Як діяти, щоб повернути переплату із бюджету

Коментар до ст. 43 "Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань" Податкового Кодексу України (далі - ПК)

Про що ви дізнаєтеся: у якому випадку і як слід оформити звернення до податкової інспекції про повернення із бюджету надмірно або помилково перерахованої суми податку (збору), а також як діяти, якщо податкова не повернула вашу переплату в установлений законом строк.

Практична корисність: у разі виникнення переплати, користуючись нашими порадами, ви можете звернутися до податкової із заявою про повернення переплати, а якщо повернути гроші не вдасться – звернутися до суду. Скористайтеся наведеним зразком позовної заяви: це заощадить ваш час і вбереже від помилок.

Ознайомитися із текстом коментованої статті ПК можна за посиланням: РОЗДІЛ II. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ, ПЛАТЕЖІВ

Як виникає надмірна уплата податків

Наприклад, підприємство помилково сплатило до бюджету податок або збір у більшій сумі, ніж треба було. В інтегрованих картках (особових рахунках), які ведуться податковою інспекцією, ці суми будуть відображені як наявність у підприємства переплати за конкретним податком або збором.

Щоб повернути з бюджету надмірно чи помилково сплачені суми або скористатися ними, платникові податків необхідно зробити ряд дій. Перш за все – звірити свої дані про сплату податків з даними органу ДФС. Тобто переконатися в наявності переплати. Для цього потрібно подати до податкової інспекції заяву про проведення звіряння стану розрахунків із бюджетом (заява подається в довільній формі).

У разі письмової вимоги платника податків результати такого звіряння оформляються актом (п. 15 розд. II Порядку, затвердженого наказом Міндоходів від 05.12.13 р. № 765). Форму акта наведено в додатку 2 до зазначеного Порядку. У ній відображаються відомості про суми податків і зборів, самостійно задекларованих підприємством і донарахованих податковою інспекцією за результатами перевірок, які сплачені підприємством за даними податкової інспекції і за даними платника податків. Такий акт звіряння дозволить підприємству підтвердити наявність переплати з податку або збору.

Тільки зверніть увагу: повернути з бюджету або зарахувати в рахунок сплати іншого податку або збору можна тільки ті суми переплати, які фактично були сплачені до бюджету.

Заява про повернення коштів

Припустимо, результати звіряння показали: так, переплата є. Наступний крок – подаємо до податкової інспекції за основним місцем обліку заяву про повернення надмірно або помилково сплачених сум податків (п. 43.3, 43.4 ПК; п. 5 Порядку, затвердженого спільним наказом Міндоходів і Мінфіну від 30.12.13 р. № 882/1188, далі – Порядок № 882/1188).

Що треба зазначити в заяві?

Така заява подається в довільній формі, але в ній повинна бути вся необхідна інформація, а саме:

1. Відомості про платника податків (повне найменування згідно з установчими документами, код ЄГРПОУ, місцезнаходження, зазначене в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців).

2. Сума, що підлягає поверненню з бюджету.

3. Напрям повернення коштів, тобто (п. 6 Порядку № 882/1188):

· на поточний рахунок у банку;

· на погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) за іншими платежами;

· для подальших розрахунків як авансові платежі.

4. Реквізити рахунка, на який необхідно повернути надмірно або помилково сплачені суми, якщо ви хочете отримати гроші на рахунок у банку (абзац другий п. 3 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.13 р. № 787, далі – Порядок № 787).

Переплату якої давності можна повернути з бюджету?

Заяву про повернення сум переплати можна подати протягом 1 095 днів після виникнення такої переплати (п. 102.5 ПК).

Наприклад, 19.09.14 р. підприємством подана декларація з ПДВ за серпень 2014 року, у якій задекларовано ПДВ до сплати до бюджету в сумі 82 000 грн. Податок був сплачений підприємством 23.09.14 р. Надалі бухгалтер виявив помилку в декларації за серпень. Для виправлення помилки 14.11.14 р. був поданий уточнюючий розрахунок до цієї декларації. Згідно з уточненням сума ПДВ до сплати до бюджету за серпень становила 52 000 грн. Таким чином, станом на 14.11.14 р. згідно з даними інтегрованої картки (особового рахунка) платника податків у підприємства виникла переплата з ПДВ у розмірі 30 000 грн. (як надмірно сплачена сума).

Зверніть увагу! На сьогодні немає однозначної офіційної позиції, яка саме дата є датою виникнення переплати: дата фактичної надмірної сплати (у нашому прикладі 23.09.14 р.) чи дата подання уточнюючого розрахунку, коли переплата була відображена в базі податкової інспекції (14.11.14 р.). Тому, щоб не ризикувати, радимо не тягнути до останнього дня строку давності в 1 095 днів.

Яким способом подається заява?

