Тетяна Кім: «Податкові консультанти – місток між бізнесом і держорганами»

Істина в останній інстанції – так називають інститут податкового консультування, який існує в багатьох країнах світу. З точки зору українських реалій говориться про пп. 14.1.172 і ст. 52 і 53 Податкового кодексу України, що передбачають консультації з питань практичного використання норм податкового законодавства. Однак надання консультацій – лише одна з безлічі функцій податкових консультантів. Основною метою їх діяльності є допомога малому та середньому бізнесу (наприклад, при складанні податкової звітності), а також органам державної влади (із розробки відповідних законопроектів).

Звичайно податкова консультація носить індивідуальний характер. Платник податків може використовувати її у своїй практичній діяльності без побоювань щодо двозначного тлумачення. Про один із таких досвідів розповідає голова Палати податкових консультантів Киргизстану Тетяна Кім.

Тетяна Михайлівна Кім – сертифікований податковий консультант, кандидат економічних наук, голова правління Палати податкових консультантів Киргизстану. У березні 2003 року одержала сертифікат податкового консультанта.
У 2010-2011 роках – керівник секретаріату Національного альянсу бізнес-асоціацій (НАБА). Із березня 2012 року є членом колегії Міністерства економіки та антимонопольної політики Киргизської Республіки.
Брала участь у розробці: проекту Податкового кодексу в рамках коаліції бізнес-асоціацій «За справедливе оподаткування»; концепції реформування податкової політики; проекту пакета нормативно-правових актів, що забезпечують гармонізацію податкових правовідносин і правовідносин щодо справляння соціальних відрахувань із метою передачі функцій їх адміністрування податковій службі.

– Тетяно, розкажіть, будь ласка, хто такий податковий консультант у Вашому розумінні?

– Це податковий експерт, який консультує замовника (клієнта) і представляє його інтереси у всіх видах податкових правовідносин. Причому клієнтом може бути як платник податків, так і податкова служба.

– Як у Киргизстані реалізована роль податкового консультанта? 

– У нас це в значній мірі реалізовано – відсотків на 80. Професія податкового консультанта в нашій країні успішно розвивається вже 15 років.

– Який етап процесу об'єднання податкових консультантів або захисту їх прав був найскладнішим? 

– У Киргизстані зараз проходять досить складні процеси. Протягом останніх двох років – постійні зміни в структурі уряду. При цьому час від часу вносяться зміни й доповнення до закону про податкових консультантів і Положення про порядок проведення атестації. Ми не можемо атестувати консультантів, тому що немає відповідного нормативно-правового акта. Він повинен затвердити процедуру, за якою можна проводити атестацію на належному рівні. За іншими напрямками діяльності Палати проблем не виникає.

– Яку модель функціонування ринку послуг із податкового консультування Ви вважаєте оптимальною – систему державного регулювання чи саморегулювання? 

– Оптимальною є система саморегулювання. Це цивілізована форма: хто краще оцінить роботу експерта, якщо не професіонал? Не дуже давно в нашій країні було державне регулювання діяльності Палати. Але з ініціативи депутатів два роки тому внесли зміни, які й закріпили перехід до саморегулювання. Сьогодні атестація податкових консультантів і контрольні функції покладено на нашу Палату. І в цьому є великий плюс: підвищується статус Палати і престиж професії. Адже ніхто не зможе так навчити і сертифікувати податкових консультантів, як це роблять вони самі. Але є й мінус: раніше 90 відсотків витрат брала на себе держава, а тепер Палата існує на принципах самофінансування. Значна частина цих витрат буде перекладена на плечі заявників (кандидатів на навчання і здачу іспиту. – А. Г.).

– Чи багато потенційних податкових консультантів щорічно проходять сертифікацію? Чи є інформація про те, скільки з них у подальшому продовжують працювати за спеціальністю? Який відсоток заявників не проходять сертифікацію? 

