасно звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі – МКАС, ТПП) із позовом про стягнення з нерезидента заборгованості за експортним контрактом, тому нарахування пені повинне бути призупинене. Суд першої інстанції в задоволенні позову ПАТ відмовив. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов ПАТ. Із цим рішенням податкова не погодилася та подала касаційну скаргу до Верховного Суду.

Висновки суду

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу податкової. У частині встановлення дати, з якої призупиняється нарахування пені, Верховний Суд дійшов висновку, що день направлення кур’єрською поштою позовів до МКАС при ТПП є днем, з якого призупиняється нарахування пені за порушення строків надходження резидентові валютної виручки. Однак навіть з урахуванням цієї дати ПАТ порушило граничні строки розрахунків за експортним контрактом, у зв’язку із чим нарахування контролюючими органами пені визнане обґрунтованим (Постанова Верховного Суду від 04.02.20 р., ЄДРСР, реєстр. № 87559845).

Коментар

Згідно із ч. 1, 2 ст. 4 Закону від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (далі - Закон № 185) порушення резидентами строків, установлених ст. 1 і 2 цього Закону, спричиняє стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неотриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в інвалюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. У випадку прийняття судом, МКАС або Морською арбітражною комісією при ТПП позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортним контрактом, строки, установлені ст. 1 і 2 Закону № 185, призупиняються, і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Згідно з пп. «б» п. 5.1 розд. IV Регламенту МКАС при ТПП, затвердженого рішенням Президії ТПП від 25.08.94 р., провадження у справі порушується поданням належним чином оформленої позовної заяви до МКАС. Днем подання позову вважається день його вручення МКАС, а при відправленні поштою – дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення.

На основі системного аналізу зазначених правових норм Верховний Суд дійшов висновку, що дата звернення резидента з позовом до МКАС про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом. Унаслідок цього нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків в інвалюті, установлених ст. 1, 2 Закону № 185, призупиняється та пеня за їх порушення не сплачується.

Отже, день направлення кур’єрською поштою позовів до МКАС при ТПП є днем, з якого призупиняється нарахування пені за порушення строків надходження резидентові інвалютної виручки.

Верховний Суд не погодився з висновком суду першої інстанції, що датою звернення до суду позивача про стягнення заборгованості з боржників-нерезидентів є дата винесення компетентним судом постанови про прийняття уточнених позовних вимог. Уточнення позову, що мало місце, було по суті фактичним збільшенням або зменшенням первинно заявлених позовних вимог, об’єднаних одним провадженням, відкритим під час первинного подання позову, і є правом позивача, яким він може або скористатися, або не скористатися. Суд також має право залежно від викладених у відповідній заяві обставин прийняти таке уточнення або відмовити в його прийнятті.