Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Позовна заява про визнання протиправною та скасування податкової вимоги 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601,м.Київ, вул.Болбочана Петра 8,корпус 1.

ПОЗИВАЧ:  Товариство з обмеженою відповідальністю 

«ПДВНДС-2018».

04116, вуд.Шолуденка, 33/19, м.Київ.

Код ЄДРПОУ 11111111.

Контактний телефон: (097) 333-333-33.

ВІДПОВІДАЧ:  Головне управління ДФС у м.Києві 

04116, вуд.Шолуденка, 33/19, м.Київ.

Про визнання протиправною та скасування

податкової вимоги  № 1111-26 від 02.04.2018 року

(ціна    позову  становить 10010,00 грн. а також

оскаржується вимога немайнового характеру).

ПОЗОВНА ЗАЯВА

09 березня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПДВНДС-2018» (далі - ТОВ «ПДВНДС-2018») перерахувало ПДВ за лютий 2018 року в сумі 10010,00 грн. за платіжним дорученням № 13 через розрахунковий рахунок № 26000000001111 у ПАТ «ПДВБАНК» (МФО 388888). На платіжному дорученні є відмітка банку, що свідчить про те, позивач сплатив податок вчасно у розумінні п.22.4 ст.22 Закону  «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

ТОВ «ПДВНДС-2018» було повідомлено відповідача Листом № 33 від 30.03.2018 року,  про те, що податок сплачений вчасно та повністю. Однак, контролюючим органом було проігноровано фактичні обставини справи та прийнято до ТОВ «ПДВНДС-2018» податкову вимогу  № 1111-26 від 02.04.2018 року на суму 10010,00 грн. При цьому, в інтегрованій картці позивача за ПДВ обліковується борг в сумі 10010,00 грн., що пов’язано із тим, що відповідачем не враховано сплату ПДВ за платіжним дорученням № 13 від 09.03.2018 року на суму 10010,00 грн.

ТОВ «ПДВНДС-2018» вважає такі дії Головного управління ДФС у м.Києві (далі – орган ДФС) не правомірними з огляду на наступне.

Згідно з п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ),  податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.59.1 ст.59 ПКУ, у  разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до п.59.3 ст.59 ПКУ,  податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. При цьому, податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.   

Згідно з п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПКУ, податкові  декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.п.49.21ст.49 ПКУ, якщо згідно з відповідним розділом цього Кодексу з питань окремого податку, збору звітний (податковий) період не встановлено, податкова декларація подається та податкове зобов'язання сплачується у строки, передбачені цим пунктом для місячного базового звітного (податкового) періоду, крім випадків, коли подання податкової декларації не передбачено таким розділом цього Кодексу.

Згідно з п.п.57.1 ст.57 ПКУ, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, останнім днем сплати ПДВ за лютий 2018 року було 30.03.2018 року.

Як вбачається з податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року, позивачем задекларовано податкових зобов’язань у розмірі 10010,00 року. Вказані податкові зобов’язання з ПДВ були перераховані за платіжним дорученням № 13 від 09.03.2018 року в сумі 10010,00 грн. На платіжному доручені наявна відмітка банку про те, що документ прийнято до виконання в той самий день.

З наведеного вбачається, що позивач вчасно та повністю сплатив податкові зобов’язання з ПДВ за лютий 2018 року.

Згідно з п.129.6 ст.129 ПКУ, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Стаття 209. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства d0; text-decoration:none" target="_blank">Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» (далі – Закон № 2346-ІІІ), переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.

Відповідно до п. 8.1 Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Стаття 209. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства  «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні; нормативно-правовий акт № 2346-III від 05.04.2001» ст. 8 Закону № 2346-ІІІ, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно з п. 22.4 Стаття 209. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства d0; text-decoration:none" target="_blank" title="Про платіжні системи та переказ коштів в Україні; нормативно-правовий акт № 2346-III від 05.04.2001">ст. 22 зазначеного Закону, ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку виконує платіжна система (п. 1.29 ст. 1 даного Закону).

Тобто, конституційний обов'язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу.

Разом з тим, організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881 (далі – Порядок № 422).

Відповідно до змісту п. 2 розділу I Порядку № 422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Згідно з п. 3 розділу I Порядку № 422 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

У картках особових рахунків відображається повна хронологія нарахувань податкових зобов’язань, їх сплата тощо.   При цьому, відповідно до змісту п. 5 розділу I Порядку № 422, у разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Отже, у випадку, коли неперерахування податку не є наслідком винних дій платника податків, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів. При цьому, не зарахування до бюджету сплачених платником податку грошових зобов'язань з вини банку не є підставою для органів ДФС не виконувати свого обов'язку щодо забезпечення контролю за достовірністю та повнотою відображення інформації в інтегрованій картці платника податків. Аналогічну позицію було висловлено Верховним судом у Постанові від 13.02.2018 року у справі №К/9901/3492/17 (№816/2042/16) та Вищим адміністративним судом України в Ухвалі від 14.02.2017 року у справі № К/800/31650/16.

