Земельний податок: порядок сплати та звітність

Ви дізнаєтеся: хто з юридичних осіб є платником земельного податку, як складати звітність за новою формою та коли її подавати, у які строки сплачувати земельний податок до бюджету, а також як виправляти допущені у звітності помилки.

Коментар до статей 269 - 287, регламентуючих справляння земельного податку, розділу ХІІ "Податок на майно" Податкового кодексу України (далі - ПК).

Платники земельного податку

Земельний податок – одна зі складових плати за землю, яка є обов'язковим платежем у складі податку на майно (пп. 14.1.147, 265.1.3 ПК).

До платників земельного податку відносяться (п. 269.1 ПК):

• власники земельних ділянок і земельних часток (паїв);
• землекористувачі (особи, що одержали земельні ділянки в постійне користування).

Правила сплати земельного податку для єдинників установлені п. 297.1 ПК. Як випливає з пп. 4 п. 297.1 ПК, платники єдиного податку (далі – ЄП) звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно тільки в частині земельного податку, а не плати за землю в цілому. Тобто на орендну  плату за землю державної та комунальної власності таке звільнення не поширюється. 
Під дію цієї податкової пільги підпадають земельні ділянки, які використовуються: 

• єдинниками першої – третьої груп – для провадження господарської діяльності;
• єдинниками четвертої групи – для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Нагадаємо, згідно з пп. 14.1.36 ПК господарською діяльністю особи вважається діяльність, пов'язана із виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на одержання доходу. Отже, якщо єдинники першої – третьої груп одержують дохід від використання земельної ділянки, то вони мають право не сплачувати земельний податок і не подавати звітність із такого податку. А от єдинникам четвертої групи для звільнення від сплати земельного податку потрібно використовувати землю саме в сільгоспвиробництві, а не тільки для здійснення госпдіяльності в загальному значенні. 

Крім того, п. 282.1 ПК передбачені пільгові категорії суб'єктів господарювання.

Об'єкт оподаткування

Згідно з пп. 270.1.1 ПК об'єктом оподаткування є:

• земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
• земельні частки (паї), що перебувають у власності.

Перелік земельних ділянок, які не є об'єктом оподаткування, наведено в п. 283.1 ПК (наприклад, землі сільгоспугідь, які тимчасово законсервовані або перебувають у стадії сільськогосподарського освоєння).

База оподаткування

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка (далі – НГО) земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації або площа земельних ділянок, НГО яких не проведено (п. 271.1 ПК).

Рішення рад відносно НГО земельних ділянок, розміщених у межах населених пунктів, повинні офіційно оприлюднитися відповідними органами місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосування НГО або змін (плановий період) (п. 271.2 ПК). Якщо такий порядок не дотримано, норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Коефіцієнт індексації щорічно розраховується та оприлюдниться до 15 січня Держземагентством. Цей обов'язок покладено на нього нормою п. 289.2 ПК. За 2016 рік коефіцієнт індексації НГО становить (Лист Держсслужби геодезії, картографії та кадастру від 11.01.16 р. № 6-28-0.22-201/2-16):

• для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення – 1,433;
• сільгоспугідь (ріллей, багаторічних насаджень, косовиць, пасовищ і перелогів) – 1,2.

Ставки земельного податку

Ставки земельного податку, який сплачується на відповідній території, установлюються органами місцевого самоврядування (п. 284.1 ПК). При цьому вони не повинні перевищувати величину обмеження, передбаченого ПК.

Важливо! Місцеві ради не мають права встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків (у т. ч. і на землю) для окремих юросіб або звільняти їх від сплати таких податків.

При цьому повинні виконуватися такі правила:

1. Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення про ставки земельного податку та надані щодо нього пільги (п. 284.1 ПК).

2. Зміни, що стосуються ставок і пільг, подаються до 1-го числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому вони відбулися.

3. Якщо рішення про встановлення ставок у зазначений строк не прийнято, то застосовуються ставки, що діяли до 31 грудня попереднього року (пп. 12.3.5 ПК).

Наведемо в таблиці максимальні ставки земельного податку.

