Відразу скажемо, що ставку обкладення ПДВ 0 % у цій ситуації застосувати не можна, і ось чому:
Тобто у вашій ситуації відсутня МД, що підтверджує нульову ставку.
На замітку! Згідно зі спеціальною нормою пп. 196.1.16 ПК вивезення товарів за межі України – незалежно від вибраного для такого вивезення митного режиму – не є об’єктом обкладення ПДВ, якщо вартість товарів не перевищує 150 євро. |
Як бачите, вивезення товару вартістю 95 євро не є об’єктом обкладення ПДВ. А на постачання, які не є об’єктом оподаткування, податкова накладна не оформляється.
У зв’язку із цим виникає запитання про коригування податкового кредиту. Нагадаємо: згідно з пп. «а» п. 198.5 ПК якщо придбані товари використовуються в операціях, які не є об’єктом обкладення ПДВ, то податковий кредит, відображений при придбанні таких товарів, слід відкоригувати шляхом нарахування податкових зобов’язань.
Податкові зобов’язання слід нарахувати:
Для нарахування податкових зобов’язань оформляється зведена податкова накладна з типом причини «08», з датою складання не пізніше останнього дня місяця, у якому товари використовуються в операціях, що не обкладаються ПДВ.
Чи потрібно в цій ситуації застосовувати норму п. 199.1 ПК і розподіляти вхідний ПДВ? Так, якщо у звітному періоді у платника ПДВ неоподатковувані операції були вперше, такий платник за підсумками цього періоду повинен розрахувати коефіцієнт використання товарів (послуг) в неоподатковуваних операціях згідно з таблицею 1 додатка 7 до декларації (цей додаток подається разом із декларацією за звітний період). Використовуючи цей коефіцієнт, потрібно нарахувати податкові зобов’язання на вартість придбаних у періоді здійснення неоподатковуваної операції товарів (послуг), які одночасно використовувалися як в оподатковуваних, так і в неоподатковуваних операціях.
Зазвичай це придбання загальногосподарського призначення (наприклад, оплата оренди, комунальних послуг).
Що загрожує платникові ПДВ, якщо неоподатковувана операція у нього одинична і він не розрахує коефіцієнт і не нарахує податкові зобов’язання згідно з п. 199.1 ПК?
У цьому випадку податкові зобов’язання згідно із зазначеним пунктом ПК можуть бути донараховані органом ДФС при документальній перевірці.
Проте, як правило, у разі одиничного постачання, що не обкладається ПДВ, частина використання товарів (послуг), розрахована згідно з таблицею 1 додатка 7, виявляється дуже малою. І відповідно нарахована сума податкових зобов’язань може бути теж незначною. Тому рішення про застосування п. 199.1 ПК платникові потрібно приймати виходячи із ситуації.