– За 15 років практичної роботи пройшло тільки два етапи сертифікації. У перші роки така ситуація була пов'язана з тим, що дуже повільно просувалися законодавчі зміни й довго коливалися державні органи, яким було доручено проводити атестацію. Потім ці функції передали нам (функції із сертифікації податкових консультантів. – А. Г.). Однак дотепер немає необхідної нормативної бази. Перші дві сертифікації проводилися на основі вивчення документів і співбесіди, тобто без іспиту. Серед тих, хто пройшов сертифікацію, тільки половина стають податковими консультантами, інші як і раніше працюють в аудиторській сфері або стають фінансовими топ-менеджерами в бізнесі.

– А як представники фіскального відомства Вашої країни ставляться до податкових консультантів? 

– Однозначної відповіді на це запитання немає. Спочатку, коли Палата тільки починала свою діяльність, ставлення було дуже негативним. Протягом 5-6 років нас уважали опонентами держоргану. У 2004 році уряд вніс у парламент редакцію нового кодексу, який зовсім не був орієнтований на інтереси бізнесу. Почалося трирічне протистояння. Ми навіть написали свій варіант Податкового кодексу, до речі, він був підписаний більшістю депутатів і винесений на парламентський розгляд. Нас підтримав увесь активний бізнес республіки: 37 галузевих і професійних асоціацій створили коаліцію «За справедливе оподаткування», від імені якої працювала Палата. Після цього представники влади відкликали свій варіант Кодексу, а ми свій. Президентська адміністрація створила робочу комісію, яка протягом восьми місяців розробляла спільний варіант. Від протистояння ми поступово перейшли до взаєморозуміння.

Зараз наші стосунки з податковим відомством можна назвати партнерськими і довірчими. Кожна сторона розуміє і, головне, приймає позицію та аргументи другої сторони. Рішення приймається спільно, на основі обговорення всіх доказів. На таких принципах уже протягом майже чотирьох років працює ще один цікавий інститут – Методологічна рада з координації фіскальної політики, яка була створена при Міністерстві економіки. До неї входять експерти Палати, податківці, митники, представники бізнесу, Мінфіну, соціальних фондів, уряду і т. д. На Раді розглядаються й приймаються рішення щодо складних питань податкового законодавства, розробляється однакова практика застосування окремих норм, розглядаються та обговорюються поправки до податкового законодавства. На базі спільно прийнятих рішень Міністерство економіки видає відповідні документи: відповіді на запити платників податків, роз'яснення, проекти урядових постанов. Один представник Палати є заступником голови ДПС, другий – заступником міністра економіки, а ще два – заступниками голови Методологічної ради. Ми працюємо як колеги.

– Наскільки у Вашій країні бізнес довіряє податковим консультантам? 

– Довіра до податкових консультантів зростає з кожним роком. Ми проводимо досить масштабне навчання платників податків, випускаємо професійний журнал «Податки та право». Відповіді на актуальні запитання платники податків можуть знайти на сайті Палати. Головний показник довіри – зростання замовлень на отримання експертних висновків для судових органів або розгляду скарг платників податків у процесі апеляцій.

– Чи були в Киргизстані гучні судові процеси, пов'язані з розглядом справ про неякісні послуги податкових консультантів? 

– Таких ситуацій не було. Декілька разів тільки висловлювали побажання щодо консультацій. Але це робили в приватному порядку, а не на рівні Палати, не говорячи вже про судові справи.

– Як у Вас формують цінову політику на послуги консультантів? 

– Це відбувається на основі постійного маркетингу. Наші розцінки невисокі, тому що ми є громадською організацією. Свою місію сприймаємо не в матеріальній площині. Саме тому і такий рівень оплати. Наприклад, іноді оплата роботи податкових консультантів, які надають послуги від імені Палати, а не в приватному порядку, на 50 і більше відсотків нижче оплати приватних консультантів. При цьому важливо, що висновки Палати за ступенем професійної підготовки знаходяться на дуже високому рівні. Працюємо над ними колегіально. Існує різниця між оплатою послуг для юридичних і фізичних осіб: останні за послуги платять удвічі менше, ніж перші.

