Коли штрафи за неведення обліку товарніх запасів підлягають скасуванню

РРО: нові правила застосування

Сторони спору

Позивач – ТОВ, відповідач – орган ДПС.

Обставини справи

Орган ДПС планував провести фактичну перевірку магазину, що належить ТОВ. Перед початком перевірки податківці пред’явили направлення на перевірку, які були оформлені з порушеннями (не зазначено найменування та реквізити об’єкта перевірки, підстави для проведення перевірки). ТОВ не допустило їх до перевірки, але, незважаючи на це, представники органів ГПС все одно провели перевірили магазин та склали акт. У ньому було зафіксовано, що позивач не подав для перевірки супровідні облікові документи, свідоцтва про якість, ТТН, і в підсумку зроблено висновок, що позивач не веде облік товарних запасів за місцем їх реалізації, чим порушує вимоги п. 3 ст. 12 Закону від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265). На підставі цього акта до ТОВ були застосовані штрафні санкції, передбачені ст. 20 Закону № 265.

ТОВ оскаржило рішення органу ДПС про застосування штрафу до адміністративного суду. Суд першої інстанції задовольнив позов, а суд апеляційної інстанції залишив це рішення діючим. Орган ДПС оскаржив судові рішення в касаційному порядку.

Позиції сторін

Позивач. Просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Відповідач. Просить скасувати винесені судові рішення й відмовити в задоволенні позову.

На чиєму боці суд

Суд був на боці позивача (ТОВ) (постанова ВСУ від 13.02.20 р., ЄДРСР, реєстр. № 87601746), відмовив у задоволенні касаційної скарги й залишив без зміни винесені судові рішення.

Аргументи суду

1. Згідно з п. 81.1 ПК посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної та фактичної перевірки за наявності підстав, визначених ПК, і за умови пред’явлення направлення на перевірку; копії наказу про проведення перевірки; службових посвідчень осіб, зазначених у направленні на перевірку.
2. Непред’явлення платникові податків (його посадовим (службовим) особам, уповноваженому представникові або особам, які фактично здійснюють розрахункові операції) цих документів або пред’явлення зазначених документів, оформлених із порушенням вимог, установлених п. 81.1 ПК, є підставою для недопуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
3. Судами попередніх інстанцій установлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що направлення представників органу ДПС оформлені з порушенням ст. 81 ПК, оскільки в них не зазначено об’єкт, який перевірявся, підставу для перевірки, а також посада особи, яка буде проводити перевірку.
4. Судами попередніх інстанцій вивчено облікові документи на товар, а матеріали справи містять їхні копії. Подані позивачем документи спростовують твердження відповідача про порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону № 265.

Висновок

У розглянутій ситуації штраф до суб’єкта господарювання був застосований неправомірно, тому що перевіряючих не допустили до перевірки із цілком законних підстав, тому й документи на товар їм ніхто не пред’являв. Але це зовсім не означає, що підприємство не вело обліку товару, реалізованого в магазині. Це ще раз підтверджує, наскільки уважним потрібно бути при допуску контролюючих органів до здійснення перевірки.