Ставки земельного податку за категоріями земель

Розрахунок та порядок сплати

Платники податків (крім фізосіб) зобов'язані щорічно самостійно розраховувати земельний податок станом на 1 січня поточного року (п. 286.2 ПК). Такий розрахунок здійснюється на підставі даних Державного земельного кадастру (п. 286.1 ПК).

У зв'язку із цим платники податків повинні подавати до органу ДФС разом із першою декларацією (тобто з моменту фактичного початку діяльності як платники земельного податку) довідку (виписку) про НГО земельної ділянки (п. 286.2 ПК). У подальшому така довідка подається при затвердженні нового розміру НГО землі.

За загальним правилом власники землі сплачують земельний податок із дня виникнення права власності на землю, а землекористувачі – із моменту виникнення права постійного  користування землею (п. 287.1 ПК), тобто з моменту реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного Кодексу від 25.10.01 р. № 2768-ІІІ).

При розрахунку і сплаті земельного податку необхідно врахувати такі моменти:

1. У випадку переходу права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані ці будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах із дати держреєстрації права власності на таку ділянку (п. 287.6 ПК). Виняток передбачено для власників нежитлових приміщень (їх частин) у багатоквартирних будинках. Вони сплачують земельний податок до бюджету за площі під такими приміщеннями (їх частинами) пропорційно до частки прибудинкової території з дати держреєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ПК).

2. Якщо право на пільгу виникло протягом року, то платник земельного податку звільняється від його сплати починаючи з місяця, що настає за тим, у якому виникло таке право (п. 284.2 ПК). Аналогічним чином треба вчиняти, коли платник податків втрачає право на пільгу.

3. Якщо на земельній ділянці розташована будівля, що перебуває в спільній власності декількох юридичних або фізичних осіб, то земельний податок нараховується кожному із співвласників. Порядок визначення суми до сплати (пропорційно до частки кожної особи або в рівних частинах) викладено в п. 286.6 ПК і залежить від того, у якій власності перебуває об'єкт нерухомості (спільній сумісній чи спільній пайовій), а також поділений будівлю в натурі чи ні.

4. У випадку припинення права власності земельний податок сплачується за фактичний період знаходження землі у власності в поточному році (п. 287.1 ПК).

Податкове зобов'язання із земельного податку, визначене в декларації на поточний рік, сплачується щомісяця за місцезнаходженням земельної ділянки рівними частинами за період, що дорівнює календарному місяцю. Строк сплати – протягом 30 календарних днів (далі – к. д.) після закінчення звітного місяця (п. 287.3 ПК). У ці самі строки сплачується податкове зобов'язання із земельного податку, визначене в щомісячній декларації та декларації за нововідведені земельні ділянки (п. 287.4 ПК).

Подання звітності

Згідно з п. 286.2 ПК юрособи – платники земельного податку повинні не пізніше 20 лютого поточного року подати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію із плати за землю (далі – декларація) на поточний рік за формою, затвердженою Наказом Мінфіну від 16.06.15 р. № 560.

Подавши декларацію на поточний рік, платник податків може вже не подавати щомісячні декларації (п. 286.2 ПК). У свою чергу, подання щомісячних декларацій (протягом 20 к. д. місяця, що настає за звітним) звільняє його від обов'язку подавати річну декларацію (п. 286.3 ПК).

Якщо право власності на землю виникає в платника податків протягом року, то декларацію за нововідведеною земельною ділянкою потрібно подати протягом 20 к. д. місяця, що настає за звітним (п. 286.4 ПК). При цьому сума земельного податку обчислюється із дня виникнення права на землю та до кінця року, тобто за фактичний період користування земельною ділянкою в поточному році.

Якщо протягом року змінюється об'єкт та/або база оподаткування, платник земельного податку подає декларацію протягом 20 к. д. місяця, що настає за тим, у якому відбулися такі зміни (п. 286.4 ПК). При цьому штрафні санкції у випадку збільшення податкових зобов'язань не застосовуються.

Розглянемо на прикладах порядок заповнення декларації в різних ситуаціях.

