Коли акт податкової перевірки є недійсним

Сторони спору

Позивач – ТОВ, відповідач – орган ДПС.

Обставини справи

У ході позапланової податкової перевірки ТОВ були виявлені порушення податкового законодавства з ПДВ. На підставі акта перевірки складено податкові повідомлення-рішення (далі – ППР), згідно з якими ТОВ має сплатити донараховану суму ПДВ і значні штрафи. Перевірку (згідно з наказом і напрямом на перевірку) проводили дві посадові особи органу ДПС: заст. начальника відділу позапланових перевірок і головний державний ревізор-інспектор цього відділу. Проте акт перевірки був підписаний тільки заступником начальника відділу, а навпроти П. І. Б. головного ревізора-інспектора була проставлена позначка «відпустка». Позивач оскаржив направлені йому ППР в адміністративному суді. Суд першої інстанції скасував прийняті ППР, цю позицію підтримав суд апеляційної інстанції. Аргументи судів: акт перевірки, на якому немає підпису посадової особи, яка проводила перевірку, є неприпустимим доказом. Тому прийняті на його підставі ППР підлягають скасуванню. Тоді відповідач подав касацію до ВСУ.

Позиції сторін

Позивач. Просить скасувати рішення суду попередніх інстанцій і відмовити в задоволенні позову.

Відповідач. Просить відмовити в задоволенні касації.

На чиєму боці суд

Суд був на боці позивача (ТОВ), відмовивши органу ДПС у задоволенні касаційної скарги і залишивши в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій (Постанова ВСУ від 03.12.19 р., ЕГРСР, рег. № 86103091).

Аргументи суду

1. Згідно зі ст. 86 Податкового кодексу (далі – ПК) результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформляються актом (якщо виявлено порушення) або довідкою (якщо порушення не виявлено), які підписуються посадовими особами контролюючого органу і платника податків.
2. Пунктом 2 розд. І Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.15 р. № 727 (далі – Порядок № 727) визначено, що акт документальної перевірки – це службовий документ, який підтверджує факт проведення такої перевірки, фіксує її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. Згідно з п. 1 та 2 розд. ІІ Порядку № 727 акт (довідка) складається у двох примірниках і підписується посадовими особами контролюючого органу і платника податків.
3. Відповідно до п. 1.2 ДСТУ 4163-2003 цим стандартом установлено вимоги: до складу реквізитів документа; до їх змісту і місця розташування на документі; до бланків і порядку оформлення документів; до виду документів, які виготовляються за допомогою друкарських засобів. Документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як (п. 4.4 ДСТУ 4163-2003): назва організації (07), назва виду документа (10), дата (11), реєстраційний номер документа (12), заголовок до тексту (19), текст документа (21), підпис (23).
4. Згідно з п. 3.12 Національного стандарту ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни і визначення», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.05.04 р. № 97, юридична сила службового документа дозволяє використовувати цей документ для вирішення правових питань, правового регулювання та/або здійснення управлінських функцій. Підпис на документі свідчить про відповідальність підписанта за зміст документа і є реквізитом, який додає документу юридичної сили (пп. 4.1.7 ДСТУ 2732:2004).
5. Виходячи з перелічених вимог ПК, Порядку № 727, а також ДСТУ 4163-2003 і 2732:2004 підписання акта перевірки посадовими особами контролюючого органу є основною умовою дійсності такого акта. Згідно зі ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, установленого законом. Обставини справи, які згідно із законом повинні бути підтверджені належними для цієї справи доказами, не можуть підтверджуватися іншим способом.

Висновок

При підписанні акта перевірки звертайте увагу на наявність у ньому обов'язкових реквізитів (у т. ч. усіх підписів). У розглянутому випадку відсутність в акті підпису інспектора послужила підставою для визнання акта недійсним у суді