Подати заяву можна:

· безпосередньо до ДПІ (на другому примірнику повинні поставити позначку про отримання заяви);

· рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення. Опис вкладення завіряється підписом працівника пошти і печаткою поштового відділення. Отримавши повідомлення про вручення, ви знатимете, що заява доставлена за адресою.

Чи можна повернути переплату з бюджету на розрахунковий рахунок за наявності в підприємства податкового боргу?

Тільки після погашення цього податкового боргу (п. 43.2 ПК). Наприклад, у підприємства існує переплата з ПДВ у сумі 30 000 грн. і борг із податку на прибуток у сумі 5 000 грн. Підприємство хоче отримати свої надмірно (помилково) сплачені гроші на поточний рахунок у банку. Але спочатку доведеться погасити борг із податку на прибуток. У такій ситуації рекомендуємо подати податковій інспекції дві заяви про повернення надмірно або помилково сплаченого ПДВ, але з різним напрямом повернення:

· у першій заяві – повернення коштів у сумі 5 000 грн. спрямувати на погашення податкового боргу з податку на прибуток;

· у другій заяві – повернення коштів із ПДВ у сумі 25 000 грн. спрямувати на поточний рахунок у банку.

Повернення грошей із бюджету

Заяву про повернення переплати з бюджету подано до податкової інспекції. Звичайно, у платника податків виникає запитання:

Через який час після подання заяви до податкової інспекції підприємство може розраховувати на повернення переплати з податку (збору) із бюджету?

Відповідь на це запитання: протягом 20 календарних днів із дати подання заяви про повернення переплати (ст. 43 ПК). Отримавши заяву про повернення суми переплати з бюджету, податкова інспекція – на підставі даних з інтегрованої картки платника податків – повинна підготувати свій висновок за цією заявою. Висновок має бути переданий до органу держказначейства за місцезнаходженням підприємства не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платником податків заяви про повернення переплати. А орган держказначейства на підставі отриманого висновку протягом 5 робочих днів повинен повернути переплату платникові податків (п. 43.5 ПК).

Як це повинно працювати на практиці, покажемо на прикладі. Підприємство 17.11.14 р. (у понеділок) подало до ДПІ заяву про повернення надмірно або помилково сплаченого податку на прибуток. Установлений для відповіді 20-денний строк минає 06.12.14 р. (у суботу). Отже, податкова інспекція зобов'язана підготувати висновок за зазначеною заявою і передати його органу держказначейства не пізніше ніж 28.11.14 р. (у п'ятницю), тобто за 5 робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання заяви. Припустимо, орган держказначейства отримав висновок ДПІ 28.11.14 р. Отже, протягом 5 робочих днів, тобто з 1 по 5 грудня, орган держказначейства зобов'язаний повернути підприємству переплату (наприклад, перерахувати гроші на рахунок підприємства в банку).

А що робити, якщо протягом 20 календарних днів із дати подання заяви про повернення переплати гроші з бюджету не повернені? Тоді треба з'ясувати причину затримки (не забувайте про строк позовної давності). А якщо очікування затягується, то підприємство може повернути свої гроші в судовому порядку.

Стягнення переплати в судовому порядку

Для того щоб стягнути з бюджету суму переплати, платникові податків (позивачеві) необхідно подати до суду позовну заяву про визнання протиправним бездіяльності податкової інспекції та органу державного казначейства і про стягнення з бюджету на користь підприємства надмірно сплачених сум.

До якого суду треба звертатися?

Платник податків має право звернутися до окружного адміністративного суду або за своїм місцезнаходженням, або за місцезнаходженням відповідачів – податкової інспекції й органу держказначейства (ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 17, п. 1 ч. 2 ст. 18, ч. 1 та 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства, далі – КАС). А якщо позивач і відповідачі знаходяться в одному регіоні, тоді без варіантів – треба звертатися до окружного адміністративного суду цього регіону.

До якого суду звертатися підприємству, якщо суми податків були надмірно сплачені філією, яка розташована в іншому регіоні?

У цьому випадку підприємство може вибирати, до якого суду йому звертатися:

· або до окружного адміністративного суду свого регіону,

· або до окружного адміністративного суду регіону, у якому розташовані податкова інспекція, де філія перебуває на обліку як платник податків, і орган держказначейства, зобов'язані повернути переплату.

Які встановлені строки для звернення до суду із зазначеним позовом?

Звертатися з адміністративним позовом підприємство може протягом 6 місяців з того дня, коли підприємство дізналося або повинно було дізнатися про порушення свого права (ч. 1, 2 ст. 99 КАС). Наприклад, підприємством 17.11.14 р. подано до ДПІ заяву про повернення надмірно сплачених сум ПДВ на рахунок у банку, а в строк до 06.12.14 р. кошти на рахунок підприємства не надійшли (див. приклад вище). Отже, право підприємства на повернення з бюджету надмірно сплачених сум ПДВ порушене 07.12.14 р. Таким чином, звернутися до суду з адміністративним позовом до податкової інспекції та територіального органу держказначейства підприємство має право протягом 6 місяців, тобто в період з 07.12.14 р. по 07.06.15 р.

