Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Якщо останній день строку ЗЕД-розрахунків припадає на вихідний, то днем закінчення строку є перший за ним робочий день

06.05.2020 664 0 0


Суть спору

Підприємство (позивач) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення (далі – ППР) про нарахування пені за порушення строків розрахунків у ЗЕД, невиконання зобов’язань і штрафу за порушення валютного законодавства. На думку позивача, відповідач неправильно розрахував кількість днів прострочення строку розрахунків у ЗЕД у ситуації, коли останній день такого строку припав на вихідний.

Висновки суду

Суд прийняв сторону позивача та дійшов висновку, що контролери помилково визначили граничний строк надходження валютної виручки за експортним контрактом, і скасував ППР (Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.19 р., ЄДРСР, реєстр. № 85054381).

Коментар

Згідно зі ст. 1 Закону від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (далі - Закон № 185) виручка резидентів в інвалюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у строки сплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів із дати митного оформлення (виписування вивізної ВМД).

У загальному випадку згідно із ч. 1 ст. 4 Закону № 185 порушення резидентами граничних строків розрахунків у ЗЕД спричиняє стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неотриманої виручки (вартості недопоставленого товару) в інвалюті, перерахованої в гривні за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Пеня нараховується за календарні дні, протягом яких заборгованість була прострочена. Тобто початок розрахунку – це перший день після закінчення граничного строку, а кінець – день, коли розрахунки завершені. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суму неотриманої виручки (вартості недопоставленого товару).

Закон № 185 установлює імперативні строки розрахунків у сфері ЗЕД і не передбачає можливості перенесення граничних строків через наявність вихідних днів. Водночас у ст. 5 Європейської конвенції про обчислення строків (ETS № 76) від 16.05.72 р., підписаної державами – членами Ради Європи, яка застосовується при обчисленні строків у цивільних, комерційних та адміністративних справах, визначено, що при розрахунку строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак якщо останній день строку здійснення будь-якої дії припадає на вихідний або святковий день, то такий строк переноситься на перший за ним робочий день.

Зазначимо, що аналогічна норма міститься в ч. 5 ст. 254 ЦК. Нагадаємо, перелік вихідних і святкових днів наведено в ст. 63 і 73 КЗпП.

Що стосується судів, то в них не сформувалася однозначна позиція в цьому питанні. Є рішення ВАСУ (ухвала від 13.05.15 р. у справі № К/800/34020/13, ЄДРСР, реєстр. № 44243410), згідно з яким строк через вихідний день не переноситься. Водночас згідно з рішенням Одеського окружного апеляційного суду (ухвала від 09.08.17 р. у справі № 815/2643/16, ЄДРСР, реєстр. № 68356797) строк на наступний робочий день повинен бути перенесений. Дане рішення також прийняте на користь платника податків.

На основі аналізу вищенаведених норм міжнародного законодавства суд дійшов висновку, що контролери неправильно розрахували кількість днів прострочення за ЗЕД-контрактом. На їх думку, останнім днем зарахування валютної виручки було 14.07.18 р. (субота), а на думку позивача, підтриману судом, – 16.07.18 р. (понеділок). Ці два зайвих дні значно збільшували суми пені для підприємства, оскільки виручка, що не надійшла, обчислювалася семизначними цифрами.

У підсумку ППР було повністю скасоване, оскільки правильність визначення суми пені не доведена відповідачем, а зробити новий (правильний) розрахунок – це компетенція контролерів, а не суду.


Рішення
Окружного адміністративного суду м. Києва
від 08.10.19 р. у справі № 640/15625/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі <...>, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НФ Трейдінг Україна» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за участю представників сторін <...>

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «НФ Трейдінг Україна» (далі – позивач) з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.05.19 р. № 0003451402, згідно з яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за невиконання зобов’язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 1 392 931,55 грн, та № 0003461402, згідно з яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за невиконання зобов’язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 170,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок невідповідності висновків, викладених в акті перевірки дійсним обставинам справи, зокрема, позивач посилається на те, що відповідачем невірно розраховано частину строків щодо кількості днів прострочення термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, а також вважає, що відповідачем невірно застосовано норми валютного законодавства України, що призвело до порушення його прав та законних інтересів. <...>

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «НФ Трейдінг Україна» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 28.11.17 р. по 08.04.19 р. при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом від 28.11.17 р. № PE0542-FC, за результатами якої складено акт від 25.04.19 р. № 1239/28-10-14-02-02/37883328. <...>

На підставі висновків акта відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 17.05.19 р.:

  • № 0003451402, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1 392 931,55 грн;
  • № 0003461402, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 170,00 грн.

Не погоджуючись із висновками контролюючого органу, що зазначені в акті перевірки, а також прийнятими на підставі них податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. <...>

Суд зазначає, що Закон № 185/94-ВР встановлює імперативні строки розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та не передбачає можливості перенесення граничних строків в залежності від наявності вихідних днів.

При цьому право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів, передбачено частиною другою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікований відповідним Законом України від 17.07.97 р. № 475/97-ВР.

Судом враховано, що в Європейській конвенції про обчислення строків (ETS № 76) від 16.05.72 р., підписаній державами – членами Ради Європи, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, у статті 5 визначено, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо dies ad quem (для цілей цієї Конвенції термін «dies ad quem» означає день, у який строк спливає) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк продовжується на перший робочий день, який настає після них.

У відповідності до частин третьої та четвертої статті 67 КЗпП якщо святковий або неробочий день збігається з суботою або неділею, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про помилкове зазначення контролюючим органом в акті перевірки 14.07.18 р. як граничного терміну надходження валютної виручки.

Вказане свідчить про прострочення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, але не на 11 календарних днів, як зазначено в акті перевірки, у зв’язку із чим суд приходить до висновку, що сума розрахованої пені є необґрунтованою.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень – єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

При цьому суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього інше рішення, яке б відповідало закону, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Оскільки встановивши, що контролюючим органом неправильно розраховано суму штрафних санкцій за порушення ТОВ «НФ Трейдінг Україна» вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що зафіксовано актом перевірки від 25.04.19 р. № 1239/28-10-14-02-02/37883328, а суд не може підміняти податковий орган у здійсненні функцій щодо притягнення платника податків до відповідальності за порушення валютного законодавства у вигляді застосування штрафних санкцій, тому суд приходить до висновку про необхідність скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 17.05.19 р. № 0003451402 у повному обсязі, оскільки правильність визначеної ним суми грошового зобов’язання не доведено відповідачем. <...>

Ураховуючи відсутність визначення повноважень податкових органів щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Декрету № 15-93, відповідач у даному випадку діяв з перевищенням наданих йому повноважень.

Слід зазначити, що таке застосування статті 16 Декрету № 15-93 відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 07.02.12 р. у справі № 21-904а10, яка також підтримана Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 24 січня 2019 року по справі № 820/3659/16, від 19 лютого 2019 року по справі № 2а-0770/2579/11.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.17 р. № 0003461402, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за неподання до контролюючого органу декларації про валютні цінності, доходи та майно, які належать резиденту України та знаходяться за її межами у розмірі 170,00 грн.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Натомість позивачем доведено та надано достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги. <...>

Керуючись ст. 6, 9, 72–77, 90, 241–246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «НФ Трейдінг Україна» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, код ЄДРПОУ 37883328) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 17.05.19 р. № 0003451402 та № 0003461402. <...>

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали