Єдинник-юрособа зобов’язаний дотримуватися обмеження ПК щодо складу засновників
Суть спору
ТОВ отримало від органу ДПС індивідуальну податкову консультацію (далі – ІПК), яка стосувалася обмеження, установленого для єдинників пп. 291.5.5 ПК.
Дана норма передбачає, що не можуть бути платниками єдиного податку (далі – ЄП) першої – третьої груп суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юрособам, які не є єдинниками, становить або перевищує 25 %. А запитання платника податків у запиті на надання ІПК було таким: чи може юрособа обрати спрощену систему оподаткування, якщо розмір його частки в статутному капіталі становить або перевищує 25 %, що належать іноземній юрособі, яка зареєстрована та сплачує податки на території та відповідно до права Великобританії. Орган ДПС в оспорюваній ІПК дійшов висновку, що такий платник не має права застосовувати спрощену систему. ТОВ не погодилося із цим і подало до адміністративного суду позов про скасування ІПК.
Суд першої інстанції відмовив ТОВ у задоволенні позову. Апеляційний суд залишив це рішення без змін. Тоді ТОВ подало касаційну скаргу до Верховного Суду.
Висновки суду
Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги та залишив чинним рішення судів першої та апеляційної інстанцій (Постанова Верховного Суду від 26.03.20 г., ЄДРСР, реєстр. № 88431143).
Коментар
Для платників ЄП першої – третьої груп ст. 291 ПК установлено ряд обмежень. Вони стосуються обсягу доходу єдинника, кількості найманих співробітників, видів проваджуваної діяльності, порядку розрахунків.
Одне з обмежень, про яке йдеться в розглянутому судовому рішенні, стосується складу засновників (учасників) юрособи. Воно прописане в пп. 291.5.5 ПК, згідно з вимогами якого не може перейти на спрощену систему юрособа, у статутному капіталі якої сукупність часток, що належать юрособам, які не є єдинниками, становить або перевищує 25 %. Крім того, згідно з пп. 291.5.7 ПК не можуть бути єдинниками фізичні та юридичні особи – нерезиденти.
Платник податків порахував, що надана йому ІПК не відповідає діючому законодавству. Посилаючись на пп. 291.5.5 ПК, він указав, що ПК не містить обмежень щодо системи оподаткування іноземних юридичних осіб, які є засновниками юрособи – платника ЄП. Тому юрособа, засновником якої є іноземна юрособа, яка обкладається податком за правилами іншої держави, може обрати спрощену систему. Однак, як бачимо, така позиція не має законодавчих підстав, і суди всіх інстанцій, аж до Верховного Суду, відмовили ТОВ у задоволенні його позовних вимог.
Нагадаємо також, що відповідно до пп. 14.1.1721 ПК ІПК – це роз'яснення контролюючого органу, надане платникові податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль над дотриманням якого покладено на контролюючий орган, і зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Правила отримання ІПК визначені ст. 52 ПК і Порядком, затвердженим наказом ДФС від 25.07.17 р. № 293. А практична користь отримання ІПК випливає з норм ст. 53 ПК, згідно з якими платник податків не може бути притягнутий до відповідальності, якщо він діяв на підставі ІПК, наданої йому контролюючим органом.
Тому у всіх спірних ситуаціях (а їх у податковому законодавстві чимало через нечіткість формулювань норм) платникам податків варто заручатися позицією контролюючих органів, викладеною в ІПК, адже це допоможе уникнути фінансових санкцій.
Також платникам податків слід пам’ятати, що отримана ІПК не догма й у них є право оскаржити її в судовому порядку.
Коментарі до матеріалу