Олег Канцуров: «Директива ЄС встановлює нові умови складання фінансової звітності»

Весною-2015 Кабмін ухвалив розпорядження щодо імплементації деяких актів законодавства ЄС у сфері бухобліку та аудиту. Як це рішення реалізуватиметься на практиці? До яких змін готуватися вітчизняним бухгалтерам, зважаючи на нові євроінтеграційні процеси в Україні? На ці та інші запитання відповідає наш гість Олег Канцуров – начальник управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів.

Канцуров Олег Олександрович – народився 8 липня 1974 року в місті Луганськ. У 1996 році закінчив Луганський сільськогосподарський інститут (спеціальність «облік і аудит»). Кандидат економічних наук, доцент (кандидатська дисертація: «облік власного капіталу в сільськогосподарських підприємствах, аудит»). З листопада-2010 очолює управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України. Автор монографій, присвячених розвитку підприємництва в Україні, малому бізнесу, бухгалтерському обліку та фінансовому контролю.

– Олеже Олександровичу, поясніть будь ласка: яким чином європейські норми пропишуть у національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку?

– Це питання вже розглядалося не лише на міністерському, а й на урядовому рівні. Ще у квітні-2015 Кабмін ухвалив розпорядження «Про схвалення розроблених Міністерством фінансів планів імплементації деяких актів законодавства ЄС у сфері бухгалтерського обліку та аудиту» (№ 345-р від 08.04.2015р. № 345-р). В ньому передбачені плани імплементації актів законодавства ЄС у сфері бухобліку та аудиту, зокрема щодо Директиви 2013/34/ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄС від 26.06. 2013р. про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов’язану звітність певних типів підприємств.
Враховуючи законодавчі вимоги Євросоюзу (зокрема, Директиви 2013/34/ЄС), Програми діяльності Кабінету Міністрів та Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», наше міністерство розробило законопроект, який передбачає внесення низки змін до Закону № 996-XIV від 16.07.1999р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

– Про які зміни йдеться? Можете поділитися новими напрацюваннями в законодавчій сфері?

– У згаданому Законі (№996-XIV) мають з`явитися такі терміни: «витрати», «доходи», «звітний період», «звіт про платежі на користь держави», «звіт про управління», «таксономія фінансової звітності» та «підприємства, що становлять суспільний інтерес». Також ми пропонуємо встановити (для цілей бухобліку) критерії віднесення підприємств до мікропідприємств, малих, середніх та великих підприємств, згідно з положеннями Директиви 2013/34/ЄС. Новий законопроект поширюється на операції з виконання бюджетів та складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства. Крім того, він спрямований на скорочення переліку обов’язкових реквізитів для первинних документів, уточнення періоду складання проміжної фінансової звітності (з метою забезпечення однозначності у визначенні періоду, за який вона складається). Щодо підприємств, які здійснюють видобуток корисних копалин загальнодержавного значення, то вони повинні складати фінансову звітність, згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ). Принагідно зазначимо, що планується удосконалити порядок подання та оприлюднення фінансової звітності (у тому числі для підприємств, які застосовують МСФЗ) в єдиному електронному форматі, а також зобов’язати підприємства надавати копії фінансової звітності за запитом юридичних і фізичних осіб.

Внаслідок імплементації актів законодавства ЄС у системі П(С)БО будуть встановлені європейські критерії класифікації підприємств, які застосовуватимуться і в Україні. Передбачається, що до мікропідприємст належатимуть суб`єкти господарської діяльності, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за попередній рік відповідають наступним критеріям: сукупна вартість активів (на річну дату складання фінансової звітності за попередній рік) – до 350 тис. євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 700 тис. євро, а середня кількість працівників – до 10 осіб.
У малих підприємства сукупна вартість активів – до 4 млн. євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 млн. євро, а середня кількість працівників – до 50 осіб. У середніх підприємств сукупна вартість активів – до 20 млн. євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 40 млн. євро, середня кількість працівників – до 250 осіб.
Великими є підприємства, в яких сукупна вартість активів – понад 20 млн. євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – понад 40 млн. євро, середня кількість працівників – понад 250 осіб. Щодо новостворених підприємств, то при визначенні критеріїв вони теж застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності. Оскільки ці критерії зафіксовані в Директиві ЄС, то вони будуть відображені і в змінах до Закону (№996-XIV).

– Яка подальша доля цього законопроекту?

– Цей документ уже погоджено з усіма зацікавленими органами виконавчої влади і подано на розгляд Кабінету Міністрів. Сподіваємося, що Верховна Рада підтримає наш законопроект. Адже йдеться про імплементацію актів європейського законодавства у сфері бухобліку та аудиту. Крім того, варто звернути увагу на доволі суттєвий момент: Директива ЄС встановлює нові умови фінансової звітності, точніше нові умови складання, подання та оприлюднення фінзвітності та консолідованої фінансової звітності, а також новий порядок визнання та оцінки певних видів активів та зобов’язань, доходів та витрат. Суттєвим є те, що положення Директиви ЄС в окремих випадках відмінні від правил МСФЗ. І, як я вже зазначав, підприємства, котрі складають фінансову звітність згідно з МСФЗ, і надалі керуватимуться міжнародними стандартами (МСФЗ). Це, до речі, передбачено Регламентом (ЄС) № 1606/2002 Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу від 19.07.2002р. Решта підприємств застосовуватимуть національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, які також будуть приведені у відповідність із Директивою (№ 2013/34/ЄС) після ухвалення законодавчих змін.

– Припустимо, що Верховна Рада підтримає законодавчі пропозиції Кабміну загалом і Мінфіну зокрема. Який прогнозується ефект від імплементації цієї Директиви?

– Насамперед, ми зможемо адаптувати національне законодавство (у сфері бухобліку) до норм МСФЗ і Євросоюзу. Це сприятиме гармонізації фінансової звітності вітчизняних підприємств зі звітністю підприємств держав – членів ЄС, а також інших країн, які застосовують МСФЗ та акти ЄС. Окрім того, майбутній закон спрямований на підвищенню прозорості й забезпечення достовірності фінансової звітності й належного рівня довіри до неї з боку вітчизняних та іноземних інвесторів. Таким чином, зростатиме інвестиційна привабливість національної економіки, стимулюватимуться надходження іноземних інвестицій та спрощуватимуться процедури залучення капіталу на міжнародних ринках.

Бесіду вів Валентин Ковальський,
редактор рубрики «Інтерв`ю»