– Що Ви можете сказати про оптимізацію оподаткування? 

– У нашому розумінні оптимізація – це не більш ніж мінімальне оподаткування при повному виконанні норм законодавства. Інакше це вже буде ухиляння від сплати податків.

– Як визначити межу між оптимізацією та відхиленням від податків? 

– Нормами закону і практикою їх застосування. У податковому законодавстві існують норми, які можна тлумачити неоднозначно. Тут бізнес має справу з ризиком. Палата дотримується такої позиції: податкові консультації повинні бути з мінімальним ризиком і максимальним захистом для платника податків. Якщо ж ми будемо давати консультації на грані ризику, то це може обернутися значними втратами, набагато більшими, ніж дещо завищена сума податкового зобов'язання. Тобто ступінь захисту повинен бути максимальним, а ступінь ризику – мінімальним. Якщо виникає ситуація, коли платник податків абсолютно правий (виходячи з норм законодавства), але щодо нього прийнято неправомірне рішення (наприклад, на рівні територіального органу), то ми намагаємося допомогти різними способами: готовимо системну аргументацію та рекомендуємо направити запит до Методологічної ради, центрального апарату Державної податкової служби та Громадської наглядової рада при ДПС. Іноді обмежуємося приватними дзвінками спеціалісту або керівнику ДПС.

– Ми підійшли до питання про особливі вимоги до податкових консультантів. Чи були побоювання, коли ці вимоги запрооваджувалися? 

– Це дуже делікатне запитання. Є такий практичний момент: ніякі правила, уведені на законодавчому рівні або професійним співтовариством, не можуть бути бар'єром або панацеєю від здійснення неетичних вчинків, як за формою, так і за суттю. Дотримання навіть не букви, а духу етики більшою мірою залежить від особистості консультанта. Дуже важливо, щоб людина сама для себе була контролером. Інакше ніякі вимоги не врятують. І саме на це ми звертали увагу при атестації. Можна підвищити рівень кваліфікації, але якщо моральність і розуміння своєї ролі в претендента проблемні, то ніякими вимогами це не виправиш. Хоча, звичайно, етика податкового консультанта в нас розроблена і затверджена. Існують також законодавчі обмеження. Але нам тут простіше: ринок республіки досить вузький, і хто чим дихає – відомо хоча б одному із членів атестаційної комісії. Адже здобувач не з'являється з безповітряного простору, він раніше десь працював.

– З якими проблемами сьогодні стикаються податкові консультанти Киргизстану? 

– У нас є проблеми економічного характеру, пов'язані з низькою платоспроможністю ринку. Є невелика категорія платників податків, які вже усвідомили і розуміють необхідність співробітництва із професійними податковими консультантами. У Бішкеку це розуміння уже є, а от у регіонах наша професія поки що розвивається слабко.

– Які поради Ви могли б дати українській Палаті податкових консультантів? 

– Найголовніше – створити міцне ядро однодумців, готових працювати на спільну мету, на благо професії. Не треба забувати, що спочатку багато чого доводиться робити безплатно. На першому етапі потрібно забезпечити фінансову «подушку» або виконувати частину роботи за рахунок донорської підтримки. Необхідно ввести навчання на високому рівні та організувати серйозні іспити (щоб у це середовище не проникли випадкові люди, які не мають достатньої кваліфікації). Дуже важливо виходити на законодавчий рівень: працювати над зниженням ставок, ініціювати прийняття норм, спрямованих на спрощення податкового адміністрування та розвиток бізнесу, який повинен ідентифікувати податкових консультантів як ефективних захисників своїх інтересів. Податкові консультанти – місток між бізнесом і держорганами. Ми повинні бути на одному боці – на боці закону. Тоді обидві сторони будуть поважати одна одну й ураховувати позицію опонента.

Бесіду вела Анна Горина