Вадим Івченко: «Дотації треба розділити за напрямом виробництва»

Чи підтримуватимуть парламентарі пропозиції урядовців щодо скасування податкових пільг для аграріїв? Як вирішуватиметься питання про відшкодування ПДВ з експорту зернових та технічних культур? Про ці та інші актуальні проблеми розповідає народний депутат Вадим Івченко, – заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

Івченко Вадим Євгенович – депутат Верховної Ради України VIII скликання, заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.
Народився 29 січня 1980 року на Далекому Сході (місто Уссурійськ, Російська Федерація). У 2002 році закінчив Київський гуманітарний інститут (спеціаліст із міжнародних відносин), у 2011 – Національну академію державного управління при Президентові України (магістр державного управління). Навчався в Києво-Могилянській бізнес-школі (kmbs).
У 2012–2014 роках Вадим Євгенович був членом робочої групи з аграрних ринків при Міністерстві аграрної політики та урядового комітету з питань регіонального розвитку. Має нагороди від Голови Верховної Ради, Прем'єр-міністра та міністра аграрної політики. Одружений. Батько двох дітей. Вільно володіє англійською мовою.

– Вадиме Євгеновичу, зараз, напередодні збирання врожаю зернових і технічних культур (товарних позицій 1001-1008, крім 1006 та 1008 10 00 00 та 1205 і 1206 УКТ ЗЕД. – Ред.), представників агробізнесу цікавить питання, як обкладатимуться ПДВ операції з їх експорту. Сьогодні вони звільняються від оподаткування. Наскільки це економічно обґрунтовано?

– У нинішніх умовах відповідь – неоднозначна. Торік, як відомо, Верховна Рада підтримала пропозицію КМУ щодо скасування процедури повернення ПДВ під час експорту зернових 01.01.15 р. Проте сьогодні йде гостра дискусія з цього приводу. Особисто я вважаю, що при експорті зерна сільгоспвиробники повинні отримувати відшкодування ПДВ так само, як і будь-які інші суб`єкти господарювання, котрі працюють в інших галузях економіки. Адже це впливає на формування цінової політики в країні. У разі відшкодування вона була б на 20 % вища.

– Які є законодавчі ініціативи у цій сфері?

– Розробляючи законопроекти, ми ставили такі цілі: відновлення платоспроможності аграріїв; збалансування інтересів товаровиробників та державного бюджету; попередження негативних соціально-економічних наслідків та створення передумов для розвитку агропромислового комплексу. А це можливо досягти, надавши сільгоспвиробникам право на отримання бюджетного відшкодування в разі експорту зернових та технічних культур. Тому пропонувалося для них експорт оподатковувати за нульовою ставкою ПДВ із наданням права на бюджетне відшкодування в повному обсязі. А для першого посередника, тобто для експортера, який придбав такі культури у виробника, – в обсязі 50 %. Усі інші експортери звільнялися від оподаткування. Однак ця ідея не знайшла підтримки. Сьогодні вже підготовлено до другого читання законопроект від 02.04.15 р. № 2527: за цим документом право на нульову ставку та відповідно на бюджетне відшкодування матимуть сільгоспвиробники та посередники, які безпосередньо придбали такі культури у виробника, котрий є платником ПДВ на загальних підставах. Законопроект уже пройшов перше читання і є основним документом. Маємо надію на найскоріше його прийняття.

– Чому так часто змінюються законодавчі норми з цього питання: за останній рік редакція п. 15 розд. 2 Перехідних положень Податкового кодексу мінялася чотири рази?

– На жаль, в Україні фактично діє заборона на відшкодування ПДВ при експорті зернових та технічних культур. Частково це пояснюється тим, що виробники зерна мають пільги зі сплати ПДВ: мовляв, у разі відшкодування ПДВ відбувається субсидіювання експортерів за рахунок держбюджету. Проте ця заборона є необґрунтованою, оскільки таке субсидіювання може виникати лише в одному випадку – у разі відшкодування ПДВ посереднику, який придбав зернові та технічні культури в сільгоспвиробника - суб'єкта спецрежиму ПДВ відповідно до ст. 209 Податкового кодексу. Адже посередник буде заявляти до відшкодування суми ПДВ, сплачені ним сільгоспвиробникам, які, у свою чергу, залишають їх на своєму спецрахунку, а не сплачуватимуть його до держбюджету.

А ось сільгоспвиробник при вирощуванні зерна сплачує ПДВ у повному обсязі своїм постачальникам при придбанні насіння, добрив, паливно-мастильних матеріалів та інших ТМЦ. Саме цю суму ПДВ він і заявлятиме до відшкодування, як це, до речі, здійснюють експортери-виробники іншої продукції. При цьому він фактично не користується пільговим режимом, адже при прямому експорті на його спецрахунок ніякі кошти не надходять. Законопроект № 2527 вирішує цю проблему.