Що буде, коли підприємство звернеться до суду після закінчення 6-місячного строку? У цьому випадку суд залишить позов без розгляду (ч. 1 ст. 100 КАС).

Адміністративний позов подається у формі письмової позовної заяви (ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 105 КАС). Подається ця заява окружному адміністративному суду:

· безпосередньо посадовою або уповноваженою особою підприємства;

· рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення.

Як правильно скласти позов?

Вимоги до адміністративного позову встановлені ч. 1 ст. 106 КАС. У позові суб'єкт господарювання повинен зазначити:

· своє повне найменування і місцезнаходження, наведене в ЄДР;

· свій номер телефону, оскільки в цьому випадку позивача зможуть сповістити про призначення судового засідання в телефонному режимі, що прискорить розгляд адміністративної справи;

· повні назви та адреси податкової інспекції й органу держказначейства, а також контактні номери телефонів зазначених держорганів (наприклад, приймалень). Щоб не з'ясовувати адреси електронної податкової інспекції й органу державного казначейства, у позові простіше зазначити, що адреси електронної пошти вам не відомі;

· якими обставинами обґрунтовані позовні вимоги. Тобто необхідно чітко викласти весь ланцюжок подій: коли саме і яким платіжним документом був надмірно або помилково сплачений податок або збір, коли і з якою заявою підприємство звернулося до податкової інспекції про повернення надмірно або помилково сплачених сум податку або збору. А також зазначити, що на момент звернення до суду зазначені суми підприємству не повернені.

До позову додаються (ч. 2, 3 ст. 106 КАС):

· копії документів, що підтверджують доводи, викладені в позовній заяві. Копії документів, що подаються до суду, повинні бути засвідчені підписом посадової особи і печаткою підприємства. Оригінали документів додавати до позовної заяви не треба, ці оригінали повинні бути в розпорядженні підприємства;

· копії позову і всіх доданих до позову документів для відповідачів – податкового органу та органу держказначейства;

· оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору (квитанція банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж, або платіжне доручення з позначкою банку (не обов'язково засвідчувати таке платіжне доручення підписом уповноваженої особи і скріпляти печаткою банку із зазначенням дати виконання цього платіжного доручення). При заповненні квитанції на сплату або платіжного доручення у графі «код» платник судового збору зазначає код ЄДРПОУ (для підприємства). Призначення платежу у відповідній графі можна сформулювати таким чином: «Судовий збір за позовом ТОВ «Силікон», Миколаївський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 35356555 (код суду, де розглядається справа)». Реквізити для сплати судового збору можна знайти на офіційному веб-порталі судової влади України (www.court.gov.ua), на веб-сторінці або інформаційному стенді (дошці) окружного адміністративного суду, до якого буде подано заяву.

У якому розмірі сплачується судовий збір при поданні вищезгаданого позову?

У рамках такого спору розглядається питання про отримання підприємством грошових сум, тобто про зміну майнового стану підприємства. Тому такий спір є майновим (лист ВАСУ від 18.01.12 р. № 165/11/13-12).

Розмір судового збору, установлений пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону від 08.07.11 р. № 3674-VI (далі – Закон № 3674), становить 2 % майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної зарплати (далі - МЗП), що на сьогодні становить 1 827 грн., і не більше 4 МЗП, що на сьогодні становить 4 872 грн. Розмір судового збору обчислюється залежно від розміру МЗП, установленого на 1 січня року, у якому сплачується збір (ч. 1 ст. 4 Закону № 3674). Станом на 01.01.15 р. розмір МЗП становить 1 218 грн.

Але при поданні адміністративного позову підприємство буде зобов'язане сплатити тільки 10 % вищезгаданої ставки. Решта суми підлягає сплаті після прийняття судом рішення: її сплачує той, хто програв позов. Тобто пропорційно підприємство або бюджет – залежно від того, у якій частині задоволені або відхилені позовні вимоги (ч. 3 ст. 4 Закону № 3674).

Позов повинен бути підписаний керівником або уповноваженим представником підприємства із зазначенням дати підписання позову. Якщо позов підписаний уповноваженим представником підприємства, то в позові необхідно зазначити прізвище, ім'я, по батькові та адресу представника, а також за наявності телефонний номер та адресу електронної пошти. До позову додається довіреність, що підтверджує повноваження представника (ч. 4, 5 ст. 106 КАС). Довіреність представникові підприємства видається за підписом керівника підприємства і засвідчується печаткою підприємства.

Для зручності наведемо зразок адміністративного позову (див. зразок у файлі для скачування нижче).