Оформлення та реєстрація податкових накладних з 29.07.15 р.

Ви дізнаєтеся про те:

• які зміни відбулися в оформленні податкових накладних (далі – ПН);
• що змінилося в порядку реєстрації ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у зв'язку з набуттям чинності Закону від 16.07.15 р. № 643-VIII (далі – Закон № 643).

Нове в оформленні ПН

У результаті змін, унесених до Податкового кодексу (далі – ПК), з'явилися нововведення в оформленні ПН. Розглянемо їх детально.

1. Змінено перелік обов'язкових реквізитів ПН.

Що виключили (п. 201.1 ПК): місцезнаходження постачальника і вид цивільно-правового договору.

Що додали: новий числовий номер філії, яку слід відображати у разі постачання (придбання) товарів (послуг) філією, яка як структурний підрозділ юрособи є стороною договору (пп. «г» п. 201.1 ПК). Правда, чинна форма ПН поки що не передбачає місця для відображення такого числового номера.

2. Уточнено випадки, коли ПН уважається недійсною.

ПН уважатиметься недійсною, а отже, суму ПДВ за нею не можна включити до податкового кредиту, в таких випадках (абзац п'ят­надцятий п. 201.10 ПК):

• якщо ПН не зареєстрована в ЄРПН;
• якщо в ПН відсутній один з обов'язкових реквізитів, передбачених п. 201.1 ПК (до внесення змін у зазначеній нормі йшлося про порушення порядку заповнення ПН, тепер зроблено акцент тільки на обов'язкових реквізитах ПН).

Закон № 643 набув чинності 29.07.15 р., а до цієї дати чи могла відсутність одного з необов'язкових реквізитів у ПН стати підставою для невизнання податкового кредиту?

Ще в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом ДПС від 16.02.12 р. № 127, було наведено вищеназвані підстави для невизнання податкового кредиту. Тому відсутність у ПН необов'язкових реквізитів не могла бути підставою для невизнання податкового кредиту у покупця і до 29.07.15 р.

Проте не виключено, що органи ДФС могли наполягати на знятті податкового кредиту, мотивуючи це тим, що в Порядку, затвердженому наказом Мінфіну від 22.09.14 р. № 957 (далі – Порядок № 957), наведено і порядок заповнення необов'язкових реквізитів. Тепер же, коли норму ПК змінено, таких претензій не повинно виникати.

Також завважимо, що з 29.07.15 р., згідно з роз'яс­неннями ДФС, платники ПДВ при заповненні ПН можуть узагалі не зазначати необов'язкові реквізити (лист ДФС від 29.07.15 р. № 27651/7/99-99-19-03-02-17, див. його текст у додатку до цієї консультації).

3. Установлено, коли оформляються зведена і підсумкова ПН.

Зведена ПН складається в таких випадках:

1) Платникам ПДВ, у яких постачання товарів (послуг) носять безперервний або ритмічний характер, можуть виписувати зведені ПН (п. 201.4 ПК):

• покупцям – платникам ПДВ. Кожному такому покупцеві не пізніше останнього дня місяця може бути складена зведена ПН на весь обсяг постачань за місяць;
• покупцям – неплатникам ПДВ. Може бути складена одна зведена ПН на весь обсяг постачань усім неплатникам ПДВ за місяць (оформляється не пізніше останнього дня місяця).

Завважимо, що оформлення зведеної ПН не є обов'язковим. Тобто постачальник може складати й окрему ПН на кожне постачання.

Ритмічними вважаються постачання, які здійснюються на адресу одного покупця два і більше разів на місяць.

Якщо на дату складання зведеної ПН сума оплати, яка надійшла від покупця, перевищує вартість поставлених товарів (послуг), тоді на суму такого перевищення ПН складається також у загальному порядку не пізніше останнього дня місяця.

Наприклад, протягом місяця був поставлений товар на загальну суму 60 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 10 000 грн.), потім отримана оплата в сумі 66 000 грн. В останній день місяця постачальник повинен виписати дві ПН:

• одну на суму 60 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 10 000 грн.);
• другу – на суму 6 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 1 000 грн.).

Також завважимо, що з п. 201.4 ПК зникла норма про порядок виписування ПН постачальниками електроенергії. Тобто слід уважати, що вони складатимуть зведені ПН в останній день мі­сяця.

2) У випадку, якщо придбані товари (послуги), необоротні активи призначені для використання в неоподатковуваних операціях (повністю або частково) та/або в негосподарській діяльності. Зведена ПН складається не пізніше останнього числа місяця, у якому були придбані такі товари (послуги), необоротні активи, та реєструється в ЄРПН у загальному порядку (п. 198.5, 199.1 ПК).

Виходячи з контексту п. 198.6 ПК можна припустити, що одна зведена ПН складається за підсумками місяця за всіма придбаннями. У графі 3 (номенклатура) такої ПН можуть зазначатися номери та дати податкових накладних, отриманих від постачальників за придбаними товарами/послугами та необоротними активами, які використані (призначені для використання) в неоподатковуваних операціях чи не в господарській діяльності (лист ДФС від 07.08.15 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17, його текст див. у додаку до цієї консультації).

Підсумкова ПН може складатися в тих самих випадках, що й раніше, тільки тепер ці випадки описані не тільки в Порядку № 957, але й у п. 201.4 ПК. Так, підсумкова ПН оформляється:

• при постачанні товарів (послуг) кінцевому споживачеві – неплатникові ПДВ, розрахунки з яким здійснюються через касу, РРО або через банк чи платіжний пристрій (гроші надходять безпосередньо на розрахунковий рахунок постачальника);
• у разі виписування документів, які дають право на податковий кредит без ПН (п. 201.11 ПК).

Нове в реєстрації ПН у ЄРПН

Для ПН, дата складення яких припадає на період з 1 липня по 30 вересня 2015 року, установлені особливі строки реєстрації в ЄРПН (п. 39 підрозд. 2 розд. ХХ ПК). Так, ПН, складені:

• з 1-го по 15-й день місяця, – підлягають реєстрації в ЄРПН до останнього дня (включно) місяця, у якому вони були оформлені;
• з 16-го по останній день місяця, – підлягають реєстрації в ЄРПН наступного місяця (по 15-те число включно).

Зверніть увагу: реєстрація ПН у зазначені строки не вважається несвоєчасною, і податковий кредит у покупця виникає в періоді складення ПН.

Порядок включення сум ПДВ до податкового кредиту

Припустимо, платник ПДВ не включив до податкового кредиту звітного періоду суму ПДВ з отриманої ПН, яка була зареєстрована в ЄРПН. У цьому випадку право на податковий кредит зберігається за ним протягом 365 календарних днів із дати складення такої ПН (п. 198.6 ПК).

Тобто тепер не потрібно подавати уточнюючий розрахунок до декларації за той звітний період, у якому така ПН була виписана (у разі її своєчасної реєстрації), як було до 29.07.15 р. Податковий кредит відображається у звичайному порядку – у рядку 10.1.1 або 10.1.2 декларації за будь-який подальший період (у межах 365 днів із дати складення ПН).

Скарга на постачальника

Якщо постачальник не надав покупцеві ПН або порушив порядок її заповнення чи реєстрації, покупець може подати скаргу протягом 365 календарних днів після закінчення строку, установленого для подання декларації за звітний період, у якому така ПН не була надана або була неправильно оформлена чи не зареєстрована в ЄРПН (п. 201.10 ПК).

Тобто строк для подання скарги продовжено. Правда, як і раніше, подання такої скарги саме по собі не дасть покупцеві права на податковий кредит.