На підставі наведеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 44, 55, 160, 161, 171, 245 Кодексу адміністративного судочинства України,

просимо:

  1. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 1111-26 від 02.04.2018 року.
  2. Зобов’язати Головне управління ДФС м.Києва врахувати у інтегрованій картці обліку податку на додану вартість наявну оплату цього податку з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПДВНДС-2018» (код ЄДРПОУ 11111111) згідно з платіжним дорученням № 13 від 09.03.2018 року в сумі 10010,00 грн.
  3. Стягнути судові витрати у сумі 3524,00 грн.  (три тисячі п’ятсот двадцять чотири грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПДВНДС-2018» (код ЄДРПОУ 11111111) шляхом їх безспірного списання з рахунків Головного управління ДФС у м.Києві  за рахунок бюджетних асигнувань.

Додатки:

1. Копія податкової вимоги № 1111-26 від 02.04.2018 року.

2. Копія довідки про включення до ЄДРПОУ.

3. Копія платіжного доручення № 13 від 09.03.2018 року.

4. Копія виписки банку за 09.03.2018 року.

5. Копія декларації з податку на додану вартість за лютий 2018 року.

6. Копія Листа № 33 від 30.03.2018 року,  із відміткою органу ДФС про прийняття.

7. Копія Листа від   ПАТ «ПДВБАНК» № 1234 від 30.03.2018 року про те,   що на рахунку позивача було достатньо грошей для сплати ПДВ.

8. Власне письмове (надруковане) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову  (позовів)    до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

9. Оригінал фінансового документу про сплату судового збору.

10. Копія позовної заяви з додатками.

                           Директор

               ТОВ  «ПДВНДС-2018»                                                                        Шевченко Т.Г.        

 

Ви подали платіжне доручення до банку, а податок не дійшов до бюджету вчасно: план дій

Коментарі до матеріалу
Популярне
18.07.2025
Тракторист-машиніст в сільському господарстві: як правильно прописати посаду?
У штатному розписі сільськогосподарського підприємства є посада «тракторист-машиніст». Відповідний запис зроблено у трудовій книжці працівника. Чи є правильною ця назва і чи матиме працівник право на пільгову пенсію? А як бути, якщо працівник, у трудовій книжці якого зроблено неточний з...
14.08.2025
Документальне оформлення видачі кормів для годівлі тварин
Сільськогосподарські підприємства, що займаються тваринництвом (зокрема, вирощуванням великої рогатої худоби, птиці), мають правильно організувати облік видачі кормів для годівлі. Розгляньмо, як це зробити згідно з чинними нормами. Сільськогосподарські підприємства, що займаються тваринництвом (зокр...
10.09.2025
Убуток зерна під час доробки: як відобразити в бухобліку
Доробка зерна завжди пов’язана з природними втратами маси. У статті ми розповімо, як сільгосппідприємствам – як тим, що мають власні потужності, так і тим, що передають зерно на елеватор, – правильно показати ці втрати в бухобліку. Доробка зерна завжди пов’язана з природними ...
Нове
05.09.2025
Додатковий капітал для товариств з обмеженою відповідальністю
Товариства з обмеженою відповідальністю отримали можливість створювати додатковий капітал, не змінюючи при цьому розмір статутного капіталу. У статті розглянуто, з якого моменту діють нові правила та як їх застосувати на практиці. 27.08.2025 набув чинності Закон від 31.07.2025 № 4564-IX «Про в...
03.09.2025
Штатний розпис і скасування Господарського кодексу
З 28.08.2025 перестає діяти Господарський кодекс, яким передбачений обов'язок підприємств мати штатний розпис. Чи потрібно після цієї дати затверджувати штатний розпис? Дізнайтеся з нашої статті. З 28.08.2025 втрачає чинність Господарський кодекс, яким передбачена обов'язкова наявність у юросіб тако...
01.09.2025
Претензійний порядок врегулювання спорів після скасування Господарського кодексу
Претензійний порядок врегулювання спорів було закріплено у Господарському кодексі. Чи буде застосовуватися цей порядок на практиці після скасування цього кодексу? Відповідає юрист. 28 серпня 2025 року втратив чинність Господарський кодекс (далі – ГК), яким було регламентовано не тільки порядок...
Кращі матеріали