За даними Української зернової асоціації та Американської торгової палати, у період із жовтня по грудень 2014 року експорт зерна із статусом сільгоспвиробника здійснили майже 500 компаній (близько 0,8 % від загального обсягу сільгоспвиробників в Україні). Тобто державна підтримка вітчизняного виробника за такого режиму повернення ПДВ фактично зводилась до підтримки окремих компаній. Ця ситуація змінилася після того, як Верховна Рада ухвалила Закон від 28.12.14 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (унаслідок чого було скасовано? положення стосовно режиму застосування та адміністрування ПДВ щодо операцій з експорту зернових та технічних культур).
У разі прийняття чергових податкових змін шляхом ухвалення законопроекту від 14.05.15 р. № 2527 (щодо створення справедливих умов для реалізації сільськогосподарської продукції) буде відновлено відшкодування ПДВ лише для безпосередніх сільськогосподарських товаровиробників. Проте, на думку експертів (зокрема Української Зернової Асоціації), така новела не вписується в рамки Угоди про Асоціацію з Євросоюзом. Зокрема, Україна повинна дотримуватися вимог Директиви Ради ЄС № 2006/112/ЄС, яка не передбачає обмеження права певних категорій суб’єктів господарювання.

– Сьогодні по відношенню до сільгоспвиробників-експортерів відбувається податкова дискримінація. Як Ви ставитеся до цієї проблеми?

– Ясна річ, невідшкодування ПДВ при експорті зерна для всіх суб’єктів, незалежно від того, користуються вони пільгами чи ні, є податковою дискримінацією. Принагідно хочу зазначити, що відсутність відшкодування ПДВ виробникам зерна та технічних культур при експорті – це, по суті, є митом на експорт. А таке мито (на експорт зерна) порушує ст. 31 Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом: сторони не повинні запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки або будь-які інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів або запроваджується у зв’язку з вивезенням товарів на іншу територію. Невідшкодування ПДВ при експорті зерна є «заходом еквівалентної дії», тому це свідчить про ігнорування Україною вимог зазначеної Угоди.

Окрім Угоди про Асоціацію з ЄС, мабуть, не варто забувати і про Угоду, підписану представниками коаліції у стінах Верховної Ради. Адже в цьому документі (п. 2.1 розд. XI Угоди) чітко написано, що до 01.01.18 р. має бути збережене відшкодування ПДВ при експорті сільськогосподарської продукції та система оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, передбачена Податковим кодексом.

– Наразі це питання дуже турбує сільгоспвиробників. Як відомо, у травні 2015 року у ЗМІ було поширено інформацію про те, що Міжнародний валютний фонд виступив зі своєю вимогою скасувати пільги для аграріїв зі сплати ПДВ і перевести їх на звичайний режим сплати цього податку. Які перспективи щодо збереження чи скасування «спецрежимного» ПДВ?

– Мінфін активно лобіює питання щодо скасування спецрежиму оподаткування в аграрній галузі. Я однозначно проти такого підходу. Це негативно вплине на всіх аграріїв, і особливо на тих, хто займається виробництвом тваринницької продукції, та на малих сільгосппідприємств - фермерів. Наприклад, на сьогодні завдяки спецрежиму фермери отримують близько 1 000 грн. на кожен гектар землі. А з подачі Мінфіну, за різними оцінками, вони збідніють удвічі. Тому я вважаю, що спецрежим з ПДВ потрібно залишити для збереження тваринництва та дрібного фермерства. У цих сферах склалася непроста ситуація. Крім того, потрібно переходити від сировинної економіки до виробництва продукції з доданою вартістю. І саме в цьому питанні нам допоможе тваринництво.

– За оцінками Інституту аграрної економіки, майже дві третини сум ПДВ, отриманих за спецрежимом оподаткування, припадають на ті види сільгосппродукції, які фактично не потребують бюджетної підтримки – рентабельність їх виробництва і так досить висока. Ви згодні з тим, що спецрежим ПДВ потребує вдосконалення?

– Так, звичайно. Як я вже казав, спецрежим – це державний інструмент для розвитку окремої галузі сільгоспвиробництва, організаційно-правових форм, що склалися на селі тощо. Тому його необхідно зберегти для тваринництва. Підтримки потребують дрібні сільгосппідприємства. У нас зараз одні й ті ж самі умови оподаткування і для них, і для потужних агрохолдингів. І ця проблема також нас хвилює. Але наразі важко визначити критерій, за яким потрібно надавати платникам преференції з оподаткування.