ПРИКЛАД 1

У торговельного підприємства є у власності земельна ділянка площею 3,5 га, на якій розташовані склади. Пільг із земельного податку в підприємства немає. НГО земельної ділянки на 1 січня 2016 року – 71 200 грн. за 1 га (тобто вже з урахуванням коефіцієнта індексації 1,433).

При розрахунку земельного податку на 2016 рік будемо користуватися ставкою в розмірі 3 % НГО (п. 274.1 ПК).

1. Визначимо річну суму земельного податку:

71 200 грн. х 3,5 га х 3 % = 7 476 грн.

2. Розіб'ємо отриману суму рівними частинами за місяцями:

7 476 грн. : 12 міс. = 623 грн.

3. Заповнимо розд. І «Розрахунок суми земельного податку» декларації.

У рядку 1 указуємо:

• у колонках 2–7 – відомі нам дані про земельну ділянку;
• колонці 8 – площу земельної ділянки – 3,5000 га;
• колонці 9 – НГО земельної ділянки – 71 200,00 грн.;
• колонці 10 ставимо прочерк (у нашому випадку НГО проведено);
• колонці 11 указуємо ставку земельного податку – 3 %;
• колонках 12, 16 – річну суму земельного податку – 7 476,00 грн;.
• колонках 13–15 ставимо прочерки (пільг немає).

У рядку 2 наводимо:

• у колонці 8 – площу земельної ділянки – 3,5000 га;
• колонках 12, 16 – річну суму земельного податку – 7 476,00 грн.

4. Заповнимо розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов'язання» декларації.

У рядку 3 указуємо:

• у колонці 3 – підсумкову суму земельного податку за 2016 рік;
• колонках 4–15 – суми за місяцями, – 623,00 грн.

ПРИКЛАД 2

Підприємство 01.03.16 р. зареєструвало право власності на земельну ділянку категорії «землі промисловості» площею 2 800 м2. НГО земельної ділянки не проведено. НГО 1 га ріллі по області – 70 000 грн. (тобто вже з урахуванням коефіцієнта індексації 1,433).

При розрахунку земельного податку на 2016 рік будемо користуватися ставкою в розмірі 5 % НГО 1 га ріллі по області (п. 277.1 ПК).

Усього за період із 1 березня по 31 грудня 2016 року підприємство повинне сплатити 816,67 грн. (0,28 га х 70 000 грн. х 5 % х 10 міс. : 12 міс.). За січень і лютий сплачувати податок не потрібно.

У нашій ситуації йдеться не про виправлення помилки, а про коригування податкових зобов'язань у зв'язку зі зміною об'єкта оподаткування. Тому до 20 квітня 2016 року підприємство повинне подати декларацію. Розглянемо порядок її заповнення.

У рядку 1 розд. І «Розрахунок суми земельного податку» наводяться дані про нову ділянку:

• у колонці 8 – площа земельної ділянки – 0,2800 га;
• колонці 10 – НГО землі – 70 000,00 грн.;
• колонці 11 – ставка податку – 5 %;
• колонках 12, 16 – загальна сума земельного податку за рік – 816,67 грн.

Рядок 3 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов'язання» заповнюється так:

• у колонці 3 указується загальна сума земельного податку за 2016 рік – 816,67 грн.;
• колонках 4,5 ставиться прочерк (податок за січень і лютий не сплачується);
• колонках 6–14 наводиться сума за місяцями – 81,66 грн.;
• колонці 15 – 81,73 грн.

Зверніть увагу: рядки 4–11 розд. ІІІ призначені для виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах. Тобто їх заповнюють тільки при уточненні суми податкових зобов'язань.

Виправлення помилок у звітності

Помилки в декларації можуть бути допущені при виборі ставки земельного податку, зазначенні площі земельної ділянки або її НГО і т. д.

Помилки, виявлені в раніше поданій декларації, можна виправити двома способами (п. 50.1 ПК):

• шляхом подання декларації зі статусом «уточнююча» (далі – УД) зі сплатою штрафу в розмірі 3 % суми недоплати;
• шляхом уточнення показників у поточній декларації за будь-який наступний податковий період зі сплатою штрафу в розмірі 5 % такої недоплати.