– А хіба таким критерієм не може бути кількість гектарів у тому чи іншому господарстві? Скажімо, що воно дрібніше, то більше отримає дотацій…

– Навряд чи такий критерій буде виправданим. Уявіть ситуацію: керівництво середнього сільгосппідприємства дізналося про те, що дрібним суб’єктам господарювання (які мають менше землі), передбачено більше дотацій. Які подальші дії? «Середняк» розділиться на декілька «дрібняків». Теж ж саме відбуватиметься з великими господарствами – дрібнитимуться на декілька середніх. До речі, агрохолдинги й без того розділені на «дрібняків». Отже, вони знову «зменшаться», щоб отримувати більше дотацій. Тобто це шлях – у нікуди.

– Що ж, на Вашу думку, потрібно робити?

– Дотації треба розділити за напрямом виробництва. Якщо йдеться про рослинництво та рослинні культури, то має бути загальна система оподаткування й відшкодування ПДВ при експорті, а для тих, хто не експортує, – зберегти спецрежим. Якщо ж ми говоримо про тваринників і птахівників, то для них спецрежим з ПДВ потрібно зберегти.

У Верховній Раді зареєстровано урядовий законопроект від 30.06.2015р. № 2173а «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість». За цим документом, з 1 січня 2016 року скасовується спеціальний режим оподаткування ПДВ у сфері рибальства, сільського та лісового господарства. При цьому зі скасуванням звільнення від оподаткування ПДВ операцій з експорту зерна та технічних культур Кабмін фактично повертається до практики відшкодування ПДВ при експорті цих культур. Таким чином, аграріїв знову «годуватимуть» черговими обіцянками щодо відшкодування ПДВ за рахунок держбюджету.

– Хотілося б дізнатися, як ці проблеми вирішуються в інших країнах?

– У багатьох країнах, наприклад в ЄС, держава піклується про своїх сільгоспвиробників. Так, наприклад, у Німеччині фермери отримують чималі дотації – по 200 євро на гектар своєї землі та ще 100 євро – на розвиток соціальної сфери. Однак вони сплачують високу орендну плату за землю – від 350 до 450 євро за кожен гектар, а в нас – лише 45 (у перерахунку із гривневого еквіваленту). Таким чином, у Німеччині орендну плату покривають за рахунок дотацій, а в Україні – за рахунок спецрежиму оподаткування ПДВ. Як показують розрахунки, кошти, які акумулюються завдяки нашому спецрежиму, перевищують розмір орендної сплати за землю. Тобто в наших аграріїв-експортерів умови ліпші, аніж у німецьких.

Принагідно хочу зазначити, що спецрежим – це спосіб державної підтримки сільгоспвиробника, свого роду дотація, яка нині становить майже 21 млрд доларів. Якщо ж проаналізувати розміри фінансування програм агропромислового комплексу і те, що використовується на розвиток агропереробки та відшкодування кредитних відсотків, то загальна сума допомоги сягатиме близько 25 млрд доларів. Це і є та сума, яку наша держава виділяє для аграрної сфери.

– Як Ви бачите подальший розвиток сільського господарства?

– Ми вже готуємо до другого читання законопроект від 23.12.14 р. № 1599, який передбачає стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств. Він покликаний покращити ситуацію малих сільгоспвиробників, селян, які ведуть особисте господарство. Через створення сімейних фермерських господарств вони зможуть отримати переваги, зокрема, в оподаткуванні, якими користуються ті, хто має статус сільгоспвиробника.

Щодо великих агроформувань, то вони, звісно, виробляють найбільшу частку сільськогосподарської продукції, яка йде на експорт. Але, за прогнозами Світової організації торгівлі, через декілька років ціна на зерно впаде. І хоча нові часи завдають чимало клопоту та збитків, водночас вони відкривають нові можливості. Мабуть, уже пора замислитись над підвищенням ефективності виробництва та переходом на виробництво та експорт не сировини, а продукції з доданою вартістю. І що швидше це станеться, то легше в майбутньому ми переживемо зниження ціни на наше експортне «золото».

– І наостанок хотілося б уточнити ще один момент. У нинішньому році замість фіксованого сільськогосподарського податку створено окрему (четверту) групу єдиного податку. Чи будуть відповідні зміни з цього податку?

– Зміни до Податкового кодексу зараз напрацьовуються в Мінфіні. Ми, депутати, також маємо надати свої пропозиції щодо урядових проектів, які будуть нам представлені. Але це станеться не раніше, ніж восени цього року. Тобто після того, як пройдуть парламентські слухання на тему: «Спеціальний режим оподаткування підприємств агропромислової галузі: сучасний стан та перспективи»…

Розмову вів Валентин Ковальський,
редактор рубрики «Інтерв`ю»