Крім штрафу на суму виявленого заниженого зобов'язання нараховується пеня за весь період такого заниженння (пп. 129.1.2 ПК). При першому способі штраф і пеня сплачуються до подання УД.

Якщо податкові зобов'язання уточнюються до настання граничного строку подання декларації, то вона подається зі статусом «нова звітна» і вищевказані штрафи до платника не застосовуються (п. 50.1 ПК).

Нагадаємо також, що контролюючий орган має право визначити податкове зобов'язання не пізніше 1 095-го дня, що настає за останнім днем подання декларації, а якщо вона була подана пізніше, то за днем її подання, при поданні УД – із дня її подання (ст. 102 ПК).

ПРИКЛАД 3

Підприємство виявило, що в декларації на 2015 рік була допущена помилка: земельний податок за ділянку площею 5 га занижено на 540 грн. (щомісяця на 45 грн.). НГО земельної ділянки – 48 000 грн. за 1 га. Підприємство сплатило недоїмку 07.02.16 р.

Допущену підприємством помилку треба виправляти шляхом подання УД. Покажемо, як у даному випадку заповнюється декларація.

У вступній частині робимо відповідну відмітку в полі зі статусом декларації «уточнююча», указуємо, за який період проводимо виправлення, – «2015». У цьому ж рядку в реквізиті «з урахуванням уточнень» ставимо дату, з якої уточнюється земельний податок: «01.01», тобто з 1 січня.

Розділ І «Розрахунок суми земельного податку» заповнюємо так:

1) у рядку 1 наводимо:

• у колонках 2–7 – відомі нам дані про земельну ділянку;
• колонці 8 – площу земельної ділянки – 5,0000 га;
• колонці 9 – НГО земельної ділянки – 48 000,00 грн.;
• колонці 10 ставимо прочерк (у нашому випадку НГО проведено);
• колонці 11 указуємо ставку земельного податку – 3 %;
• колонках 12, 16 – річну суму земельного податку – 7 200,00 грн;.
• колонках 13–15 ставимо прочерки (пільг немає);

2) у рядку 2 указуємо:

• у колонці 8 – площу земельної ділянки – 5,0000 га;
• колонках 12, 16 – річну суму земельного податку – 7 200,00 грн.

Розділ ІІІ «Розрахунок податкового зобов'я­зання» заповнюємо так:

1) у рядку 3 наводимо:

• у колонці 3 – правильну суму земельного податку на 2015 рік – 7 200,00 грн.;
• колонках 4–15 – суми за місяцями – 600,00 грн.;

2) у рядку 4 указуємо:

• у колонці 3 – неправильну суму земель-ного податку на 2015 рік (наведену в раніше поданій декларації) – 6 660,00 грн.;
• колонках 4–15 – неправильні (наведені в раніше поданій декларації) суми за місяцями – 555,00 грн.;

3) у рядках 5 і 7 – різницю між даними поперед-ньої та нової декларації (ряд. 3 – ряд. 4);

4) у рядку 9 – самостійно нарахований штраф за недоплату податкового зобов'язання. Для розрахунку беремо дані з рядка 7 і визначаємо 3 % цієї суми:

(45 грн. х 12 міс.) х 3 % = 16,20 грн., тобто щомісяця – 1,35 грн.;

5) у рядку 10 – суму нарахованої пені. Відповідно до пп. 129.1.2 ПК пеня нараховується із дня настання строку погашення податкового зобов'язання та до дня сплати недоїмки. Це значить, що такі строки потрібно визначати для кожного з 12 місяців, оскільки сплачувати земельний податок треба щомісяця (п. 287.3 ПК).

Висновки

1. Земельний податок сплачують власники землі та землекористувачі із дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

2. Граничний розмір ставок земельного податку в розрізі категорій земельних ділянок установлено ПК, а конкретні ставки визначаються рішенням місцевої ради.

3. Якщо право на пільгу в платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за тим, у якому виникло це право.